Маргарет Ліхновски (нім. Margarethe von Lichnowsky, після шлюбу Маргарет Лянцкоронська, також використовувалася польська версія імені Малгожата (пол. Małgorzata Lanckorońska), 24 вересня 1863, Градець-над-Моравицею — 8 квітня 1954[1]) — прусська та австрійська княжна з роду фон Ліхновски, донька князя Карла Ліхновски та французької принцеси Марії де Крой, дружина графа-поляка Кароля Лянцкоронського.

Маргарет Ліхновски
Margarethe von Lichnowsky
Маргарита Ліхновська до 1908 року
Ім'я при народженні Маргарита Елеонора Марія Кароліна
Псевдо Малгожата Лянцкоронська
Народилася 24 вересня 1863(1863-09-24)
Градець-над-Моравицею, Австрійська імперія
Померла 8 квітня 1954(1954-04-08) (90 років)
Відень, Австрія
Титул графиня Лянцкоронська
Конфесія католицтво
Рід Ліхновски, Лянцкоронські
Батько Карл Ліхновски
Мати Марія де Крой
У шлюбі з Кароль Лянцкоронський
Діти Кароліна, Аделаїда
Герб
Герб

Герб князів Ліхновських

Біографія

ред.

Маргарет народилася 24 вересня 1863 року в містечку Градець-над-Моравицею, третьою дитиною та другою донькою в родині князя Карла Ліхновски та його дружини Марії де Крой. Мала старшу сестру Марію Кароліну та брата Карла Макса.

 
Чоловік із доньками

У 33 років вступила в шлюб з 48-річним графом Каролем Лянцкоронським. Наречений був двічі удівцем і мав чотирирічного сина від попереднього шлюбу.[2] Весілля відбулося 14 липня 1897 у Градець-над-Моравицею.[3] У шлюбі народила двох доньок:

  • Кароліна (1898—2002[4]) — одружена не була, дітей не мала;[5]
  • Аделаїда (1903—1980) — одружена не була, дітей не мала.

Резиденцією родини був палац Лянцкоронських у Відні. У ньому зберігалася величезна кількість предметів мистецтва і він скидався скоріше на громадський музей. Також був місцем зустрічей художників і знаті. Сім'я мешкала в кількох окремих апартаментах, закритих від сторонніх. Також мали палац у Роздолі біля Львова, який до 1908 року був перебудований у стилі французького неоренесансу і мав усі переваги тогочасної цивілізації — електроосвітлення, водогін, телефон[6]. У ньому так само зберігалася значна колекція предметів мистецтва, до якої входили стара і нова зброя, східні килими й західні гобелени, порцеляна, бібліотека у 20 тис. томів, картинна галерея з роботами Рафаеля і Рембрандта.[7]

Кароль володів також великою кількістю маєтків у Польщі та Галичині, як після Першої світової війни були конфісковані[8]. Мав землі у Штирії.

Чоловік помер влітку 1933 року. Маргарет померла 8 квітня 1954 року у Відні у віці 90 років.

Генеалогія

ред.
Карл Алоїз Ліхновський
 
 
Крістіана Тун-Гогенштайн
 
Кароль Зічі де Зіч і Вашонкеу
 
Анна Марія Кевенхюллер-Меч
 
Огюст де Крой
 
Анна-Віктюрьєнна де Рошешуар де Мортмар
 
Константин цу Сальм-Сальм
 
Марія Вальпурга фон Штернберг-Мандершайд
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едуард Ліхновський
 
 
 
 
 
 
Елеонора Зічі
 
 
 
 
 
Філіп Франсуа де Крой
 
 
 
 
 
Йоганна Вільгельміна Сальм-Сальмська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Ліхновський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія де Крой
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарет
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. Державний архів Австрії [1] [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Маргарита Ліхновська [2][недоступне посилання з липня 2019] (чес.)
  3. Фундація Лянцкоронських [3] [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Стаття Барбари Рудковської-Станчик «Кароліна Лянцкоронська у Станіславі» [4] [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Стаття Адама Суварта «Благородна душа» [5] [Архівовано 23 січня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Стаття «Палац Лянцкоронських, що у Роздолі, від грабунку бережуть добровольці» від 21 липня 2014 року [6] [Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
  7. Портал Україна Інкогніта. Містечко Розділ [7] [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
  8. Стаття Юрія Смірнова «Мова про Кароліну Лянцкоронську…» від 13 березня 2005 року [8] [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

Посилання

ред.