Маргарита Грецька та Данська

Маргарита Грецька та Данська (грец. Μαργαρίτα της Ελλάδας και Δανίας, 18 квітня 1905 — 24 квітня 1981) — принцеса Греції та Данії з династії Глюксбургів, донька грецького принца Андрія та Аліси Баттенберг, дружина титулярного князя Гогенлое-Лангенбургу Готтфріда, сестра герцога Філіпа Единбурзького.

Маргарита Грецька та Данська
грец. Μαργαρίτα της Ελλάδας και Δανίας
Маргарита (зліва) із сестрою Теодорою, квітень 1910
Псевдо Маргарита Гогенлое-Лангенбурзька
Народилася 18 квітня 1905(1905-04-18)
Королівський палац, Афіни, Грецьке королівство
Померла 24 квітня 1981(1981-04-24) (76 років)
Бад-Вісзе, Німеччина
Країна  Греція
Діяльність аристократка
Знання мов грецька, англійська, французька і німецька
Суспільний стан Член королівської родини
Титул титулярна княгиня-консорт Гогенлое-Лангенбургу
Термін 19501960
Попередник Александра Саксен-Кобург-Готська
Наступник Шарлотта де Круа
Конфесія православ'я
Рід Глюксбурги, Гогенлое-Лангенбурги
Батько Андрій Грецький
Мати Аліса фон Баттенберг
Брати, сестри Теодора Грецька та Данська, Сесілія Грецька, Софія Грецька і Філіп, герцог Единбурзький
У шлюбі з Готтфрід Гогенлое-Лангенбурзький
Діти Крафт, Беатрікс, Андреас, Рупрехт, Альбрехт
Нагороди Орден святих Софії та Ольги
Орден Святої Катерини

Біографія ред.

Маргарита народилась у Королівському палаці Афін 18 квітня 1905 року. Вона стала первістком в родині принца Андрія Грецького та його дружини Аліси Баттенберг, з'явившись на світ за півтора року після їхнього весілля. Згодом родина поповнилася молодшими доньками Теодорою, Сесилією та Софією й братом Філіпом.

Родина проживала у Греції, де королем був дядько Маргарити Костянтин I. Після його зречення у 1917 році родина виїхала до Швейцарії, де оселилася в Санкт-Моріці. Додому вони повернулись у 1920 році й влаштувалися на віллі Монрепо на Корфу. В 1922 році після остаточного зречення Костянтина, сімейство відбуло до Італії. Маргарита та Теодора після цього проживали у Великій Британії під наглядом бабусі Вікторії Гессен-Дармштадтської. Решта родини мешкала під Парижем.

Із матір'ю у 1930 році стався важкий нервовий зрив і вона була примусово відправлена на лікування до санаторію, через що не змогла бути присутньою на весіллі доньок. Маргарита вийшла заміж у 1931 році, після Софії та Сесилії.

3 грудня 1930 року стало відомо про її заручини із спадкоємним принцом князівства Гогенлое-Лангенбург Готтфрідом. Раніше наречений мав короткі заручини із Глорією Морган Вандербільт.[1]

Маргарита взяла шлюб у 26-річному віці з 34-річним Готтфрідом Гогенлое-Лангенбурзьким. Весілля відбулося 20 квітня 1931 року в Лангенбурзі. Від 1933 року пара постійно проживала у Лангенбурзькому замку.[2]

 
Замок Лангенбург

У подружжя з'явилося шестеро дітей, з яких живими народилося п'ятеро:

  • Крафт (1935—2004) — наступний титулярний князь Гогенлое-Лангенбургу в 1960—2004 роках, був двічі одруженим, мав трьох дітей від первого шлюбу;
  • Беатрікс (1936—1997) — одружена не була, дітей не мала;
  • Андреас (нар.1938) — одружений із Луїзою Шонбург-Вальденбурзькою, має двох доньок;
  • Рупрехт (1944—1978) — одружений не був, дітей не мав;
  • Альбрехт (1944—1992) — був одруженим з Марією-Хільдегардою Фішер, мав єдиного сина.

У 1950 Готтфрід успадкував від батька титул князя Гогенлое-Лангенбургу та права на майно[3].

Готтфріда не стало у травні 1960 року. Маргарита померла у клініці-санаторії Бад-Вісзе 24 квітня 1981 року. Її поховали на родинному цвинтарі у Лангенбурзі поруч із чоловіком[4]. Над їхніми могилами стоять кам'яні хрести та висаджені кущі троянд[5][6].

Нагороди ред.

Титули ред.

Все життя Маргарита зберігала предикат Її королівська високість, оскільки мала від народження більш високий статус, ніж її чоловік, якого полагалося називати Його Світлість.

  • 18 квітня 1905—20 квітня 1931 — Її королівська високість Принцеса Маргарита Грецька та Данська;
  • 20 квітня 1931—11 грудня 1950 — Її королівська високість Спадкоємна Принцеса Гогенлое-Лангенбургу;
  • 11 грудня 1950—11 травня 1960 — Її королівська високість Княгиня Гогенлое-Лангенбургу;
  • 11 травня 1960—24 квітня 1981 — Її королівська високість Вдовіюча Княгиня Гогенлое-Лангенбургу;
    • 11 травня 1960—24 квітня 1981 — також використовувала титул Її королівська високість Маргарита, Принцеса Гогенлое-Лангенбурзька.

Генеалогія ред.

Крістіан IX
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
 
Костянтин Миколайович
 
 
Олександра Йосипівна
 
 
Александр Гессен-Дармштадтський
 
 
Юлія фон Гауке
 
 
Людвіг IV
 
 
Аліса Великобританська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг I
 
 
 
 
 
 
Ольга Костянтинівна
 
 
 
 
 
 
Людвіг Александр Баттенберг
 
 
 
 
 
 
Вікторія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андрій Грецький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аліса Баттенберг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Готтфрід Гогенлое-Лангенбурзький [1][недоступне посилання] (нім.)
  2. Спадок княгині Маргарити [2] [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Володарі замка Лангенбург [3] [Архівовано 24 травня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Родинний цвинтар Лангенбургів [4] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Місце останнього спочинку Маргарити Грецької [5] [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
  6. Місце останнього спочинку Готтфріда Гогенлое-Лангенбурзького [6] [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література ред.

  • Eilers, Marlene A. Queen Victoria's Descendants. Baltimore, Maryland: Genealogical Publishing Co. 1987. ISBN 91-630-5964-9
  • Jonathan Petropoulos, Royals and the Reich: The Princes von Hessen in Nazi Germany, Oxford University Press, 2006
  • Ricardo Mateos Sainz de Medrano, La Familia de la Reina Sofίa, La Dinastίa griega, la Casa de Hannover y los reales primos de Europa, Madrid, La Esfera de los Libros,‎ 2004 ISBN 84-9734-195-3
  • Hugo Vickers, Alice, Princess Andrew of Greece, Londres, Hamish Hamilton,‎ 2000 ISBN 0-241-13686-5

Посилання ред.