Майкапар Самуїл Мойсейович
Самуїл Мойсейович Майкапар (18 грудня 1867, Херсон — 8 травня 1938, Ленінград) — піаніст та композитор, викладач Петроградської консерваторії, музичний письменник. Дід Олександра Майкапара. За походженням — караїм.
| Самуїл Мойсейович Майкапар | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 грудня 1867 |
| Місце народження | Херсон, Російська імперія |
| Дата смерті | 8 травня 1938 (70 років) |
| Місце смерті | Ленінград, СРСР |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професія | Композитор, педагог, піаніст |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Гімназія №2 імені А.П. Чеховаd |
| Відомі учні | Браудо Ісай Олександрович |
| Інструменти | Фортепіано |
| Жанр | Класична музика |
| Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Різносторонньо обдарований музика, Майкапар був відомий як автор низки фортепіанних п'єс для дітей та юнацтва. Зокрема, великої популярності зазнав його цикл фортепіанних мініатюр «Бірюльки», його романси та «Музичний слух» (Москва, 1900).
Біографія ред.
Незабаром після народження Самуїла його родина переїжджає з Херсона до Таганрога. Тут він вступає до Таганрозької Гімназії № 2 ім. А. П. Чехова. Музикою почав займатися з 6 років, брав уроки в Гаетано Молла.
1885 року переїжджає до Петербургу й вступає до консерваторії, де навчається як піаніст в Бен'яміно Чезі, Володимира Дем'янського та І. Вейса, а також в класі композиції Миколи Соловйова. Паралельно займається на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (закінчив 1891 року).
Від закінчення консерваторії 1893 року по 1898 рік вдосконалюється як піаніст під керівництвом Теодора Лешетицького, виступає з концертами в Берліні, Лейпцигові, Санкт-Петербурзі, Москві тощо.
Від 1898 по 1901 рік виступав на концертах з Леопольдом Ауером та Іваном Гржималі. 1901 року заснував музичну школу в Твері. Від 1903 по 1910 роки переважно проживав у Москві та займався концертною діяльністю, систематично концертуючи в Німеччині..
Брав активну участь (секретар) в роботі московського науково-музичного гуртка, яким керував Сергій Танєєвим. Від 1910 по 1930 викладав фортепіано в Петербурзькій консерваторії. Був ініціатором виконання в концертах циклу 32 сонат Бетховена (вперше 1927 року).
Література ред.
- Самуил Майкапар. Годы учения [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] — М.-Л.: Искусство, 1938.
- Александр Майкапар. «Мой дед — Самуил Майкапар» // «Музыкальная Жизнь». — № 12. — 1994.
- Майкапар Самуил Мосеевич — Ноты произведений [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] в нотной библиотеке проекта «Детское образование в сфере искусства России» [Архівовано 11 січня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Майкапар Самуїл Мойсейович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 277.