Манерсдорф-ам-Лайтагебірге

Манерсдорф-ам-Лайтагебірге (нім. Mannersdorf am Leithagebirge) — місто в Австрії. Hозташований в районі Брук-ан-дер-Лайта в землі Нижня Австрія. Манерсдорф розташований біля підніжжя лісистих пагорбів, званих горами Лейта (Leithagebirge), від яких він отримав свою повну назву. З нього відкривається вид на сільськогосподарську рівнину, через яку протікає річка Лейта, приблизно за дві милі.

Манерсдорф-ам-Лайтагебірге
нім. Mannersdorf am Leithagebirge

Герб
Герб

Координати 47°58′00″ пн. ш. 16°36′00″ сх. д. / 47.9666666666947776320739649° пн. ш. 16.600000000027780089340013° сх. д. / 47.9666666666947776320739649; 16.600000000027780089340013Координати: 47°58′00″ пн. ш. 16°36′00″ сх. д. / 47.9666666666947776320739649° пн. ш. 16.600000000027780089340013° сх. д. / 47.9666666666947776320739649; 16.600000000027780089340013

Країна  Австрія[1]
Адмінодиниця Брук-ан-дер-Лайта
Межує з

сусідні нас. пункти
Reisenbergd, Götzendorf an der Leithad, Sommereind, Пурбах-ам-Нойзідлер-Зее, Hof am Leithaberged ?
Площа 29,92 км²[2]
Висота центру 212 м
Населення 4069 осіб (1 січня 2018)[3]
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Телефонний код 02168
Поштовий індекс 2452
Автомобільний код BL
GeoNames 7871722
OSM r572424  ·R
Офіційний сайт mannersdorf-leithagebirge.gv.at
Манерсдорф-ам-Лайтагебірге. Карта розташування: Австрія
Манерсдорф-ам-Лайтагебірге
Манерсдорф-ам-Лайтагебірге
Манерсдорф-ам-Лайтагебірге (Австрія)
Мапа
Палац
Колишня ратуша
Вапняковий кар’єр на пагорбах на південь від Маннерсдорфа.
Конвеєрна система для вапняку, що проходить через місто. На задньому плані видно бетонний завод[4].

Історія ред.

Територія Манерсдорфа була заселена ще з часів неоліту, як свідчать археологічні матеріали в міському музеї. Розкопки 1981 року показують, що саме місто існувало принаймні 1000 років; найдавніша історична згадка — 1233 рік[5].

Манерсдорф лежить уздовж історичних шляхів вторгнення, і його історія не була цілком спокійною. Місто було зруйноване вторгненням турецьких військ у 1529 та 1683 роках і спалене дотла у 1704, 1705 та 1708 роках повсталими угорськими військами, відомими як Куруци. У 1805, 1809 та 1810 роках тут розквартирували французькі війська після успішного вторгнення Наполеона в Австрію. Радянські війська окупували місто під кінець Другої світової війни, у 1945 році[6].

Економіка ред.

Промисловість і торгівля домінують в місцевій економіці[7]. Над містом на нижніх схилах Leithagebirge є дуже великий вапняковий кар'єр, який забезпечив камінь для багатьох історичних будівель Відня та інших міст Центральної Європи. Сьогодні добутий вапняк використовується для виробництва бетону. Величезний бетонний завод, найбільший в Австрії[8], розташований на сільськогосподарській рівнині під містом, який належить фірмі Lafarge-Perlmooser. Камінь доставляється на завод без інтенсивного автомобільного руху за допомогою підйомного конвеєра, який проходить через місто.

Примітки ред.

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. Dauersiedlungsraum der Gemeinden Politischen Bezirke und Bundesländer - Gebietsstand 1.1.2018Статистичне управління Австрії.
  3. Einwohnerzahl 1.1.2018 nach Gemeinden mit Status, Gebietsstand 1.1.2018Статистичне управління Австрії.
  4. On the left are structures that supported a funicular (cable-suspended) system that served the same function from 1913 to 1960.
  5. Mannersdorf am Leithagebirge [Архівовано 2013-01-14 у Archive.is]
  6. Geschichte. Mannersdorf am Leithagebirge (de-AT) . Процитовано 26 квітня 2023.
  7. Mannersdorf am Leithagebirge.
  8. Tradeship Publications (n.d.: 49)

Література ред.

  • Ґрізінгер, Георг Август (1810) Біографічні нотатки про Йозефа Гайдна . Leipzig: Breitkopf und Härtel. Англійський переклад Вернона Ґотвалса, Гайдн: Два сучасних портрети, Мілуокі: Видавництво Університету Вісконсіна.
  • Хартц, Даніель (1995) Гайдн, Моцарт і Віденська школа, 1740-1780 . Нью-Йорк: Нортон.
  • Tradeship Publications Ltd (nd ) The Global Cement Report, 6-е видання. Доркінг, Великобританія: Tradeship Publications Ltd.
  • Die postalischen Abstempelungen auf den österreichischen Postwertzeichen-Ausgaben 1867, 1883 und 1890, Вільгельм КЛЯЙН, 1967

Посилання ред.