Мар'ян Вєчисти
Мар'ян Стефан Вєчисти (пол. Marian Stefan Wieczysty; 1 вересня 1902, Львів[6] — 16 січня 1986, Краків) — польський танцюрист, хореограф і педагог.
| Мар'ян Вєчисти | |
|---|---|
| Народився |
1902[2][3] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[4] |
| Помер |
16 січня 1986[1] Краків, Польська Народна Республіка[1] |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Діяльність | танцюрист, футболіст, хореограф, педагог, учитель танців |
| Галузь | танець[5] |
| Знання мов | польська[5] |
| Нагороди |
  |
Життєпис ред.
Народився Мар'ян у 1902 році в родині старого муляра та теслі з революційними поглядами.
Хлопець був різноплановим спортсменом: хокеїст, плавець (одним із перших у Львові проплив кроль), тенісист, футболіст трьох львівських клубів — Погонь (1917—1923, вихованець), Лехія (1924—1926) і Чарні (1927—1928). У кольорах останнього клубу він виступав у створеній тоді футбольній лізі. Він грав на позиції форварда, але не був основним гравцем: загалом провів п'ять матчів чемпіонату та забив один гол. Відмовився від подальшої гри в червні 1928 року, коли отримав перелом ноги під час матчу з «Варшавянкою»[6].
Паралельно займався танцями. Після першої світової війни танцювальним шалом стає танець шиммі — справжня радість життя. Як згадують тогочасні мешканці, які були знайомі з Мар'яном Вєчистим, ніхто не знав як танцюється цей танець, тільки він завдяки вродженому таланту вмів танцювати цей танець правильно. У 1927 році до Львова дійшла мода на танець чарльстон. І знову джерела стверджують, що найкращим танцюристом чарльстону в місті був Мар'ян Вєчисти.
Професійний досвід здобував у Львові, спочатку в балетній школі Станіслава Фалішевського, а потім у школі танцю Антоніни Вендль де Лехенштайн і Яна Шпінетера[7]. У 1927 р. склав дипломний іспит у Професійній спілці концесійних вчителів танцю у Малопольщі, того ж року почав працювати вчителем танців у Антоніни Вендль де Лехенштайн і Яна Шпінетера, з донькою яких Цецилією, провідною львівською плавчинею того часу[6], він одружився у 1929 році[7]. Також у 1929 році у них народився син Артур, який у повоєнні роки разом із дружиною Барбарою дев'ять разів здобував звання чемпіона Польщі з латиноамериканських та стандартних танців[8], а в професійному житті був спеціалістом у галузі екологічної інженерії та водного будівництва, професором і почесним доктором Краківського технологічного університету.
1 листопада 1929 року Мар'ян Вєчисти отримав право викладати салонні танці від Професійної спілки концесійних вчителів танцю в Малопольщі[7]. У жовтні 1935 року склав дипломний іспит перед міжнародною комісією і отримав звання професора танцю від Міжнародної спілки хореографів з офісом у Парижі[9][7]. За його ініціативи у 1935 році у Львові була створена Спілка професійних вчителів танцю Польщі[7], але Друга світова війна перервала її діяльність.
У травні 1945 року Мар'ян Вєчисти з родиною переїхав до Кракова, де на вул. Костюшки 73 створив власну школу танців і готував пари до турнірів[7].
Після війни справу Мар'яна Вєчисти у Львові продовжив Вікентій Матвійович Рудчик.
У 1948 році польська пара (Анджей Корончевський та Гальшка Нікель) вперше взяла участь у Чемпіонаті Центральної Європи з танців у Карлових Варах і вийшла у фінал, у якому посіла п'яте місце[7].
З 1951 року був першим балетмейстером і художнім керівником ансамблю пісні і танцю «Krakowiacy»[10][7]. У 1956 році він залишив приватну школу і присвятив себе популяризації бальних танців у Польщі[7]. Виховував турнірні пари в Центрі культури «Pod Baranami» у Кракові та проводив тренінги для вчителів та суддів. Він був активним членом Федерації танцювальних асоціацій та клубів та почесним членом Польського танцювального клубу[11][7].
Помер у лікарні Г. Нарутовича в Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі[7].
Публікації ред.
- Marian Wieczysty, Taniec towarzyski, wyd. Iskry, Warszawa, 1958
- Marian Wieczysty, Tańczyć może każdy («Танцювати може кожен»), wyd. PWM, Kraków, 1979 (перше видання)
Нагороди ред.
- У 1959 році Міністерство культури і мистецтв Польщі присудило йому двомісячну стипендію на навчання в Англії[7].
- У 1978 р. став лауреатом Краківської міської премії за досягнення в галузі популяризації культури[12].
- У 1982 році він отримав престижну премію Carl Alan Overseas Award '81 в танці.
- Орден Відродження Польщі
- Хрест Хоробрих
- Заслужений діяч культури Польщі
Вшанування пам'яті ред.
Щороку в Кракові організовується Національний турнір з бальних танців на Кубок професора Мар'яна Вєчистого[13].
Примітки ред.
- ↑ а б в Dziennik Polski — Polska Press, 1986. — С. 1. — ISSN 0137-9089; 1689-3255
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ 90minut.pl — 2003.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в Andrzej Gowarzewski i inni, Lwów i Wilno w ekstraklasie. Dzieje polskiego futbolu kresowego, Katowice 1997 (4 część cyklu «Kolekcja klubów» Wydawnictwa GiA), s. 182.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Historia tańca towarzyskiego — Marian Wieczysty [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] // astraluna.pl
- ↑ Aleksander Skibiński, Wojciech Przemieniecki: Mistrzowie Polski. W: Polskie Towarzystwo Taneczne [on-line]. taniec.pl.
- ↑ Laureaci nagród miasta Krakowa 1978 [w:] «Dziennik Polski», s. 7, nr 114, 20–21 maja 1978
- ↑ Історія гурту «Krakowiacy»
- ↑ Historia Polskiego Towarzystwa Tanecznego [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]. taniec.pl
- ↑ Nagroda Miasta Krakowa // Encyklopedia Krakowa, s. 655, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa-Kraków 2000
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 19 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела і посилання ред.
- Шіт Т. Р. Мар'ян Вєчисти — перший професор бального танцю міста Львова / Т. Р. Шіт // Молодий вчений. — 2018. — № 9(1). — С. 12-15. [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Некролог [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] у газеті «Dziennik Polski». Nr 14, s. 1, 9, 17 stycznia 1986. (пол.)
- Kiedyś to były bale! Wspomnienia prof. Mariana Wieczystego [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
- Życie, czyli taniec [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] (пол.)