Гольдштейн Максиміліан
Максиміліан Мордехай Ґольдштейн (9 грудня 1880, Львів — 1942 (?)) — колекціонер, мистецтвознавець, один із ініціаторів створення Єврейського музею у Львові, засновник першого у Львові приватного музею єврейських старожитностей, фахівець з нумізматики, фалеристики, єврейського мистецтва та народних промислів. Відомий серед сучасників за прізвиськом «Невтомний Макс»[1] завдяки його праці по збереженні культурної спадщини єврейського народу.
| Гольдштейн Максиміліан | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1880 або 9 грудня 1880 Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 1942 |
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | банкір, колекціонер мистецтва, краєзнавець, юдаїст |
Життєпис
ред.Максиміліан Ґольдштейн народився у Львові 9 грудня 1880 року у родині кравця Ісака Герша (Германа) Ґольдштейна (1854—1832) та Ельки (Елізи) Фрадель з роду Баум (1864—1932). Ісак Ґольдштейн до кінця XIX ст. мав скромну крамничку висококласного чоловічого одягу власного виготовлення. У Максиміліана було ще двоє молодших братів — Мартін і Зиґмунт. Родина Ґольдштейн пишалася тим, що одним з їхніх далеких предків (XVII ст.) був рабин Давид бен Шмуель Га-Леві, засновник єшиви в Острозі, автор коментаря до «Шульхан Арух» під назвою « Турей Загав», а також рабин синагоги «3олота Роза» у Львові.[1] Родина Ґольдштейнів проживала у Львові на вулиці Собєського (нині Братів Рогатинців).
Працював банківським службовцем та виконував обов'язки судового експерта у сфері нумізматики.[1]
У 1908 р. обраний дійсним членом «Нумізматичного товариства» у Відні.[1] У 1910 р. Ґольдштейн бере участь у нумізматичному конгресі у Брюсселі, де виступає з доповіддю, присвяченою нумізматичним і медальним колекціям Львова.[2]
У 1910 р. відбувається зміна в поглядах Ґольдштейна щодо основного напряму свого колекціонування — ним стає єврейська етнографія, художні ремесла та сучасне єврейське мистецтво.[1] Він виступає на зборах львівського кагалу з планом створення у Львові першого в Галичині музею для збереження історико-культурних пам'яток єврейського народу. Згодом Ґольдштейн сформулював цілі і статут майбутнього єврейського музею та починає формувати колекцію, яка повинна була включати книги, документи, картини, плани міських кварталів з єврейським населенням, предмети культу та ін. Рада єврейської громади міста схвалила ідею створення музею, але в той період до реалізації справа не дійшла.[3]
У 1911 р. Ґольдштейн заснував у Львові «Товариство любителів єврейського мистецтва»[3] і розпочав активну кампанію з роз'яснення історично-культурологічного значення пам'яток, необхідності їхнього збереження, ролі музеїв і колекцій у цій справі. З цією метою він видає листівки, кожна з яких містила інформацію на шести мовах — польській, німецькій, українській, російській, англійській, їдиш. Публікує у львівських газетах відкритого листа до молоді із закликом про потребу і важливість збирання історико-етнографічного матеріалу для створення єврейського музею у Львові.[1] У 1913 р. надає матеріали своєї колекції для організації ювілейної виставки, присвяченої Ю. Понятовського.[1] У 1914 р., перед початком Першої світової війни, організував виставку робіт художника з Дрогобича Ефраїма Моше Ліліена, з яким Ґольдштейна пов'язувала тривала дружба. Роботи художника, в тому числі багато з дарчим написом автора, а також 50 листів Ліліена увійшли до колекції Ґольдштейна.[3] З початку Першої Світової війни Ґольдштейн виїжджає до Відня як співробітник кредитної установи для торгівлі і промисловості, евакуйованої зі Львова[1] та забирає з собою свою колекцію старожитностей.[4]
Міжвоєнний період в Польщі
ред.
Наприкінці літа 1917 р. Ґольдштейни повертаються до Львова, але вже в 1918 р. через загострення військового протистояння в Галичині змушені евакуюватися до Кракова, де і перебувають до 1920 р.[1]
У 1918—1919 рр. у Кракові Ґольдштейн концентрується на оформленні каталогу своєї колекції юдаїки, а в січні 1920 р. завершує каталог .[1]
Відомо, що вже наприкінці 1920 р. М. Ґольдштейн надає матеріали своєї колекції для організації виставок. На основі його зібрання гравюр була підготовлена і з успіхом експонувалася у Львові в грудні 1920 — січні 1921 р. виставка японської графіки.[1]
З початком 1920-х питання дослідження та збереження єврейської культурної спадщини та створення Єврейського музею у Львові актуалізувалось, проте просувалося доволі повільно. [1]
З 1920-х рр. Ґольдштейн у своєму приватному помешканні — 5-кімнатній квартирі № 6 на вул. Новий Світ 15 , у Львові організував, перший приватний музей єврейських старожитностей, основою якого стала його колекція.[4] Він радо запрошував відвідати його музей тогочасних інтелектуалів зі свого кола спілкування, про що є підтвердження у «Пам'ятній книзі» відвідувачів музею. Серед записів у книзі можна побачити таких знаних діячів української культури як Іларіон Свєнціцький, Олекса Новаківський, Станіслав Гординський.[5][1] Крім колекціонування, діяльність М. Ґольдштейна несла у собі великий просвітницький потенціал (зокрема, він закликав громадськість звертати більше уваги на охорону стародавніх єврейських цвинтарів у регіоні та більш широкого кола пам'яток).
Знаковою подією єврейської громади Львову було утворення у 1925 р. Ради з охорони пам'яток єврейського мистецтва(Кураторіум) при релігійній юдейській громаді міста.[1]
1928 р. Кураторіум уперше у Львові провів публічну виставку стародавніх єврейських книг і предметів мистецтва, на якій були виставлені також об'єкти з колекції М. Ґольдштейна.[1]
1930 р. Ґольдштейн починає працювати над «працею свого життя», за висловом самого Ґольдштейна, — книгою-каталогом «Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях»[5].[1]
В березні-квітні 1933 р. у Львові на базі Музею художнього промислу відбувалася велика виставка єврейського мистецтва, у підготовці експозиції якої брало Товариство друзів Єврейського музею у Львові, створене у середині 1931 р.. Рада Музею художнього промислу обрала М. Ґольдштейна членом виконавчого комітету виставки і запросила його як експонента. З досі нез'ясованих і незрозумілих міркувань М. Ґольдштейн у своєму листі від 1 лютого 1933 р. відмовився від цієї пропозиції . Проте, відомо, що певна кількість предметів з колекції М. Ґольдштейна експонувалися на виставці. На думку Фаїни Петрякової:
Експозиція замислювалася як конкретний крок до створення Музею єврейської старовини.[1]
У передмові до каталогу директор Міського музею художньої промисловости Казімєж Хартлєб зазначив, що першим, хто у найширших громадських колах посіяв ідею необхідності створення Єврейського музею, був М. Ґольдштейн.[1] Єврейський музей у Львові був відкритий 17 травня 1934 р. на другому поверсі приміщення юдейської громади Львова за адресою Бернштайна 12(сучасна Шолом Алейхема 12).[1]
1935 р. вийшла друком спільна праця Максиміліана Ґольдштейна та Карла Дрезднера «Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich»(Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях)[1]. Наклад праці був 1000 примірників і на даний момент вважається бібліографічною рідкістю[4].
Радянський період
ред.25 листопада 1939 р. Комісією з охорони пам'ятників культури при Тимчасовому управлінні Львівської області М. Ґольдштейн був тимчасово призначений керівником Єврейського музею у Львові. Згодом Єврейський музей було приєднано до Міського музею художнього промислу, а Ґольдштейн зарахований старшим науковим співробітником. [1]
Німецька окупація та Голокост
ред.З початком радянсько-німецького етапу Другої Світової війни Львів і музей в якому працював Ґольдштейн опинилися в зоні німецької окупації.
Вже 4 липня 1941 німецька адміністрація Львова видала розпорядженням про негайне відсторонення співробітників єврейської національності від роботи в різного роду установах, зокрема і музеях[6]. Уже в переліку, датованому 4 липня 1941 р., у числі співробітників Музею художнього промислу М. Ґольдштейна не було.[1]
Оцінивши неспокійне становище в окупованому Львові, М. Ґольдштейн і дирекція Музею художнього промислу 7 липня 1941 р. погодили питання про прийом Ґольдштейнівської колекції у депозит музею. Одночасно було вирішено, що зібрання, як особливий фонд, залишається у помешканні М. Ґольдштейна, а сам колекціонер набуває статусу хранителя, відповідального за збереження цінностей міського музею[1].
6 грудня 1941 р. родина Ґольдштейнів були переселені до гетто і проживали там за адресою вул. Паненська (тепер Заводська), 9, кв. 28.[7].
В 1942 р. Ґольдштейн продовжує працювати в Музеї художньго промислу, впорядковуючи колекцію єврейських старожитностей. Поруч з ним у музеї працюють його дружина та донька. В зверненні до німецької адміністарації від серпня 1942 р. Ґольдштейн згадує вже лише себе і доньку. Виключений зі штату Музею художнього промислу, М. Ґольдштейн продовжував там служити як «працюючий єврей під № 31596».[1] З листа Ґольдштейна від 20.08.1942:
«Я можу тільки просити залучити мене до такої роботи, щоб, у випадку чергового виселення зі Львова — і як особливу милість — мене і мою працюючу дочку (мельдкарте 20331) залишити у Львові».[1][7]
Документів і свідчень з інформацією про смерть і обставини загибелі Ґольдштейна та його родини на даний момент не виявлено. Є кілька версій де могло обірватись життя Ґольдштейна: безпосередньо у Львівському гетто, у таборі Бєлжець чи Янівському концтаборі.[4]
Колекція Максиміліана Ґольдштейна
ред.
М. Ґольдштейн збирав свою колекцію з початку 1900-х років і до початку Другої світової війни.[1]Достеменно невідома точна кількість предметів колекції Ґольдштейна. Таїсія Сидорчук, дослідниця життя і діяльності М. Ґольдштейна, припускає, що повна колекція містила не менше 3000 одиниць зберігання.[4]
М. Ґольдштейн систематизував свою колекцію за такими групами: старожитності родинного та громадського життя; портрети, типи і карикатури; одяг та біжутерія; предмети до шабату і свят; малюнки та фотографії синагог, кладовищ, мецавот; картини, екслібриси, плакати; рукописи і книги.[4]
Після Другої світової війни колекція М. Ґольдштейна розпорошується по фондосховищах кількох музейних інституцій: Музей етнографії та художнього промислу м. Львова, Львівська національна галерея мистецтв, Львівський музеї історії релігії, Львівський історичний музей.[4]
З початку 1990-х рр. окремі предмети колекції Ґольдштейна експонуються на тимчасових експозиціях різних музейних інституціях.[4]
За словами Т.Сидорчук «Якщо у Львові знову постане Єврейський музей, то безперечно центральне місце в його експозиції мала би зайняти колекція Максиміліана Ґольдштейна».[4]
В 2018 році у Музеї етнографії та художнього промислу м. Львова було організовано тимчасову виставку частини колекції Ґольдштейна ось який відгук залишив про неї історик Йоханан Петровський-Штерн:
«Колекція на виставці у Львові не має рівних у світі. Вона показує життя єврейського народу: як живе єврейський ремісник, різьбяр, знайомить із предметами для ритуального вжитку на кожен день. Окремі речі презентували за кордоном, але у такому обсязі вперше від 1933 року. Ця збірка збереглась як частина колекції художньо-промислового музею, який радянська влада закрила і на його базі створила у 1951 році Музей етнографії»[8]
«Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich»(Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях) — книга-каталог, написана Максиміліаном Ґольдштейном спільно з Каролем Дрезднером в 1935 р. Книга об'ємом 208 сторінок, містить 158 оригінальних зображень, в тому числі фотографій, гравюр з колекції Ґольдштейна. Книга тиражем 1000 примірників була видана власним коштом Максиміліана Ґольдштейна. Кожен з примірників книги був пронумерований.[4]
Відомий історик та дослідник юдаїки Мейер Балабан так відгукувався про дану книгу:
«Це не каталог, а радше ключ до розуміння єврейського мистецтва та культури»[4]
Цікавим фактом пов'язаним з виданням книги є те, що Максиміліан Ґольдштейн надіслав по примірнику книги двом одіозним лідерам міжвоєнної Європи Беніто Муссоліні та Адольфу Гітлеру.[1]
-
"Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich",1935. -
"Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich",1935.
Родина
ред.У 1915 р. у Відні одружився з Нусею-Фанні Левенкрон. У подружжя Ґольдштейнів було двоє дочок Лілі та Ірена, що народилися у Львові, відповідно 2 вересня 1917 р. та 12 квітня 1924 р.[1]. Ніхто з родини Максиміліана Ґольдштейна не пережив Голокосту. Останні підтверджені згадки про Ґольдштейнів обриваються 1942 р.. [7]
Архівна спадщина
ред.Більшість особистих документів М. Ґольдштейна, матеріалів про його професійну, громадську й колекціонерську діяльність, а також та частина його колекції, що дійшла до наших часів, зберігаються у львівських архівних, музейних і наукових інституціях, зокрема в :
- Центральному державному історичному архіві м. Львова (далі: ЦДІА, м. Львів) (фонди 761, 701, 61)
- Державному архіві Львівської області (далі: ДАЛО) (фонд 35)
- Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної Академії Наук України,
- Львівському музеї історії релігії.
- Львівській національній галереї мистецтв,
- Львівському історичному музеї.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг Петрякова, Фаїна (2008). Максимільян Ґольдштейн. Сторінки біографії (українською) . Часопис "Ї". Архів оригіналу за 16 квітня 2019.
- ↑ Goldstein M. Einiges über öffentliche Münz- und Medaillensammlungen in Lemberg / Bruxelles Goemaere, imprimaer du Roi. Bruxelles, 1910. S. 149—155.
- ↑ а б в Гольдштейн Максимилиан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м Сидорчук, Таїсія Михайлівна. Публічна лекція Таїсії Сидорчук "Колекція єврейських старожитностей Максиміліана Гольдштейна". Ukrainian Association for Jewish Studies (UAJS).
- ↑ а б Goldstein M., Dresdner K. Kultura i sztuka ludu Zydowskiego. op. cit. S. 172, 178, 186.
- ↑ “Невтомний Макс” –діяльність Максиміліана Ґольдштейна - lvivski.info (укр.). 12 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ а б в Сидорчук, Таїсія Михайлівна. МАКСИМІЛІАН ГОЛЬДШТЕЙН; ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ КОЛЕКЦІОНЕРА І МУЗЕЄЗНАВЦЯ (ЗА ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) (PDF) (українською) . НАУКМА. Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях (польською) . 1935. Архів оригіналу за 27 вересня 2019.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка)