Малахова Тетяна Германівна

українська сценаристка та поетеса

Тетяна Германівна Малахова (нар. 24 серпня 1963, Надеждине, Красноградський район, Харківська область, УРСР, СРСР) — українська сценаристка кіно та телебачення, дитяча поетеса, член Національної спілки журналістів України[1], авторка відомого вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»[2][3].

Тетяна Малахова
Народилася24 серпня 1963(1963-08-24) (60 років)
Надеждине, Сахновщинський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСР
Україна Україна
Діяльністьпоетеса, сценаристка
Alma materДонНУ
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
ПартіяВсеукраїнське об'єднання «Свобода»

Життєпис

ред.

Народилась 24 серпня 1963 року в селі Надеждине Красноградського району. Батько Тетяна Малахової росіянин, з Уралу[4]. Ще у дитинстві разом з батьками переїхала у Горлівку[5].

Закінчила філологічний факультет Донецького державного університету. Працювала вчителькою російської мови. Згодом працювала на телебаченні головним редактором дитячих програм у Київ. У 1998 році для Вєрки Сердючки написала близько 10 мініатюр.

У 2005 році переїхала в Росію у Москву. Працювала на «Мосфільмі», була сценаристкою фільмів та телесеріалів, писала для Євгена Петросяна.

2012 року Тетяна Малахова повернулася в Україну, мешкає у Києві[6].

Під час Революції Гідності була активною учасницею Євромайдану в Києві.

Після початку військової агресії Росії проти України почала спілкуватися виключно українською мовою:

Коли я була в АТО, до мене підійшов хлопець і каже: «пані Тетяно, дуже люблю ваші вірші, але маю прохання — розмовляйте українською мовою». Я тоді була ще «какая разница» і кажу: «какая разница, главное, что все любим Украину». Та він відповів: «коли я був у полоні, як над нами знущалися! І мої кати розмовляли російською. Тож після звільнення з катівні я не сказав більше ні слова російською». Після цього прохання я поступово почала вчити українську мову і розмовляти нею. Допомогла ще й донька, бо спілкується винятково українською мовою і заборонила з внуками говорити російською, щоб не зросійщувати їх.[7]
Нас винищують кулі, вбиває перо
Зайшлим словом стріляють гармати…
Це стокгольмський мовний синдром —
Розмовляти мовою ката.[8]

Тетяна Малахова є членкинею політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода» з червня 2019 року[4]. На президентських виборах 2019 року підтримала Руслана Кошулинського[9].

Творчий доробок

ред.
Сценаристка
  • 2020 — «Мене звуть Саша»[10]
  • 2018 — «Вище тільки кохання»[11]
  • 2016 — «Друге життя»
  • 2012 — «Черговий ангел-2»
  • 2010-2011 — «Інститут шляхетних дівчат»
  • 2009-2010 — «Кармеліта. Циганська пристрасть»
  • 2008-2010 — «Ранетки»
  • 2007-2009 — «Вогонь кохання»
  • 2007 — «Своя команда»
  • 2007 — «Білка в колесі»

Примітки

ред.
  1. Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури) [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.]. Міністерство культури України
  2. «Здравствуй, мальчик за серым щитом» на Youtube
  3. «Хочу забути мову злоби», або Охрипла душа горлівського музиканта [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Голос України». 19 серпня 2015
  4. а б Тетяна Малахова: «Я — колишня „какаяразніца“, яка відмовилася говорити мовою окупанта»[недоступне посилання] «Стрічка.ком». 16 вересня 2019
  5. "Я знаю чому почалася окупація Донецьк"а — Тетяна Малахова [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] НТА, 19 березня 2019
  6. Тетяна Малахова: «Біль України — назавжди в моєму серці» «Infokava»
  7. Поетеса Тетяна Малахова у Політехніці розповіла про свій шлях до України через Росію, а до української мови — через війну[недоступне посилання]
  8. «У росіян виховували огиду до українців, щоб нас не шкода було вбивати», — сценарист Тетяна Малахова «Вголос»
  9. Відомі Українці підтримують Руслана Кошулинського 6 Березня 2019
  10. «Твої щирі серіали». Телеканал «1+1» детально розповів про 7 нових серіалів весняного сезону. [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] Телекритика
  11. Канал «Україна» представить прем'єру фільму «Вище тільки кохання» Канал «Україна»

Посилання

ред.