Макс фон Гаузен

Макс фон Гаузен
Макс фон Гаузен
Max von Hausen
Народження	17 грудня 1846; Дрезден, Королівство Саксонія
Смерть	19 березня 1922; Дрезден, Веймарська республіка
Країна	Німецька імперія
Вид збройних сил	піхота
Освіта	Прусська військова академія
Роки служби	1864 – 1918
Член	Königlich Sächsischer Altertumsvereind
Звання	генерал-полковник
Командування	3-тя армія (Німецька імперія)
Війни / битви	Австро-прусська війна, франко-прусська війна, Перша світова війна: Прикордонна битва (1914), Битва на Марні (1914)
Титул	барон
Нагороди
Орден Чорного орла	Орден Рутової корони
	Макс фон Гаузен у Вікісховищі

Барон Макс Клеменс Лотар фон Гаузен (нім. Max Clemens Lothar Freiherr von Hausen; 17 грудня 1846, Дрезден, Саксонія — 19 березня 1922, Дрезден, Веймарська республіка) — німецький воєначальник, генерал-полковник (1910).

Біографія

Народився у старовинній аристократичній родині, син генерал-лейтенанта саксонської армії^[1]. Військову службу розпочав курсантом саксонської кадетської школи, із 1864 року — другий лейтенант. Учасники австро-прусської війни 1866 року, воював на боці Австрії. Після включення Саксонії в склад спершу Північнонімецького союзу, а з 1871 року — Німецької імперії, продовжив військову службу в рядах загальнонімецької армії^[1]. Учасник франко-прусської війни. У 1874 році закінчив Військову академію в Берліні, із 1875 по 1887 рік служив у Генеральному штабі.

Із 1890 року — командир 101-го єгерського саксонського полку. У 1892—1897 роках знову служив у німецькому Генеральному штабі, одночасно був начальником штабу саксонської армії. У 1897—1900 роках — командир 32-ї саксонської піхотної дивізії. У 1900—1902 роках — командир 12-го саксонського армійського корпусу. Із 1902 року — військовий міністр Саксонії^[2]. Із 1910 року — генерал-полковник. На початку 1914 року пішов у відставку з посади військового міністра і був призначений генерал-ад'ютантом саксонського короля.

Перша світова війна

Із 2 серпня 1914 року — командувач 3-ї німецької армії, яка була сформована із саксонських військ. Армія налічувала 160 тисяч вояків та 602 гармати і мала наступати в районі Намюр-Живе-Дінан. Армія Гаузена брала участь у Прикордонній битві та битві на Марні. В ході бойових дій Гаузен відзначився численними військовими злочинами щодо цивільного населення: у Дінані німці стратили 600 мирних жителів, німецькі війська також спалили Реймс^[3].

9 вересня 1914 року за невдачу на Марні був знятий з посади командарма і знову призначений генерал-ад'ютантом саксонського короля. Із листопада 1918 року — у відставці. Після війни написав мемуари про битву на Марні. Помер і похований у Дрездені.

Військові звання

Нагороди

Пам'ятний хрест за кампанію 1866 (Саксонія)
Залізний хрест
- 2-го класу зразка 1870 року із застібками «25» і «1914»
- 1-го класу зразка 1914 року
Орден Альберта (Саксонія)
- лицарський хрест з військовою відзнакою
- лицарський хрест 1-го класу (2 лютого 1876) — заміна лицарського хреста.
  - мечі до лицарського хреста 1-го класу
- командорський хрест 1-го класу
- великий хрест
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 з п'ятьма застібками
Орден Білого Сокола
- лицарський хрест 1-го класу
- великий хрест
Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (1888)
Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу з дубовим листям
Орден Заслуг (Саксонія)
- лицарський хрест 1-го класу
- командорський хрест 2-го класу
- командорський хрест 1-го класу
- великий хрест
Орден Корони (Пруссія) 3-го, 2-го і 1-го класу
Орден дому Саксен-Ернестіне
- командорський хрест 2-го класу
- великий хрест
Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (Японська імперія)
Орден військових заслуг (Іспанія) 4-го класу
Орден Леопольда (Австрія), великий хрест
Орден Вюртемберзької корони, великий хрест
Орден «За військові заслуги» (Баварія), великий хрест
Орден Бертольда I, великий хрест
Орден Філіппа Великодушного, великий хрест
Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу
Орден Заслуг прусської корони
Орден Червоного орла, великий хрест з короною
Орден Чорного орла
Орден Рутової корони

Бібліографія

Meine Erlebnisse und Erfahrungen als Oberbefehlshaber der 3. Armee im Bewegungskrieg 1914
Des Generalobersten Frhrn. von Hausen Erinnerungen an den Marnefeldzug 1914

Примітки

↑ ^а ^б Biographie, Deutsche. Hausen, Max Freiherr von - Deutsche Biographie. www.deutsche-biographie.de (нім.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
↑ Günter Wegner, Stellenbesetzung der deutschen Heere 1815-1939 (Biblio Verlag, Osnabrück, 1993).
↑ Spencer C. Tucker (28 October 2014). World War I: The Definitive Encyclopedia and Document Collection [5 volumes]: The Definitive Encyclopedia and Document Collection. ABC-CLIO. p. 474. ISBN 978-1-85109-965-8.

Література

Artur Brabant: Generaloberst Max Freiherr von Hausen. Ein deutscher Soldat, Dresden 1926
Günter Wegner, Stellenbesetzung der deutschen Heere 1815—1939 (Biblio Verlag, Osnabrück, 1993).
Spencer C. Tucker (28 October 2014). World War I: The Definitive Encyclopedia and Document Collection [5 volumes]: The Definitive Encyclopedia and Document Collection. ABC-CLIO. p. 474. ISBN 978-1-85109-965-8.
Biographie, Deutsche. «Hausen, Max Freiherr von — Deutsche Biographie». www.deutsche-biographie.de (in German). Retrieved 2021-12-08. [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]

[:0-1] а ^б Biographie, Deutsche. Hausen, Max Freiherr von - Deutsche Biographie. www.deutsche-biographie.de (нім.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.

[2] Günter Wegner, Stellenbesetzung der deutschen Heere 1815-1939 (Biblio Verlag, Osnabrück, 1993).

[3] Spencer C. Tucker (28 October 2014). World War I: The Definitive Encyclopedia and Document Collection [5 volumes]: The Definitive Encyclopedia and Document Collection. ABC-CLIO. p. 474. ISBN 978-1-85109-965-8.

[1]

[2]

[3]