Малолєтка Євген Костянтинович
Євге́н Костянти́нович Малолє́тка (нар. 1 березня 1987, Бердянськ, Запорізька область) — український фотокореспондент, який отримав широку популярність фоторепортажем про блокаду Маріуполя під час вторгнення Росії в Україну в березні 2022 року. Лауреат 2022 року міжнародної журналістської премії імені Джеймса Найта (Knight International Journalism Awards) від Міжнародного центру журналістів (ICFJ)[2]. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024).
Малолєтка Євген Костянтинович | |
---|---|
Народився | 1 березня 1987[1] (37 років) Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР, СРСР[1] |
Країна | Україна[1] |
Діяльність | фотограф, фотокореспондент, військовий кореспондент |
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського (2010) |
Знання мов | українська, англійська і російська |
Заклад | Ассошіейтед прес і УНІАН |
Учасник | масові вбивства в Маріуполі і бої за Маріуполь |
Роки активності | 2009 — тепер. час |
Нагороди | |
Сайт | evgenymaloletka.com |
Життєпис
ред.Малолєтка народився у місті Бердянську та у 2010 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженера. У 2009 він почав публікуватися як фотожурналіст для агентств УНІАН і PHL[3]. Пізніше він працював фрилансером і співпрацював з Associated Press, Al Jazeera та Der Spiegel.
У 2013–2014 році Малолєтка висвітлював протести в Києві, що призвели до усунення президента Януковича. 1 грудня 2013 року, коли він вів знімання на Банковій вулиці біля будівлі Адміністрації президента, співробітники Беркута зламали йому руку і розбили камеру[4][5].
У 2020–2021 роках Малолєтка висвітлював пандемію COVID-19 в Україні. Зокрема, його фотографія лікаря Івана Венжиновича широко використовувалася для соціальної реклами.
У ніч проти 24 лютого 2022 року, чекаючи вторгнення російських військ, відряджені Associated Press Малолєтка та відеожурналіст Мстислав Чернов прибули до Маріуполя. У наступні дні вони знімали руйнування, спричинені обстрілами міста, та роботу лікарів у місцевих шпиталях[6]. 9 березня 2022 року Малолєтка зняв наслідки обстрілу російськими військами міської лікарні № 3 Маріуполя та пацієнток пологового відділення. Одна з них, Маріанна Вишемирська, народила наступного дня після бомбардування, друга (її ім'я невідомо) померла від ран[7]. Фотографії розбомбленого родового відділення набули найширшої популярності, ставши одним із символів цієї війни[8][9]. Журналісти покинули Маріуполь 15 березня 2022 року у складі колони, що виїхала після відкриття гуманітарного коридору[6].
Нагороди і відзнаки
ред.- лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024) за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»)[10]
- Пулітцерівська премія (2023) в номінації за служіння суспільству (англ. Pulitzer Prize for Public Service)[11]
- Переможець 2023 року у World Press Photo of the Year
- Переможець 2015 року у фотоконкурсі новин APME
- 2015, Почесна згадка словацької пресфото Міжнародна категорія
- 2015, перше та друге місце у жанровій, документальній та новинній номінації конкурсу української пресфото
- 2015, II та III місця у відкритій номінації «Україна» Білорусь Пресфотоконкурс
- Друге місце 2015 року в категорії загальні новини Китайського міжнародного конкурсу пресфото
- 2015, перше місце в категорії загальні новини Міжнародного конкурсу «Картинки року»
- 2014, III місце в категорії «Портрет» у фотоконкурсі «Кращий фотограф Росії»
- 2014, гран-прі українського фотоконкурсу «День фото»
- 2013, II місце в категорії новини конкурсу українське пресфото
- 2011, фіналіст Міжнародного фестивалю фотожурналістики Vilnius Photo Circle
Примітки
ред.- ↑ а б в https://www.phodar.net/galleries/2019/Evgeniy_Maloletka/BIO.pdf
- ↑ Три українські журналісти отримали міжнародну премію імені Джеймса Найта. imi.org.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Evgeny Maloletka Photography. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ В Киеве пострадали несколько десятков журналистов. Левый берег. 1 декабря 2013. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Рец, И. (1 декабря 2019). "Не было сомнений, что нас убьют": как "Беркут" избивал журналистов. Сегодня. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ а б Chernov, M. (22 марта 2022). 20 days in Mariupol: The team that documented the city's agony. AP. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Pregnant woman, baby die after Russian bombing in Mariupol. AP. 15 марта 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ In pictures: Maternity hospital bombed in Ukraine. CNN. 14 марта 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Klein, Ch. (17 марта 2022). “This Is Personal for Them”: Two Ukrainian AP Journalists Capture the Most Devastating Moments of War. Vanity Fair. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 143/2024 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
- ↑ Пулітцерівська премія: українці Євген Малолєтка та Мстислав Чернов отримали нагороду за кадри з Маріуполя
Посилання
ред.- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малолєтка Євген Костянтинович
- Євген Малолєтка про Маріуполь і журналістів на війні / Гутірка на фестивалі «Холодний Яр» // ВІДЕО на YouTube
- Evgeny Maloletka Photography [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Evgeny Maloletka у соцмережі «Instagram»
- Відео на YouTube