Максимів Олексій Михайлович

Максимів Олексій Михайлович;
	Полковник; генеральний хорунжий
Загальна інформація
Народження	16 березня 1876; невідоме
Смерть	22 лютого 1924 (47 років); місто Софія, Болгарія
Громадянство	УНР
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша світова війна; Українсько-радянська війна
Нагороди та відзнаки

Не плутати з Максимов Олексій Михайлович.

Максимів Олексій Михайлович (16 березня 1876, ? — 22 лютого 1924, Софія, Болгарія) — генеральний хорунжий Армії Української Держави.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимів.

Життєпис ред.

Походив з козаків Всевеликого Війська Донського.

Закінчив Донський кадетський корпус, Костянтинівське артилерійське училище (у 1897 році), служив у 17-й Донській козачій батареї. Закінчив два класи Миколаївської академії Генерального штабу за 2-м розрядом (у 1903 році). Згодом — помічник інспектора класів Володимирського Київського кадетського корпусу. З серпня 1910 року — помічник інспектора класів Володимирського військового училища. Останнє звання у російській армії — полковник.

З березня 1918 року — начальник Інструкторської школи старшин. Під час Гетьманату одержав звання генерального хорунжого. З 24 вересня 1918 року — за сумісництвом начальник 2-ї Київської юнацької військової школи.

У грудні 1918 року виїхав на Дон. З 19 вересня 1919 року — начальник штабу інспектора кавалерії Донської армії. З 18 листопада 1919 року — начальник Атаманського козачого училища Збройних Сил Півдня Росії.

Помер та похований у місті Софія, Болгарія.

Джерела ред.

Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
Максимів Олексій Михайлович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.