Максиміліан Саксонський
Максиміліан Вільгельм Август Альберт Карл Ґеорґ Одон Веттін (нім. Maximilian Wilhelm August Albert Prinz von Sachsen; 17 листопада 1870, Дрезден — 12 січня 1951, Фрібур) — член Альбертинської вітки дому Веттінів, син короля Саксонії Георга і Марії Анни Браганса-Кобурзької. Молодший брат останнього короля Саксонії Фрідріха Августа III; римо-католицький священник.
| Максиміліан Саксонський | |
|---|---|
| нім. Maximilian von Sachsen | |
 | |
| Народився | 17 листопада 1870[1][2][3] Дрезден, Королівство Саксонія[1] |
| Помер | 12 січня 1951[1][2][3] (80 років) Фрібур, Швейцарія[1] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | католицький священник, викладач університету, богослов |
| Галузь | богослів'я[4] |
| Alma mater | JMU |
| Науковий ступінь | доктор обох прав |
| Знання мов | німецька[5][4] |
| Заклад | Університет Фрібура |
| Членство | Грецьке філологічне товариство Константинополяd |
| Титул | Prince of Saxonyd |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Альбертинська лінія Веттінів |
| Батько | Георг[3] |
| Мати | Марія Анна Кобург-Браганса[3] |
| Брати, сестри | Матильда Саксонськаd, Марія Йозефа Саксонська, Йоганн Георг Саксонський, Альберт Саксонськийd, Фрідріх Август III і Фрідріх Август II (король Саксонії) |
| Нагороди |       |
Життєпис
ред.Принц Максиміліан був сьомою дитиною і третім сином передостаннього короля Саксонії Георга I і Марії Анни Португальської; вихований у католицькій вірі. Незважаючи на спротив родини, вступив до семінарії, і 26 липня 1896 року був висвячений на священника.[6][7] Він відмовився від претензій на престол Саксонії та отримання апанажу.[8][9]
Освіта
ред.У січні 1899 року князь Максиміліан став доктором богослов'я Вюрцбурзького університету.[9] 21 серпня 1900 року після душпастирського служіння в Нюрнберзі прийняв посаду професора канонічного права у Фрібурзькому університеті.[10][11]
Наприкінці 1910 року принц Максиміліан викликав суперечки, опублікувавши в церковній пресі статтю про об'єднання східних церков з римо-католицькою церквою.[12] Він стверджував, що деякі догми повинні бути скасовані, щоб Східні Церкви повернулися до Римо-Католицької Церкви. Після цієї події його викликали на зустріч з Папою Пієм X, після чого він відмовився від опублікованого тексту і висловив беззастережну згоду з церковною доктриною.[13][14]
Війна
ред.Під час Першої світової війни принц Максиміліан служив військовим капеланом серед французьких солдатів.
Нагороди
ред.- Кавалерський хрест ордена Рутової Корони (Королівство Саксонія)[15]
- Кавалерський хрест ордена Чорного орла (Королівство Пруссія)[15]
- Великий хрест ордена Білого сокола (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, 1890)[16]
- Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана (Австро-Угорщина, 1891)[17]
- Кавалерський хрест ордена Святого Губерта (Королівство Баварія, 1898)[18]
- Кавалерський хрест ордена Вірності (Велике герцогство Баден, 1908)[19]
Генеалогія
ред.Максиміліан Саксонський | Кароліна Пармська | Максиміліан I | Кароліна Баденська | Фердинанд Саксен-Кобург-Гота | Марія Антонія Кохарі | Педру I | Марія Леопольдіна Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн Саксонський,_Follower_of_Ferdinand_von_Rayski.jpg) | Амалія Авґуста Баварська | Фернанду II | Марія II | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Георг Саксонський | Марія Анна Португальська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Максиміліан Вільгельм | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118604678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ A Prince Ordained A Priest. New York Times. 26 липня 1896. с. 1.
- ↑ Knowledge Means Peace. New York Times. 19 липня 1896. с. 4.
- ↑ Prince as Priest in London. The West Australian. 23 жовтня 1896. с. 9.
- ↑ а б An Unruly German Press. New York Times. 29 січня 1899. с. 17.
- ↑ Object to Prince-Evangelist. New York Times. 13 листопада 1900. с. 5.
- ↑ Saxon Prince a Professor. New York Times. 22 серпня 1900. с. 6.
- ↑ Pope To Eastern Churches. New York Times. 3 січня 1911. с. 8.
- ↑ Prince Submits to the Pope. New York Times. 28 грудня 1910. с. 5.
- ↑ Prince Maximilian Recants. New York Times. 31 грудня 1910. с. 5.
- ↑ а б Justus Perthes. Almanach de Gotha (1923). — P. 109.
- ↑ Staatshandbuch für das Großherzogtum Sachsen / Sachsen-Weimar-Eisenach (1900). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — Wien 1918. — S. 55
- ↑ Hof- und Staats-Handbuch des Königreichs Bayern. München. 1909.
- ↑ Hof- und Staats-Handbuch des Großherzogtum Baden (1910) [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.]. — P. 41.