Мальгін Андрій Віталійович
Андрій Вітальович Мальгін (нар. 11 червня 1965, Симферополь) — російський (колишній український) історик, колаборант. Кандидат філологічних наук. Спеціалізується з історії Криму, проблем регіоналізму та федералізму.
| Мальгін Андрій Віталійович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
11 червня 1965 (59 років) Сімферополь, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна Росія |
| Діяльність | історик |
| Галузь | історія |
| Alma mater | СДУ (1987) |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Кримський республіканський краєзнавчий музей і ТНУ |
| Нагороди |
   |
Генеральний директор Центрального музею Тавриди. Голова Комісії з питань культури та міжнаціональних відносин Громадської палати окупаційного створення «Республіка Крим», Ради Відділення Російського історичного товариства в «Республіці Крим» та Геральдичної комісії «Республіки Крим».
Біографія
ред.1987 року закінчив Сімферопольський державний університет ім. М. В. Фрунзе за спеціальністю «історик, викладач історії».
З 1990 року — старший науковий співробітник Кримського краєзнавчого музею. З 1992 по 1996 роки — завідувач відділу історії Кримського республіканського краєзнавчого музею. З 2000 року — генеральний директор Кримської республіканської установи «Центральний музей Тавриди»[1] . Був старшим викладачем кафедри політичних наук та міжнародних відносин філософського факультету ТНУ імені В. І. Вернадського[2] .
У 1997—2000 роках — редактор журналу «Новий Крим. Курорти та туризм». Публікувався в у багатьох російських дослідницьких журналах.
У лютому 2014 року підтримав російську окупацію, став одним із підписантів «листа п'ятнадцяти». Обраний головою створеної 30 жовтня 2019 року Геральдичної комісії «Республіки Крим»[3][4] . Член редакційної колегії та один із авторів двотомної колективної монографії «Історія Криму», виданої Російським історичним товариством та Інститутом російської історії РАН у 2019 році[5].
Санкції
ред.8 червня 2023 року Мальгін був включений до списку санкцій Канади проти осіб, які були пов'язані з крадіжкою Росією українських культурних цінностей та/або сприяли знищенню культурних об'єктів та української культури[6][7] .
Нагороди
ред.- Премія переможцям конкурсу — авторам проектів Державного прапора та Державного герба Республіки Крим (1992)[8]
- Премія Автономної Республіки Крим (1998)
- Премія Ради міністрів Автономної Республіки Крим за 1999 рік (2000) — за монографію «Кримські репатріанти: депортація, повернення та облаштування»[9]
- Подяка Міністерства культури Автономної Республіки Крим (2003)
- Премія Автономної Республіки Крим за 2003 рік (2004) — за фотопутівник «Музеї Криму»[10]
- Подяка Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим (2007)
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим (2010)[11]
- Заслужений працівник культури Автономної Республіки Крим (2011)
Окупаційні:
Бібліографія
ред.Монографії
- Габриелян О. А., Ефимов С. А., Зарубин В. Г., Кислый А. Е., Мальгин А. В., Никифоров А. Р., Павлов В. М., Петров В. П. Крымские репатрианты: депортация, возвращение и обустройство. — Симферополь : Амена, 1998. — 340 с. — ISBN 966-95519-0-0.
- Мальгин А. В. Крымский узел: очерки политической истории Крымского полуострова. 1989—1999. — Новый Крым, 2000. — 160 с.
- Мальгин А. В. Русская Ривьера: курорты, туризм и отдых в Крыму в эпоху Империи: конец XVIII — начало XX в. — Симферополь : Сонат, 2004. — 349 с. — ISBN 966-8111-18-4.
- Мальгин А. В. Украина: соборность и регионализм. — Симферополь : Сонат, 2005. — 280 с. — ISBN 966-8111-45-1.
- Мальгин А. В. Партизанское движение Крыма и «татарский вопрос» 1941—1944 гг. — 2-е изд., доп. — Симферополь : Сонат, 2009. — 188 с. — ISBN 978-966-2178-03-6.
- Киселёва Н. В., Мальгин А. В., Петров В. П., Форманчук А. А. Этнополитические процессы в Крыму: исторический опыт, современные проблемы и перспективы их решения. — Симферополь : Салта, 2015. — 352 с. — ISBN 978-5-9907010-4-5.
- Мальгин А. В. «Покоренье Крыма», 1768—1774. — Симферополь : Сонат, 2016. — 175 с. — (Забытые страницы истории) — ISBN 978-5-9905750-4-2.
Редактор, упорядник
- 900 дней в горах Крыма: воспоминания комиссара партизанского отряда А. А. Сермуля / комм., обраб. и предисл. Шаблон:Ы. — Симферополь : Сонат, 2004. — 97 с. — (Устная история. XX век глазами очевидца) — ISBN 966-8111-29-X.
- Партизанское движение в Крыму в период Великой Отечественной войны: сборник документов и материалов, 1941—1942 / сост. Шаблон:Ы, Шаблон:Ы, Шаблон:Ы; комм., указ. Шаблон:Ы и др. — Симферополь : Сонат, 2006. — 268 с. — ISBN 966-8111-82-6.
- Первая мировая война и Крым: сборник статей = The First world war and Crimea / под ред. Шаблон:Ы. — Российское историческое общество (Крымское отделение), Центральный музей Тавриды. — Симферополь : Антиква, 2015. — 238 с. — (Проблемы истории Крыма = The problems of Crimean history; вып. 1) — ISBN 978-5-9907857-4-8.
- Карасубазарский трактат 1772 год: сборник документов = The Karasubazar tractate 1772 / сост., ред. Шаблон:Ы, Шаблон:Ы. — Российское историческое общество (Крымское отделение), Центральный музей Тавриды, ИНИОН РАН, Бахчисарайского ИКАМЗ. — Симферополь : Антиква, 2015. — 117 с. — (Проблемы истории Крыма = The problems of Crimean history; вып. 2) — ISBN 978-5-9909176-0-6.
Примітки
ред.- ↑ Мальгин Андрей Витальевич. Экспертно-консультативный совет при Главе Республики Крым. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 13 липня 2022.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|accessyear=(довідка) - ↑ Факультеты и институты. Таврический Национальный Университет им. В. И. Вернадского. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- ↑ Состав Геральдической комиссии Республики Крым (PDF). 2019. Архів (PDF) оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2019.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|accessyear=(довідка) - ↑ В Крыму создана Геральдическая комиссия. Пресс-служба Государственного Совета Республики Крым. 30 жовтня 2019.
- ↑ История Крыма: в 2 томах / отв. ред. Шаблон:Ы. — Российское историческое общество, ИРИ РАН. — М. : Кучково поле, 2019. — 792+600 с. — ISBN 978-5-9950-0870-5.
- ↑ Global Affairs Canada (4 лютого 2022). Sanctions – Russian invasion of Ukraine. GAC. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Global Affairs Canada (7 червня 2023). Regulations Amending the Special Economic Measures (Ukraine) Regulations. GAC. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ О выплате премий победителям конкурса - авторам проектов Государственного флага и Государственного герба Республики Крым. Верховна Рада України. Законодавство АР Крим. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ О присуждении Премий Совета министров Автономной Республики Крым за 1999 год. Верховна Рада України. Законодавство АР Крим. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ О присуждении премий Автономной Республики Крым за 2003 год. Верховна Рада України. Законодавство АР Крим. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ О награждении работников различных отраслей. Верховна Рада України. Законодавство АР Крим. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Постановление Президиума Государственного Совета Республики Крым № п320-2/21. Государственный Совет Республики Крым. 15 червня 2021. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- ↑ Медаль за освобождение Севастополя и Крыма получили: Путин, Газманов, Чалый, Шойгу и ещё 128 человек. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 10 листопада 2017.
Література
ред.- Андрей Мальгин // Отечественные записки. — М., 2007. — № 1 (34) (19 червня). — ISSN 1683-5581.