Ман Іван Олександрович

Іва́н Олекса́ндрович Ман (нар. 1903 — пом. 1982) — легендарний радянський капітан далекого плавання (з 1935 року). Почесний полярник.

Іван Олександрович Ман
Народився	1903(1903) Горки, Могильовська губернія
Помер	1982(1982) Москва, СРСР
Поховання	Антарктида
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Alma mater	Одеське морехідне училище
Нагороди

Життєпис

Народився у місті Горки Могильовської губернії Російської імперії (нині — Могильовська область Білорусі) від громадянського шлюбу вчителя математики Олександра Богдановича Мана (за національністю — німця) з Агафією Іванівною Козирєвою. Спочатку був записаний на прізвище матері, однак, після смерті батька у 1913 році, мати домоглася виправлення документів, де були зазначені прізвище Ман та по-батькові Олександрович. Тоді ж разом з метір'ю переїхав до Саратова. Зусиллями своєї тітки Люції Богданівни закінчив реальне училище і вступив до політехнічного інституту, де навчався протягом трьох років. Одночасно займався у яхт-клубі, був інструктором вітрильного спорту.

Після закриття інституту у 1923 році переїхав у Петроград. Вступив до морського технікуму, однак незабаром був відрахований через «недостатньо пролетарське походження». Відновлений у технікумі після того, як самотужки здійснив плавання з Петрограду до Астрахані на байдарці.

У 1926—1927 роках боцманом навчального вітрильного судна «Товариш» здійснив плавання в Південну Америку. У 1929 році закінчив Одеське морехідне училище. З того ж року служив на лісовозі «Анастас Мікоян» Балтійського торговельного флоту боцманом, третім, другим і старшим помічником капітана. Брав участь у Першій особливій північно-східній полярній експедиції Наркомводу СРСР. Згодом — старпом і капітан (з 1935 року) пароплаву «Кола», брав участь у арктичних плаваннях. З 1936 року — капітан пароплава «Правда», який здійснив наскрізний перехід Північним морським шляхом.

У 1940—1941 роках — заступник начальника Далекосхідного пароплавства з мореплавання. З початком німецько-радянської війни командував суднами «Трансбалт», «Турксиб», «Войков» на Далекому Сході. З 1943 року служив на Чорному морі, був капітаном пасажирських лайнерів «Україна» (з 1945 р.) і «Росія» (з 1951 р.).

17 червня 1945 року «Україна» відкрила кримсько-кавказьку лінію, першу повоєнну пасажирську лінію на Чорному морі. З 1953 року — член колегії Міністерства морського флоту СРСР.

У 1954 році І. О. Ман переведений до Москви, де призначений Головним ревізором з безпеки мореплавства Міністерства морського флоту СРСР і одночасно членом Колегії міністерства.

У 1955 році дизель-електрохід «Об», капітаном якого був І. О. Ман, став флагманом Першої комплексної антарктичної експедиції. Згодом ще тричі водив його до берегів Антарктиди, регулярно доправляв вантажі на радянські науково-дослідні станції. У 1957—1958 роках здійснив 310-денне довколосвітнє плавання з науковою експедицією на борту «Обі». Згодом командував низкою суден в антарктичних рейсах.

В останні роки своєї роботи І. О. Ман очолював Полярну комісію московської філії Географічного товариства СРСР.

Похований, згідно із заповітом, на острові Буромського біля станції «Мирний» в Антарктиді.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, двічі Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, «Знак Пошани» і медалями.

Пам'ять

Одне із суден Далекосхідного пароплавства Росії носить ім'я «Капітан Ман».

Джерела

• Ткаченко А. Ф. «Морской биографический словарь». – Луганск: изд-во «Шико», 2008.
• «Природа», № 12, 2003 г.: Иван Александрович Ман (1903—1982) [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)