Відкрити головне меню

Майков Аполлон Миколайович

російський поет та перекладач

Аполлон Миколайович Майков
Аполлон Николаевич Майков
Apollon Maykov.jpg
Народився 23 травня (4 червня) 1821(1821-06-04)
Москва
Помер 8 (20) березня 1897(1897-03-20) (75 років)
Санкт-Петербург
Поховання цвинтар Новодівочого монастиря в Санкт-Петербурзі
Громадянство Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність поет, перекладач
Alma mater Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1841)
Мова творів російська
Роки активності з 1839
Жанр поема
Рід House of Maykov[d]
Батько Nikolaï Maïkov[d][1][2]
Мати Evgenia Maikowa[d]
Брати, сестри Vladimir Maykov[d], Leonid Majkov[d] і Valerian Maykov[d][3][4]
Діти Apollon Apollonovitch Maïkov[d]
Автограф Apollon Maykov autograph.jpg
Нагороди

CMNS: Аполлон Миколайович Майков на Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Аполлон Миколайович Майков (рос. Аполлон Николаевич Майков; 23 травня (4 червня) 1821(18210604), Москва — 8 (20) березня 1897, Санкт-Петербург) — російський поет, перекладач, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1853).

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у родині дворянина Миколи Аполлоновича Майкова, художника та академіка та письменниці Євгенії Петрівни Майкової; старший брат літературного критика та публіциста Валеріана Майкова, прозаїка та перекладача Володимира Майкова та історика літератури, бібліографа та етнографа Леоніда Майкова.

1834 року родина переїхала до Петербурга. Вчителем братів Майкових був письменник Іван Гончаров. У 1837–1841 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. Спочатку захоплювався живописом, але врешті присвятив своє життя поезії.

За першу книгу віршів отримав грошову допомогу від Миколи I на подорож до Італії. Поїхав за кордон 1842 року. Відвідавши Італію, Францію, Саксонію та Австрійську імперію, Майков 1844 року повернувся до Петербурга та почав працювати помічником бібліотекаря при Румянцевському музеї. Постійно зустрічався з Віссаріоном Бєлінським, Миколою Некрасовим, Іваном Тургенєвим.

У останні роки життя був дійсним статським радником, з 1882 року — голова комітету закордонної цензури.

27 лютого 1897 року вийшов на вулицю легко одягнутим та захворів. Помер 20 березня 1897 року. Похований на цвинтарі Новодівочого монастиря.

Аполлон Майков і Тарас ШевченкоРедагувати

Тарас Шевченко й російський поет Аполлон Майков часто зустрічалися в родині Федора Толстого, разом брали участь у літературних читаннях на користь недільних шкіл у Петербурзі.

14 квітня 1861 року Майков у Петербурзькому університеті виступив на вечорі, присвяченому пам'яті Шевченка. Кобзареві він присвятив вірш «На белой отмели Каспийского поморья», вперше опублікований в № 1 журналу «Отечественные записки» за 1863 рік[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Сомов А. И. Майков, Николай Аполлонович // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 378.
  2. Соловьёв В. С. Майков, Аполлон Николаевич // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 371–373.
  3. С. Венгеров Майков, Валериан Николаевич // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 374–376.
  4. Егоров Б. Ф. Майков // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1967. — Т. 4. — С. 502–504.
  5. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. На білій заметілі Каспійській… у пустелі // Літературний журнал. — 1939. — № 3.

ЛітератураРедагувати

  • Майков Аполлон Миколайович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 374.
  • Майков Аполлон Миколайович // Смолій В. А. та ін. Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: Енциклопедичний довідник / В. А. Смолій, Ю. А. Пінчук, О. В. Ясь; Вступна стаття і загальна редакція В. А. Смолія. — К. : Вища школа, 2005. — С. 257.
  • Майков, Аполлон Николаевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  • Прийма Ф. Я. Поэзия А. Н. Майкова // Майков А. Н. Сочинения в двух томах. — Т. 1. — М. : Правда, 1984. — С. 3—40. — (Библиотека «Огонёк». Отечественная классика).