Вікіпедія

Вєрка Сердючка

сценічний образ Андрія Данилка
Не плутати з Андрієм Данилком — актором, який придумав і створив сценічний образ Вєрки Сердючки.

Вєрка Сердючка — центральний сценічний образ творчості Андрія Данилка, який він придумав і створив у 1991 році[3]. За словами автора, Вєрка Сердючка — це артперсонаж, через який він розповідає про себе[4].

Вєрка Сердючка
Перша поява 8 березня 1991[1][2]
CMNS: Вєрка Сердючка у Вікісховищі
Q: Вєрка Сердючка у Вікіцитатах

Кар'єра ред.

Прообраз з'явився у 1989 році в полтавській театральній студії «Гротеск»[5][6]. За авторським задумом, Вєрка Сердючка (Віра Валеріївна Сердюк) — продавчиня, провідниця, співачка, телеведуча, акторка[7].

На велику сцену Вєрка Сердючка вперше вийшла в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Миколи Гоголя 8 березня 1991 року[8].

1 квітня 1993 року на конкурсі «Гуморина» в Полтаві Вєрка Сердючка була перше представлена великій аудиторії. Саркастичний та веселий персонаж відразу ж сподобався глядачам і суддям[9].

У 1994 році Вєрка Сердючка стала знаменитою завдяки телебаченню[10]. Всеукраїнська слава прийшла в 1997 році завдяки розважальній програмі «СВ-шоу» на телеканалі «1+1», де Сердючка-провідниця стала ведучою[11]. Програма почала виходити з вересня 1997 року на «1+1» та швидко стала популярною не тільки в Україні, але і за її межами[12].

У 1997 році вийшла перша пісня Вєрки Сердючки — «Просто Вєра»[13]. 13 грудня 1997 року в Києві відбувся концерт «Різдвяні зустрічі Вєрки Сердючки» в Національному палаці мистецтв «Україна»[14].

У 1998 році видано перший сольний міні-альбом артистки — «Я рождена для любви»[15]. Також у 1998 та 1999 роках вийшли перші музичні відеокліпи Сердючки на пісні «По чуть-чуть» та «Контролер» (реж. В. Феофілактов та М. Паперник)[16].

У травні-червні 1999 року на сценах Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка пройшли 10 прем'єрних аншлагових шоу-вистав Вєрки Сердючки — «Титаник или плывущая страна»[17]. Після виходу шоу-вистави «Титанік», влітку того ж року починається активна гастрольна діяльність Сердючки країнами СНД[18].

З 18 по 22 квітня 2001 року в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки пройшли 5 концертів Вєрки Сердючки з програмою «Я — революція!»[19].

У 2003 році вийшов перший повноцінний студійний альбом Вєрки Сердючки «Ха-ра-шо!» з суперхітом «Всё будет хорошо!»[20]. Платівка отримала статус «діамантової»[21].

У 2004 році вінницька фірма «Вінмар» офіційно розпочала виготовляти «Вєркіно масло» та «Вєркін майонез».[22] До 2004 року сценічною партнеркою Вєрки Сердючки була її мовчазна асистентка Гєля (актриса Радмила Щоголева)[23]. З 2004 року Сердючку постійно супроводжує «мама» у виконанні актриси Інни Білоконь[24].

У 2007 році посіла друге місце на конкурсі «Євробачення-2007» з піснею «Dancing Lasha Tumbai» і стала відомою по всій Європі[25].

З жовтня 2008 по січень 2009 року на телеканалі «Україна» виходило «Шоу Вєрки Сердючки»[26][27].

У 2010 року Сердючка вирушає на гастролі до Австралії[28] та Ізраїлю[29]. У лютому 2011 року Вєрка Сердючка гастролює по Чехії та Іспанії[30].

У 2015 році Сердючка з'явилась як камео в американському фільмі «Шпигунка»: Вєрка виконувала пісню «Dancing Lasha Tumbai» просто неба на площі, під крики захвату натовпу. Пісні Сердючки «Dancing Lasha Tumbai» та «Spy Party» ввійшли до офіційного саундтреку фільму[31][32].

28 червня 2017 року в Києві в рамках Фестивалю «Atlas Weekend 2017» пройшов концерт, присвячений поверненню Сердючки на велику сцену СНД[33].

12 липня 2018 року Андрій Данилко заявив, що припиняє виступати в образі Вєрки Сердючки[34]. Пізніше інформація була спростована менеджментом артиста[35].

У 2020 році пісня «Dancing Lasha Tumbai» прозвучала у британському серіалі «Вбиваючи Єву». У п'ятій серії четвертого сезону головна героїня серіалу Вілланель танцює під неї на щорічному фестивалі врожаю[36].

4 вересня 2020 року, вперше за 12 років, вийшов міні-альбом артистки «Sexy»[37]. Авторами і продюсерами альбому стали шведські продюсери Андріас Орн, Кріс Воле і Петер Бустрем (Bassflow)[38].

У 2021 році Вєрка Сердючка стала співведучою одного з випусків ювілейного сезону тревел-шоу «Орел і решка» разом з Вірою Брежнєвою[39][40]. Також того ж року стала одним з гедлайнерів музичного фестивалю «Atlas Weekend 2021», у рамках якого дала великий сольний концерт[41][42].

Улітку 2021 року Сердючка знялась у рекламі «АТБ»[43]. 24 серпня 2021 року з піснею «Dancing Lasha Tumbai» взяла участь в урочистому концерті з нагоди 30-річчя Незалежності України, що відбувся в НСК «Олімпійський»[44][45].

Євробачення ред.

 
Вєрка Сердючка на Євробаченні-2007

2007 року Сердючка взяла участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2007» у Гельсінкі. З піснею «Dancing Lasha Tumbai» вона зайняла 2 місце[46] та отримала почесний титул «Міс Євробачення-2007»[47].

Крім того, Вєрка Сердючка стала улюбленицею «Євробачення», завдяки чому протягом багатьох років організатори конкурсу продовжують запрошувати Сердючку почесною гостю події[48]. Її виступ входить до 8-ми найяскравіших номерів за всю історію «Євробачення»[49][50].

2016 року костюм Сердючки з виступу на «Євробаченні-2007» потрапив до музичного музею ABBA The Museum (Стокгольм), де на честь 60-річчя конкурсу пройшла інтерактивна виставка «Good evening Europe!»[51][52].

Для конкурсу «Євробачення-2017», який проходив в Україні, була випущена серія коротких відеокліпів під назвою «Verkavision»[53], в яких розповідається вигадана історія про характер Вєрки Сердючки і про її подорожі як зірки «Євробачення». Вєрка також з'являється на сцені під час фіналу і відкриває телеголосування[54].

18 травня 2019 року в фіналі «Євробачення» Вєрка Сердючка взяла участь запрошеною зіркою, переспівавши пісню минулорічної переможниці конкурсу Нетти Барзілай — «Toy»[55].

13 травня 2023 року Вєрка Сердючка запрошеною гостю виступила у фіналі Євробачення з піснею «Dancing Lasha Tumbai»[56].

Прототипи ред.

Прототипами персонажа є: Анна Сердюк — шкільна любов Андрія Данилка, шкільна прибиральниця Віра і продавчиня магазину, розташованого в центрі Полтави[11][7][57].

Сім'я ред.

 
Вєрка Сердючка з мамою
  • Мати — Інна Адольфівна Сердюк, роль якої грає актриса Інна Білоконь. Вперше мама з'явилася в номері «Похорон»[58][59]
  • Батько — Валерій Сердюк, однак за словами мами Вєрки, її батько — Юрій Гагарін[60]

Двійники ред.

Образ Вєрки Сердючки використовують численні двійники, з якими судився Андрій Данилко[61].

  Ненавиджу двійників, чесно вам скажу! Я б їх усіх поставив в шеренгу і розстріляв!  

— заява Данилка 2005 року, [62]

Пародії ред.

Назва Рік
Брати Пономаренко. «Сердючка та Якубович»[63] 2004
Велика різниця. «Жіночі історії з Оксаною Пушкіною»[64] 2009
«Точь-в-точь». Жасмін. Вєрка Сердючка — «Всё будет хорошо»[65] 2014
«Пороблено в Україні». «Вумен мен» (за мотивами життя Андрія Данилка і фільму Бердмен)[66] 2015
Ліга сміху. Луганська Збірна — Прощальний концерт Вєрки Сердючки[67] 2018

Телебачення ред.

Назва Рік
«СВ-шоу» (телеканали «1+1», «РТР», «ТВ-6»)[68] 1997—2002
Шоу «Улетный отпуск» («Новий канал»)[69] 2006
«Шоу Вєрки Сердючки» (ТРК «Україна»)[70] 2008—2009
«Субботний вечер» (канал «Россия-1»)[71] 2012
Тревел-шоу «Орел и решка», спільний випуск разом з Вірою Брежнєвою,
як ведучими ювілейної програми («Новий канал», телеканал «П'ятниця»)[72][73] 		2021

Концертні програми ред.

Назва Рік
«Різдвяні зустрічі Вєрки Сердючки»[74] 1997
«Титаник, или Плывущая страна»[75] 1999
«Я — революція!»[76] 2001—2002
«Я рождена для любви» (літо 2003)[77] літо 2003
«Тільки хіти»[78] 2003—2004

Дискографія ред.

Альбоми ред.

Назва Рік
Я рождена для любви 1997
Неизданное 2002
Ха-ра-шо! 2003
Чита-Дрита
OST «За двома зайцями» (збірка)
Неизданное. Жениха хотела 2004
Трали-вали 2006
До-Ре-Ми 2008
Sexy (EP) 2020

Пісні ред.

Назва Рік
«Пирожок» 2001
«Вера+Миша» (разом з Михайлом Поплавським)
«Гоп-гоп» 2002
«Чита дрита» 2003
«Ха-ра-шо»
«Жениха хотела» (разом з Глюк'OZA) 2004
«Тралі-Валі» 2005
«Dancing Lasha Tumbai» 2007
«Поцелуи» (разом з ВІА Гра)
«DoReMi DoReDo» 2008
«Дольче габана» 2010
«На облаках» (разом з EL Кравчук) 2011
«Смайлик»
«Розовый свитер» 2012
«Make It Rain Champagne» 2020

Відеокліпи ред.

Назва Рік
«По чуть-чуть» (реж. В'ячеслав Феофілактов) 1998
«Контролёр» (реж. Максим Паперник) 1999
«Пирожок» (реж. Володимир Якименко) 2001
«Вера + Миша» (дует з Михайлом Поплавським)
«Гоп-гоп» (реж. Максим Паперник)
«Всё будет хорошо» (реж. Максим Паперник) 2003
«Новогодняя» (реж. Альберт Хамітов)[79]
«Я не поняла» (мюзикл «Золушка») (реж. Семен Горов)
«Чита-дрита» (реж. Семен Горов) 2004
«Тук, тук, тук» (реж. Семен Горов)
«Ти напився, як свиня» (мюзикл «Сорочинська ярмарка») (реж. Семен Горов)
«Я попала на любовь» (реж. Семен Горов)
«Hop-hop-hop» (дует з М. Вишневським) (реж. Семен Горов) 2005
«Трали-вали» (реж. Олександр Філатович)
«А я смеюсь» (мюзикл «Пригоди Вєрки Сердючки») (реж. Семен Горов)
«Хорошо красавицам» (реж. Олександр Філатович) 2006
«Бери все» (реж. Олександр Ігудін)
«Dancing Lasha Tumbai» (реж. Семен Горов) 2007
«Kiss please» (реж. Алан Бадоєв)
«Do-re-mi» (реж. Семен Горов)[80] 2008
«Eurovision queen» (реж. Сергій Дахін і Євген Адаменко)
«Essen» (реж. Віктор Скуратовський)
«Є пропозиція» (саундтрек до кінофільму «Велика прогулянка») (реж. Олег Зборовський) 2022

Фільмографія ред.

Телефільми та телесеріали ред.

Назва Рік
«Вечори на хуторі біля Диканьки» — сільська самогонниця 2002
«Попелюшка» — Брунгільда
«Снігова королева» — шаманка Ксенія 2003
«За двома зайцями» — Світлана Марківна 2004
«Сорочинський ярмарок» — Хівря 2005
«Три мушкетери» — Мадам Рішельє
«1-й Швидкий» — Вєрка Сердючка 2006
«Пригоди Вєрки Сердючки» — Вєрка Сердючка
«Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї» — Привид 2007
«Морозко» — Мачуха 2010
«Нові пригоди Аладдіна» — Джин[81][82] 2011
«Червона шапочка» — Червона шапочка 2012
«Три богатирі. Новорічна казка» — Баба-Яга 2013

Повнометражні фільми ред.

Назва Рік
«Шпигунка» — камео[83] 2015
«Слуга Народу 2»[84] — камео 2016
«Велика прогулянка» — камео 2022

Примітки ред.

  1. ↑ Сьогодні 8 березня: яке свято та день в історії. objective.tv. 8 березня 2023. Процитовано 3 квітня 2024.
  2. ↑ «Як же летить час»: Вєрка Сердючка зворушила «першим кольоровим фото». fakty.ua (рос.). 8 березня 2021. Процитовано 3 квітня 2024.
  3. ↑ 30 років легенді: як Вєрка Сердючка буде святкувати творчий ювілей. youtube.com (рос.). 20 квітня 2021. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  4. ↑ Сергій Рахманін (23 червня 2007). Вона суперзірка, але його мало хто знає. Провідниця Вєрка Сердючка майже затьмарює сутність самого автора. Хто він насправді?. radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  5. ↑ Андрей Данилко (Верка Сердючка) стыдится своего прошлого. Телеграф (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 лютого 2021.
  6. ↑ Мама Андрея Данилко: «Сын стесняется меня и не любит село». kp.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 лютого 2021.
  7. ↑ а б «Піонер, тобі булочку? А гарячой смоли тобі не нада?» — эту и другие фразы из лексикона «продавщицы» Андрея Данилко перенимали преподаватели училища. crime.fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  8. ↑ В дитинстві Андрій Данилко мріяв стати єпископом. segodnya.ua (рос.). 1 жовтня 2003. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  9. ↑ Біографія Андрія Данилка – шлях до слави, особисте життя та пісні. liza.ua (укр.). 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  10. ↑ Верка Сердючка Проводница 1994. YouTube (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 6 лютого 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  11. ↑ а б Андрей Данилко или Верка Сердючка. Новости Украины — Replyua.net (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 19 жовтня 2020.
  12. ↑ «СВ-Шоу» — перше late night show України. Чому воно було таким популярним?. slukh.media. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  13. ↑ СЕРДЮЧКА ВЕРКА. RadioClub.ua (рос.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  14. ↑ Зоряний шлях українських артистів: з чого починали Білик, Данилко та НеАнгели. gloss.ua (російською) . 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  15. ↑ «Здрасьтє — прийшло твоє щастя»: Андрій Данилко – остання людина на Місяці. bit.ua (рос.). 24 січня 2018. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  16. ↑ Андрію Данилку - 47: Творчий шлях і знакові відеокліпи артиста. glavcom.ua (російською) . 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  17. ↑ Вєрка Сердючка пішла на рекорд. segodnya.ua (російською) . 18 травня 1999. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  18. ↑ 15 фактів про Андрія Данилка, який більше відомий як Вєрка Сердючка. sntch.com (російською) . 6 травня 2018. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  19. ↑ Андрій Данилко написав альбом для Вєрки Сердючки. day.kyiv.ua. 13 березня 2001. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  20. ↑ 20-річчя Сердючки на сцені: як українська провідниця стала ідолом Європи. obozrevatel.com (рос.). 15 вересня 2017. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  21. ↑ Євробачення-2020: культові досягнення Андрія Данилка. stb.ua. 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  22. ↑ Новое лицо винницкого майонеза и маргарина - Верка Сердючка (рос.)
  23. ↑ Геля з "СВ Шоу" розповіла, чому раптово покинула Вєрку Сердючку. rbc.ua. 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  24. ↑ «Мама» Вєрки Сердючки Інна Білоконь: «Одного разу ми з Данилком навіть побилися ... Кілька діб не розмовляли ...». bulvar.com.ua (російською) . 10 травня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  25. ↑ Чому «Євробачення» – таємна зброя «м’якої сили» України. radiosvoboda.org (укр.). 2 червня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  26. ↑ Щотижневе «Шоу Вєрки Сердючки» стартує в жовтні на ТРК «Україна». sq.com.ua (російською) . 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  27. ↑ ТРК «Україна» зняла з ефіру «Шоу Вєрки Сердючки». detector.media. 22 січня 2009. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  28. ↑ Андрій Данилко: Дуже складно придумати просте. unification.com.au (російською) . 2 червня 2010. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  29. ↑ Андрій Данилко: «Все буде добре, я знаю!». strana.co.il (російською) . 11 червня 2010. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  30. ↑ Гастролі Вєрки Сердючки в Іспанії та Чехії. ruslife.eu (російською) . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  31. ↑ Spy (2015) - IMDb, архів оригіналу за 8 вересня 2019, процитовано 22 серпня 2019
  32. ↑ Вєрка Сердючка "поставила на вуха" Нью-Йорк на прем'єрі "Шпигунки" - Гламур - TCH.ua. tsn.ua. ТСН. 3 червня 2015. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  33. ↑ Звезда вернулась: триумфальное возвращение Верки Сердючки на сцене Atlas Weekend 2017. viva.ua (рос.). Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  34. ↑ Андрей Данилко отказался от образа Верки Сердючки - РИА Новости, 12.07.2018. web.archive.org. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 6 лютого 2021.
  35. ↑ Данилко спростував чутки про завершення кар'єри. glavred.info (рос.). 13 липня 2018. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  36. ↑ Героїня британського серіалу «Вбиваючи Єву» зтанцювала під пісню Вєрки Сердючки. viva.ua (рос.). 12 травня 2020. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  37. ↑ Цього чекали всі: VERKA SERDUCHKA повернулася з жарким мініальбомом SEXY. tochka.net. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  38. ↑ VERKA SERDUCHKA випустила новий мініальбом Sexy. segodnya.ua. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  39. ↑ Брежнєва і Вєрка Сердючка стали ведучими шоу "Орел і решка". gordonua.com (укр.). 10 березня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  40. ↑ Віра Брежнєва та Вєрка Сердючка з мамою стали ведучими шоу «Орел і решка». viva.ua (рос.). 10 березня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  41. ↑ Вєрка Сердючка і Тіна Кароль стали хедлайнерами Atlas Weekend. glavred.info. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  42. ↑ Вєрка Сердючка феєрично виступила на Atlas Weekend 2021, але поскаржилася на погане самопочуття. obozrevatel.com. 9 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  43. ↑ Сердючка заряджає в ролику АТБ | Креатив на MMR. MMR (рос.). 2 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  44. ↑ Великий концерт до Дня Незалежності України: повне відео. fakty.ua. 24 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  45. ↑ Тисячі глядачів, топові зірки і танці під дощем на святковому концерті на НСК «Олімпійський». jetsetter.ua. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  46. ↑ Вєрка Сердючка зайняла друге місце на Євробаченні. rbc.ua (укр.). 13 травня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  47. ↑ Сердючка стала Міс Євробачення-2007. focus.ua (рос.). 14 травня 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 15 липня 2021.
  48. ↑ ЯК ВЄРКА СЕРДЮЧКА ТА ЇЇ МАМА ВИГЛЯДАЮТЬ без гриму?. viva.ua (рос.). 16 травня 2019. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  49. ↑ Євробачення: цікаві факти та виступи. tandem.net (рос.). 26 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  50. ↑ Вєрка Сердючка стала міжнародним терміном. vchaspik.ua (рос.). 21 березня 2013. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  51. ↑ Костюм Вєрки Сердючки назвали однією з найцінніших речей "Євробачення". viva.ua (рос.). 18 березня 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  52. ↑ У Стокгольмі відкрилася виставка про Євробачення. korrespondent.net. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  53. ↑ Video: Verkavision Part II at the second Semi-Final of the 2017 Eurovision Song Contest. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 1 липня 2017.
  54. ↑ Don't worry: Verka Serduchka continues her career. eurovisionworld.com (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  55. ↑ Верка Сердючка спела хит Нетты Барзилай и «зажгла» на Евровидении 2019: видео выступления. kiev.informator.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2021.
  56. ↑ Russia, goodbye: виступ Сердючки у фіналі Євробачення-2023 викликав істерику у росіян. obozrevatel.com. 16 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  57. ↑ Личная жизнь и сексуальная ориентация Верки Сердючки (Андрея Данилко) (FederalPost, 05.12.03) | Четверта влада. 4vlada.net. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 19 жовтня 2020.
  58. ↑ «Мама» Вєрки Сердючки Інна БІЛОКОНЬ: Одного разу ми з Данилком навіть побилися ... Кілька діб не розмовляли. bulvar.com.ua (рос.). 10 травня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  59. ↑ Инна Белоконь - биография, информация, личная жизнь, фото, видео. stuki-druki.com (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  60. ↑ Моїм батько, можливо, був Юрій Гагарін… - Вєрка Сердючка. trend.az (рос.). 22 травня 2008. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  61. ↑ Данилко відкриває полювання на клонів. day.kyiv.ua. 10 вересня 2004. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  62. ↑ Верка Сердючка: "Ненавижу двойников! Я бы их всех... расстрелял!". Фраза (рос.). Процитовано 19 жовтня 2020.
  63. ↑ Сердючка та Якубович 2004. youtube.com (рос.). 25 січня 2020. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  64. ↑ Большая разница!!Женские истории с Оксаной Пушкиной. YouTube (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 19 жовтня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  65. ↑ Точь-в-точь - Жасмин. Верка Сердючка - "Всё будет хорошо". YouTube (рос.). 11 березня 2014. Процитовано 19 жовтня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  66. ↑ Вумэн мэн Пороблено в Украине, пародия 2015. YouTube (рос.). 4 грудня 2015. Процитовано 19 жовтня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  67. ↑ Прощальный концерт Верки Сердючки - Луганская Сборная (Пародия). YouTube (рос.). 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  68. ↑ «СВ-Шоу» — перше late night show України. Чому воно було таким популярним?. slukh.media. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  69. ↑ Як Сердючка поїхала до Італії. for-ua.com (рос.). 16 жовтня 2006. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  70. ↑ Щотижневе «Шоу Вєрки Сердючки» стартує в жовтні на ТРК «Україна». sq.com.ua (рос.). 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  71. ↑ Суботній вечір з Вєркою Сердючкою. youtube.com (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  72. ↑ Барселона. VERKA SERDUCHKA/Вєрка Сердючка та Віра Брежнєва. Орёл и Решка. 10 років. youtube.com (рос.). 24 квітня 2021. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  73. ↑ Барселона 2. VERKA SERDUCHKA/Вєрка Сердючка та Віра Брежнєва. Орёл и Решка. 10 років. youtube.com (рос.). 24 квітня 2021. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  74. ↑ Зоряний шлях українських артистів: з чого починали Білик, Данилко та НеАнгели. gloss.ua (рос.). 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  75. ↑ Вєрка Сердючка пішла на рекорд. segodnya.ua (рос.). 18 травня 1999. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  76. ↑ Андрій Данилко написав альбом для Вєрки Сердючки. day.kyiv.ua. 13 березня 2001. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  77. ↑ Данилко Андрій. liga.net (рос.). 1 жовтня 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  78. ↑ Першого квітня вперше на сцену вийшла Вєрка Сердючка. obozrevatel.com (рос.). 1 квітня 2013. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  79. ↑ Верка Сердючка "Новогодняя". youtube.com. 20 січня 2017. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  80. ↑ Семен Горов зняв для Вєрки Сердючки новий кліп «До-ре-мі». starlife.com.ua (рос.). 27 лютого 2008. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  81. ↑ Вєрка Сердючка – пісня жінки-джина. youtube.com (рос.). 30 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  82. ↑ Вєрка Сердючка перетвориться на Джина. tv.ua (рос.). 21 грудня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  83. ↑ Джейсон Стетхем взяв телефон у Вєрки Сердючки. tv.ua (рос.). 29 травня 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  84. ↑ Зеленський став мамою і зіграв з двома Сердючками. segodnya.ua. 21 грудня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.

Посилання ред.

  • serduchka.com#ua — офіційний сайт «Вєрка Сердючка».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вєрка_Сердючка&oldid=42261066