Малярство на склі  — один з давніх народних промислів України, що був заснований на яскравих мистецьких традиціях історії, він полягає в нанесенні зображення із зворотної сторони поверхні скла[1][2]. В малярстві (малюванні) на склі проявилися естетичні вподобання народу, а також уявлення буття явищ природи[3].

Техніка полягає в тому що шар фарби наноситься з звороту, як наслідок, все зображення міститься під надійним захистом скла, воно блищить та захищене від зовнішніх пошкоджень[4]. Якщо під скло підкласти позлітку, то в такому разі додаткова фактура посилює блиск та мерехтіння поверхні. Очевидно техніка малярства на склі була і значною мірою є доволі привабливою для українських народних майстрів.

Історія

ред.

Ця техніка сягає витоками часів Візантії та Риму, та має давні мистецькі традиції як в професійному, так і у народному мистецтві. З активним поширенням в Європі, листового скла, іконописці почали використовувати техніку малярства на селі, для створення християнських образів.

В Центральній Європі розвиток малярства на склі відбувся в 18 столітті. Техніка активно розвивалася у країнах, де здавна проживали українці, зокрема у Румунії, Польщі, Словаччині. У власне Україні малярство на склі найбільше поширилося в Карпатах, а також на Покутті і Поділлі. В 19 столітті це мистецтво набуло значного поширення в Західній Україні, та належало до розповсюджених видів живопису.

Тематика

ред.

Малярство на склі в Україні має два напрями: світське і релігійне.

Найпопулярнішими сюжетами для ікон були зображення святих Миколи, Юрія, Іллі, Петра і Павла, Богородиці, Параскеви П'ятниці, Варвари, Катерини та інших.

Художники

ред.

Серед українських художників у цій техніці працювали та працюють О. Кульчицька, Р. Петрук, О. Сорохтей, О. Шатківський, М. Сельківська.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. Особливості українського малярства на склі//Артклас.-2008.-№ 1-2. - С.74-81.
  2. Откович В.П. Живопис на склі// Образотворче мистецтво.-1988.-№1.-С.17-19.
  3. Майстер-клас - Малярство на склі. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  4. Народна ікона на склі Гуцульщини та Покуття. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 24 квітня 2018.