Відкрити головне меню

Єпископ Максим (в миру Микола Васильович Бачинський; 1897-1953) - архієрей Російської православної церкви, єпископ Великолуцький і Торопецький.

Максим Бачинський
Єпископ Максим Бачинський
Єпископ Великолуцький і Торопецький
7 липня 1941 — 5 жовтня 1947
Церква: РПЦ
Попередник: Георгій (Садковський)
Наступник: Михаїл (Рубинський)
Архієпископ Ізмаїльський і Болградський
травень 1946 — 17 липня 1947
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Іов (Кресович)
Наступник: Анатолій (Бусел)
Єпископ Лиськовський,викарій Горьковської епархії
5 січня 1946 — травень 1946
Церква: РПЦ
Попередник: Зіновій Красовський
Наступник: Іов Кресович
Єпископ Вінницький і Кам'янець-Подільський
23 травня 1944 — 5 січня 1946
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Євлогій (Марковський)
Наступник: Варлаам (Борисевич)
Єпископ Луцький
13 травня — 23 травня 1944
Церква: Український екзархат
Попередник: Іов Кресович
Наступник: Миколай Чуфаровський
 
Ім'я при народженні: Бачинський Микола Васильович
Народження: 1897(1897)
Нові Бураси, Росія
Смерть: 1953(1953)
Чернецтво: 12 травня 1944
Єп. хіротонія: 13 травня 1944

БіографіяРедагувати

Середню освіту здобув у Саратовській гімназії, потім вчителював у міському училищі.

З 1916 року проходив службу у царській, потім у Червоній армії.

Навчався в МГУ, за сімейними обставинами перервав навчання, займався педагогічною діяльністю в Саратові.

Восени 1929 року заарештований і засланий на 3 роки в Казахстан.

У 1934 році повернувся в Москву до викладацької роботи.

У грудні 1942 року висвячений на священика.

12 травня 1944 в Хрестовій Патріаршій церкві Єпископом Дмитровським Іларієм (Ільїним) пострижений у чернецтво з нареченням йому імені Максим. В той же день у залі засідань Священного Синоду при Московській Патріархії було звершено наречення ієромонаха Максима на Єпископа Луцького.

13 травня 1944 в Московському Кафедральному Богоявленському Соборі хіротонізований на єпископа Луцького. Хіротонію здійснили: Патріарх Сергій, Митрополит Ленінградський і Новгородський Алексій (Симанський), Митрополитом Київський і Галицький Іоанн (Соколов), Архієпископ Саратовським і Сталінградський Григорій (Чуков) і Єпископ Дмитровський Іларій (Ільїн).

З 23 травня 1944 року - єпископ Вінницький і Кам'янець-Подільський РПЦ.

5 січня 1946 він був призначений єпископом Лиськівським, вікарієм Горьківської єпархії РПЦ.

2 березня 1946 подав рапорт про стан свого здоров'я, яке «не дозволяє в подальшому здійснювати управління єпархією».

З травня 1946 року - єпископ Ізмаїльський і Болградський РПЦ.

З 17 липня 1947 року - єпископ Великолуцький і Торопецький РПЦ.

5 жовтня 1947 почислений на спокій.

ПосиланняРедагувати