Мальцев Віктор Федорович

Віктор Федорович Мальцев (22 червня 1917(19170622), місто Катеринослав, тепер Дніпро — 1 жовтня 2003, місто Москва) — радянський діяч, залізничник, дипломат, голова Іркутського облвиконкому, 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Швеції, Фінляндії, Індії та Югославії. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.

Мальцев Віктор Федорович
Народився22 червня 1917(1917-06-22)
Катеринослав, Російська імперія
Помер1 жовтня 2003(2003-10-01) (86 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьдипломат, політик, політолог
Галузьміжнародні відносини[1], Міжнародні економічні відносини[1] і міжнародна співпраця[1]
Alma materСибірський державний університет шляхів сполученняd
Знання мовросійська[1]
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Життєпис

ред.

Трудову діяльність розпочав у 1934 році електрозварником.

У 1941 році закінчив Новосибірський інститут військових інженерів залізничного транспорту.

У 1941—1946 роках — інженер, старший інженер, начальник відділу Красноярської залізниці.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946—1951 роках — начальник відділу, заступник начальника управління шляху Далекосхідного округу залізниць.

У 1951—1954 роках — слухач Московської академії залізничного транспорту.

У 1954—1961 роках — заступник начальника Східно-Сибірської залізниці.

У вересні 1961 — січні 1963 року — секретар Іркутського обласного комітету КПРС.

14 грудня 1962 — 24 грудня 1964 року — голова виконавчого комітету Іркутської промислової обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1964 — грудні 1965 року — секретар Іркутського обласного комітету КПРС.

21 грудня 1965 — 16 лютого 1967 року — голова виконавчого комітету Іркутської обласної ради депутатів трудящих.

8 квітня 1967 — 17 травня 1971 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Королівстві Швеція.

16 травня 1971 — 27 грудня 1973 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Фінляндській Республіці.

2 січня 1974 — 24 грудня 1977 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Республіці Індія.

У листопаді 1977 — травні 1986 року — 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР.

27 травня 1986 — 28 листопада 1988 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія.

З 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 1 жовтня 2003 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

ред.