Малахова Тетяна Германівна
Тетяна Германівна Малахова (нар. 24 серпня 1963, Надеждине, Красноградський район, Харківська область, УРСР, СРСР) — українська сценаристка кіно та телебачення, дитяча поетеса, член Національної спілки журналістів України[1], авторка відомого вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»[2][3].
| Тетяна Малахова | |
|---|---|
| Народилася | 24 серпня 1963  (61 рік)Надеждине, Сахновщинський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | поетеса, сценаристка |
| Alma mater | ДонНУ |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
Життєпис
ред.Народилась 24 серпня 1963 року в селі Надеждине Красноградського району. Батько Тетяна Малахової росіянин, з Уралу[4]. Ще у дитинстві разом з батьками переїхала у Горлівку[5].
Закінчила філологічний факультет Донецького державного університету. Працювала вчителькою російської мови. Згодом працювала на телебаченні головним редактором дитячих програм у Київ. У 1998 році для Вєрки Сердючки написала близько 10 мініатюр.
У 2005 році переїхала в Росію у Москву. Працювала на «Мосфільмі», була сценаристкою фільмів та телесеріалів, писала для Євгена Петросяна.
2012 року Тетяна Малахова повернулася в Україну, мешкає у Києві[6].
Під час Революції Гідності була активною учасницею Євромайдану в Києві.
Після початку військової агресії Росії проти України почала спілкуватися виключно українською мовою:
Коли я була в АТО, до мене підійшов хлопець і каже: «пані Тетяно, дуже люблю ваші вірші, але маю прохання — розмовляйте українською мовою». Я тоді була ще «какая разница» і кажу: «какая разница, главное, что все любим Украину». Та він відповів: «коли я був у полоні, як над нами знущалися! І мої кати розмовляли російською. Тож після звільнення з катівні я не сказав більше ні слова російською». Після цього прохання я поступово почала вчити українську мову і розмовляти нею. Допомогла ще й донька, бо спілкується винятково українською мовою і заборонила з внуками говорити російською, щоб не зросійщувати їх.[7]
Нас винищують кулі, вбиває перо
Зайшлим словом стріляють гармати…
Це стокгольмський мовний синдром —
Розмовляти мовою ката.[8]
На президентських виборах 2019 року підтримала Руслана Кошулинського[9].
Творчий доробок
ред.- Сценаристка
Примітки
ред.- ↑ Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури) [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.]. Міністерство культури України
- ↑ «Здравствуй, мальчик за серым щитом» на Youtube
- ↑ «Хочу забути мову злоби», або Охрипла душа горлівського музиканта [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Голос України». 19 серпня 2015
- ↑ Тетяна Малахова: «Я — колишня „какаяразніца“, яка відмовилася говорити мовою окупанта»[недоступне посилання] «Стрічка.ком». 16 вересня 2019
- ↑ "Я знаю чому почалася окупація Донецьк"а — Тетяна Малахова [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] НТА, 19 березня 2019
- ↑ Тетяна Малахова: «Біль України — назавжди в моєму серці» «Infokava»
- ↑ Поетеса Тетяна Малахова у Політехніці розповіла про свій шлях до України через Росію, а до української мови — через війну
- ↑ «У росіян виховували огиду до українців, щоб нас не шкода було вбивати», — сценарист Тетяна Малахова «Вголос»
- ↑ Відомі Українці підтримують Руслана Кошулинського 6 Березня 2019
- ↑ «Твої щирі серіали». Телеканал «1+1» детально розповів про 7 нових серіалів весняного сезону. [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] Телекритика
- ↑ Канал «Україна» представить прем'єру фільму «Вище тільки кохання» Канал «Україна»
Посилання
ред.- Тетяна Малахова, поетеса, сценарист [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Тетяна Малахова [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Obozrevatel»
- «Місяць тому я відчувала себе єврейкою, яка іде окупованим німцями містом»: поетесу Тетяну Малахову цькували через те, що вона не підтримує Порошенка [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Тетяна Малахова: Коли я була «какая разніца»… [Архівовано 14 листопада 2019 у Wayback Machine.] виступ на Всеукраїнському громадському форумі «За українську мову» 9 листопада 2018
- Тетяна Малахова. «Язик — це міст в росію, по якому тобі в голову спочатку їдуть російські пісні, пушкіни, пропаганда, а потім — танки…» «Українська літературна газета» 23 гркдня 2022