Вікіпедія

Макс Лернер

американський журналіст, педагог та письменник білоруського походження

Максвелл Алан "Макс" Лернер (англ. Maxwell Alan "Max" Lerner 20 грудня 1902, Мінськ — 25 жовтня 1992, Нью-Йорк) — американський журналіст, педагог та письменник, білоруського походження, уроджений Михайло Лернер (Mikhail Lerner). Асоційований[en] колумніст, що був впливовим представником ліберальних політичних та економічних поглядів.

Макс Лернер
Maxwell Alan "Max" Lerner
Постер лекції Макса Лернера [[Де-Мойн, Айова]], 1940 рік
Народився 20 грудня 1902(1902-12-20)[1][2]
Мінськ, Російська імперія
Помер 5 червня 1992(1992-06-05)[1][2] (89 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність журналіст, письменник
Alma mater Вашингтонський університет в Сент-Луїсі
Знання мов англійська[1][3]
Заклад Гарвардський університет, Брандейський університет і Коледж Вільямсаd

Лернер з батьками емігрував до США у 1907 році. Закінчив Єльський університет (бакалавр, 1923), де згодом вивчав право, перед тим, як вступити до Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, Міссурі (магістр, 1925) та Брукінґський інститут у Вашингтоні, Колумбія (доктор філософії, 1927).

Був редактором «Енциклопедії соціальних наук» (1927–32), журналу «The Nation[en]» (1936–38) та нью-йоркської газети без реклами PM[en] (1943—48). З 1949 р. став популярним і часто суперечливим асоційованим колумністом «New York Post». Публікував статті у багатьох журналах, включаючи «The Atlantic», «The New Republic» та «Saturday Review[en]». Довга викладацька кар'єра, здебільшого в галузі влади та політології, включала Коледж Сари Лоуренс[en], Бронксвілл, Нью-Йорк; Гарвардський університет; Коледж Вільямса[en], Вільямстаун, Массачусетс; та Університет Брандейса, Уолтем, Массачусетс.

Лернер був близьким другом кінозірки Елізабет Тейлор під час її одруження з Едді Фішером[4]. Йому присвячений рядок пісні Філа Окса[en] «Люби мене, я ліберал»: «ти знаєш, я запам'ятав Лернера і Голдена». Онукою Лернера по лінії матері є американська акторка Бетсі Рассел[en], відома через серію фільмів Пила.

Лернер є автором передмови до книги Мерилін Фергюсон «Змова Водолея»[5]. Його книга «Незакінчена країна» — це колекція з понад 200 його щоденних колонок, що писались для «New York Post» протягом більше десяти років. Ця книга містить одну з найвідомиших його цитат: «Поворотна точка в процесі дорослішання настає коли ти виявляєш всередині себе серцевину сили, що переживе увесь біль». Книга «Боротьба з ангелом» (1990) розповідає про довгу боротьбу із хворобою[6].

Протягом свого життя Лернер відстоював право радянських та східноєвропейських євреїв емігрувати до Ізраїлю[7].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ Schine, Cathleen (18 жовтня 1981). Bad Luck and Violet Eyes. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  5. ↑ Змова Водолея. hvrenja.ninja. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  6. ↑ Severo, Richard (6 червня 1992). Max Lerner, Writer, 89, Is Dead; Humanist on Political Barricades. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  7. ↑ Max Lerner | American educator and author. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макс_Лернер&oldid=41746001