Макгадікгаді (западина)
Макгадікгаді[1] — безстічна западина у Ботсвані, Південна Африка.
Розташована на висоті близько 900 м над рівнем моря. Велику частину западини займають солоні озера Соа і Нтветве, що перетворюються в суху пору року на солончаки. Макгадікгаді — одно з найбільших соляних озер на Землі, займає перше місце у світі по запасах поташу. У западині знаходиться дельта річки Окаванго.
Колись в западині було велике озеро, що покривало територію понад 80 000 км² і мало глибину 30 м. У озеро впадали такі річки, як Окаванго, Замбезі, Квандо. Почало висихати близько 10 000 років тому.
Місцезнаходження та опис
ред.У Макгадікгаді розташований національний парк.
Западина розташована на південний схід від дельти Окаванго і оточена пустелею Калахарі, Макгадікгаді технічно являє собою не одну сковороду, а багато сковорідок з піщаною пустелею між ними, найбільшими з яких є сковороди Суа (Сова), Нтветве і Нксай. Найбільша окрема сковорода має площу близько 4 921,0 км2. Для порівняння, Салар-де-Уюні в Болівії - це єдина соляна рівнина площею 10 619,0 км2, рідко має багато води і, як правило, вважається найбільшою соляною сковородою у світі. Суха, солона, глиняна кірка більшу частину року сезонно покривається водою і травою, а потім стає притулком для птахів і тварин у цій дуже посушливій частині світу. Клімат жаркий і сухий, але з регулярними щорічними дощами.
Основним джерелом води є річка Ната, яка в Зімбабве називається Аманзаньяма, де вона бере початок в Сандауні приблизно за 59,5 км від Булавайо. Менша кількість води постачається річкою Ботеті з дельти Окаванго.[2]
Ці соляні каструлі покривають 16 057,9 км2 в басейні Калахарі і утворюють ложе стародавнього озера Макгадікгаді, яке випарувалося багато тисячоліть тому. Археологічні розкопки в улоговині Макгадікгаді виявили присутність доісторичної людини завдяки численним знахідкам кам'яних знарядь праці; деякі з цих знарядь були датовані досить рано, щоб встановити їх походження раніше епохи Homo sapiens[3]. Пастухи випасали тут худобу, коли вода була більш рясною на початку голоцену.
Найнижче місце в басейні - Суа Пан з висотою 2,920 футів.
Геологія
ред.Коли прабатьківське озеро Макгадікгаді зменшилося, воно залишило реліктові берегові лінії, які найбільш очевидні в південно-західній частині басейну. Коли озеро зменшилося, утворилися численні менші озера з поступово меншими береговими лініями. Реліктові берегові лінії на висотах 3100 футів і 3018 футів можна побачити в основному легко на хребті Гідікве, на захід від річки Ботеті.[3]
Геологічні процеси, що стоять за формуванням басейну, недостатньо вивчені. Передбачається, що відбулося пологе викривлення земної кори з супутньою м'якою тектонікою та пов'язаними з нею розломами; однак жодних значних розломів на межі плит не виявлено. Основна вісь грабена, що розвивається, пролягає з північного сходу на південний захід.[4]
Острів Кубу та острів Кукоме - магматичні скельні "острови" в соляній рівнині Суа-Пан.[5] Острів Кубу лежить в південно-західному квадранті Суа-Пан, містить ряд баобабів і охороняється як національний пам'ятник.[6]
Загрози і збереження
ред.Соляні озера доволі негостинні і тому людське втручання було невеликим завдяки цьому вони значною мірою непотривожені, хоча навколишні землі використовуються для випасання і деякі ділянки було огороджено, що зупиняє міграцію диких тварин. Поточне комерційне видобування солі і кальцинованої соди почалось у 1991, також наявні плани водовідведення від річки Ната для зрошення, що завдасть значної шкоди місцевій екосистемі. Інша небезпека це використання квадроциклів і позашляховиків туристами, що шкодить колоніям фламінго, що розмножуються тут. Незаконне полювання в національних парках це постійна проблема.
Див. також
ред.Ресурси Інтернету
ред.- Images from the Mkgadikgadi Pans [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Словарь географических названий зарубежных стран / Отв. редактор А. М. Комков. — М.: Недра, 1986. — С. 211.
- ↑ The Lake That Completely Disappeared In Botswana | Our World (укр.), процитовано 1 жовтня 2022
- ↑ Helgren, David M. (1984-03). Historical Geomorphology and Geoarchaeology in the Southwestern Makgadikgadi Basin, Botswana. Annals of the Association of American Geographers. Т. 74, № 2. с. 298—307. doi:10.1111/j.1467-8306.1984.tb01454.x. ISSN 0004-5608. Процитовано 1 жовтня 2022.
- ↑ Cooke, H. J. (1980). Landform Evolution in the Context of Climatic Change and Neo-Tectonism in the Middle Kalahari of North-Central Botswana. Transactions of the Institute of British Geographers. Т. 5, № 1. с. 80. doi:10.2307/622100. ISSN 0020-2754. Процитовано 1 жовтня 2022.
- ↑ McIntyre, Chris (2007). Botswana : Okavango Detla, Chobe, Northern Kalahari (вид. 2nd ed). Guilford, Conn.: Globe Pequot Press. ISBN 1-84162-166-8. OCLC 86118832.
- ↑ Firestone, Matthew; Lonely Planet Publications (2007). Botswana & Namibia (вид. 1st ed). Footscray, Vic.: Lonely Planet. ISBN 978-1-74104-760-8. OCLC 85607225.