Відкрити головне меню

Маневрування — це послідовність маневрів однією або декількома фігурами, що має тривалий характер. Маневр — це кілька ходів однією фігурою з однією конкретною метою[1]. Маневрування проводять, наприклад, з метою поліпшення позиції, централізації фігур, захоплення важливих пунктів, тощо. Розрізняють також вичікувальне, вимушене та оборонне маневрування. Особливий вид маневрування — лавірування.

Часто застосовують в позиціях закритого типу для перегрупування фігур. В умовах цейтноту іноді використовують щоб виграти час на обдумування. Іноді маневрування переслідує психологічну мету — послабити пильність суперника перед тим як приступити до конкретних дій. Особливо важлива роль маневрування в закінченнях. Наприклад, у пішакових закінченнях з блокованими пішаками вся гра зводиться до маневрування королями у боротьбі за поля відповідності.

Складність маневрування полягає в тому, що не маючи конкретних планів, суперники повинні вибирати ходи, корисні в декількох можливих напрямках подальшого розвитку гри.

Зміст

ПрикладРедагувати

Анатолій КарповВластіміл Горт
Москва, 1971
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
22. Лg4! Білі починають маневрувати турою по четвертий горизонталі.

Приклад маневрування турою можна побачити в партії Анатолій КарповВластіміл Горт, Москва, 1971[2]. На перший погляд позиція чорних приємніша: зайвий пішак білих під ударом, їх король утратив право на рокіровку, загрожує вторгнення чорного ферзя на h4. Однак шляхом гнучких маневрів білі не лише відбивають загрози чорних, але й самі переходять до атаки.

22. Лg4! Фf6
23. h4 Фf5

23... К:h4? не проходить через 24. Сg7

24. Лb4!

Висить пішак b7 і не можна робити рокіровку 24... 0-0-0?, оскільки ферзь потрапить під зв'язку 25. Сg4.

24... Cf6
25. h5 Ke7
26. Лf4 Фe5
27. Лf3 K:d5
28. Лd3 Л: h6
29. Л: d5 Фe4,
30. Лd3!

За дев'ять ходів білі зіграли сім разів турою і два рази пішаком. Внаслідок цього вони отримали виграну позицію. Далі було:

30... Фh1 +
31. Крc2 Ф: a1
32. Ф:h6 Ce5
33. Фg5

Чорні прострочили час.

Відомі маневриРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Романовский Петр Арсеньевич. "Миттельшпиль. План". Изд.: Физкультура и спорт, 1960
  2. Анатолій Карпов — Властіміл Горт, Москва 1971(англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Волчок А. С . Методи шахової боротьби. // Маневрування — М.: Фізкультура та спорт, 1986. — С. 86 — 110
  • Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 229. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

ПосиланняРедагувати