Вікіпедія

Мазур Алла Григорівна

українська телеведуча
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мазур.

А́лла Григо́рівна Ма́зур (16 вересня 1965(19650916), село Зіньків, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР) — авторка і ведуча інформаційно-аналітичної програми «ТСН Тиждень» на телеканалі «1+1 Марафон». Була ведучою першого в історії ефіру випуску новин ТСН 1 січня 1997 року на телеканалі «1+1». Рекордсменка професійних нагород — здобула вісім статуеток «Телетріумф».[1]

Алла Мазур
Народилася16 вересня 1965(1965-09-16) (59 років)
Зіньків, Віньковецький район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанняКиїв
Діяльність тележурналістика
Alma materІнститут журналістики (Київ)
Знання мовукраїнська
Заклад1+1
БатькоГригорій Францович Мазур
МатиМарія Степанівна Мазур
ДітиАртем, 2008
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Народилася 16 вересня 1965 року в Хмельницькій області в родині медиків. Батько Григорій був стоматологом, а мати — дитячою медсестрою[2]. Закінчила школу із золотою медаллю. У школі писала статті для місцевої районної газети, була ведучою і репортеркою у шкільній радіостанції.

  Зовнішні зображення
  Її знають мільйони телеглядачів України
  Напередодні телеефіру
  Вона ретельно готується до кожного випуску новин
  Телеведуча Катя Осадча бере інтерв’ю у Алли Мазур

Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Працювала на Українському радіо кореспонденткою, завредакції, ведучою програм головної редакції інформації Першого каналу Українського радіо. Готувала й вела радіомарафони: з нагоди річниці Чорнобильської катастрофи та під час виборів Президента України 1991 року. Під час роботи на радіо була також ведучою радіопрограми «Від міста до міста».

В 1993 році Аллу запросили на УТ-1 вести інформаційні програми УТН. Вела перше вітчизняне ток-шоу на економічні та політичні теми «Перехрестя» (українсько-американський проєкт), була автором і ведучою телевізійного публіцистичного проєкту «Інвестиційна історія» (українсько-словацький проєкт)[3].

З 1 січня 1997 року почала вести програму «ТСН» на каналі «1+1»[4], це був перший в історії ефір програми, що дозволило стати Мазур головною особою та обличчям телеканалу. Наразі веде щотижневу інформаційно-аналітичну програму «ТСН. Тиждень».

В листопаді 2019 року повідомила про онкологічне захворювання[5][6][7], продовживши працювати й проходити хіміотерапію[8].

У вересні 2020 року з'явилася в ефірі без перуки, яку носила під час боротьби з онкологічною хворобою[9].

Родина та особисте життя

ред.

Мати — Марія Степанівна Мазур, батько — Григорій Францович Мазур. Має молодшого брата Олександра[10]. Виховує самостійно сина Артема (нар. 15 квітня 2008), імені батька Алла не називає[11].

Кар'єра

ред.

Кар'єру почала в 1987 році на Українському радіо, працювала кореспонденткою, далі вела радіомарафони й трансляції. Була наймолодшою ведучою в команді.[12]

У 1993 році Мазур помітили продюсери каналу УТ-1, де вона стала вести політичне шоу «Перехрестя» і передачу «Інвестиційна історія».

У 1996 році перейшла працювати на телеканал 1+1, де стала обличчям програми «Телевізійна служба новин» (ТСН). Авторка і ведуча інформаційно-аналітичної програми «ТСН Тиждень».

В листопаді 2004 ведучі ТСН, включно з Мазур, відмовились виходити в ефір, протестуючи проти практики «темників» — цензури, яку провадила Адміністрація президента Януковича. Із командою телеканалу 1+1 Мазур висвітлювала Революцію Гідності, у квітні 2014 року Мазур із командою поїхала до Донецька, де вже відбулося захоплення адміністративних будівель російськими силами[13].

2017 року Алла з колегами у співпраці з істориком Валерієм Примостом написали книгу «Незалежність очима ТСН», присвячену 25-річчю незалежності України. Презентація книги відбулася спочатку у Софії Київській, а потім на фестивалі «Книжковий Арсенал»[14][15].

Факти

ред.
  • У 2019 році стало відомо, що Алла Мазур хвора на онкологічне захворювання[16].
  • Мазур знялася для обкладинки французького журналу в Україні Marie Claire за осінь 2020 року. Фотосесію провели після лікування від онкохвороби: без перуки і з натуральним кольором волосся[17].
  • В травні 2021 року Мазур знялася в соціальній рекламі з закликом до українців не ігнорувати стан здоров'я та щорічно проходити обстеження. Інформаційна кампанія була реалізована за підтримки Української спілки клінічної онкології Onco Hub та Національного інституту раку[18]. Крім того, доєдналася до проєкту «Бути поруч» — освітніх вебінарів для психологічної підтримки онкопацієнтів та їхніх близьких, в рамках якого фахівці розповідають про інструменти самодопомоги під час онкотерапії[19].
  • Взяла участь в озвучці мультфільму «У пошуках Дорі» від Disney: вона стала голосом Інституту морського життя, берегинею морського світу, яка дає підказки головній героїні — рибці Дорі, котра зі своїм вірним другом Марліном і його сином Немо шукають її батьків[20].
  • У вересні 2023 запропонувала взяти на поруки Коломойського.[21]

Нагороди

ред.
  • Орден княгині Ольги II ст. (27 червня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[22].
  • Орден княгині Ольги III ст. (20 серпня 1999) — за вагомий особистий внесок у розвиток журналістики, високий професіоналізм та з нагоди 8-ї річниці незалежності України[23].
  • 1996 — лауреатка премії «Прометей-престиж» у рамках акції «Людина року» в номінації «Найкращий тележурналіст 1995 року».
  • 1998 — за результатами Четвертого всеукраїнського фестивалю журналістики — найкраща ведуча інформаційних програм України й володарка титулу «Всенародне визнання».
  • 1998 — переможниця у номінації «Найкраща ведуча інформаційних програм» на першому Міжнародному форумі країн СНД.
  • 1999 — за результатами конкурсу «Ділова жінка України — 1998», переможниця в номінації «Телеведуча».
  • 2001 і 2003 роки — Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Ведучий інформаційної програми»[24].
  • 2007 — Всеукраїнська премія «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг».
  • 2010 — Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Ведучий/ведуча інформаційної програми».
  • 2012 і 2013 — Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Ведучий/ведуча інформаційно-аналітичної програми».
  • 2015 і 2016 — «Телетріумф-2016» у номінації «Ведучий/ведуча інформаційної, інформаційно-аналітичної програми»[24].
  • 2018 — «Телетріумф-2018» у номінації «Ведучий/ведуча інформаційної, інформаційно-аналітичної програми»[25].
  • 2018 — отримала спеціальну нагороду від Анджеліни Джолі Guerlain Inspiration Awards під егідою журналу Marie Claire в Україні[26].

Загалом Алла Мазур має вісім нагород Телетріумфу і є абсолютною рекордсменкою за кількістю статуеток за всю історію премії. Неодноразово входила до сотні найвпливовіших українок та українців за версією журналів «Новое время»[27][28] та «Фокус»[29].

Примітки

ред.
  1. ↑ «І кидають нагороди прямо в залу». Як телевізійникам «Телетріумф» вручали. detector.media. 26 квітня 2018. Процитовано 31 грудня 2022.
  2. ↑ Від примари до вінегрету: як віпи росли на роботі. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 22 вересня 2012.
  3. ↑ Мазур Алла. ЛІГА.Досье. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
  4. ↑ Знаменитості України. ukrfoto.net. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 22 вересня 2012.
  5. ↑ У телеведучої Алли Мазур діагностували рак. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  6. ↑ «У МЕНЕ ВИЯВИЛИ ЗЛОЯКІСНУ ПУХЛИНУ, І Я ПОЧИНАЮ БОРОТИСЯ», — АЛЛА МАЗУР. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  7. ↑ «Після хвороби я живу яскравіше». Історії відомих українок, які подолали рак молочної залози. nv.ua (укр.). Процитовано 20 жовтня 2021.
  8. ↑ Пост з офіційної сторінки Алли Мазур.
  9. ↑ Алла Мазур кардинально змінила образ після перемоги над раком (фото, відео). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  10. ↑ Алла Мазур вперше згадала про рідного брата: як виглядає, чим займається – цікаві факти про родича зірки. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  11. ↑ У Алли Мазур народився син. tabloid.pravda.com.ua. 15.04.1998. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 22 вересня 2012.
  12. ↑ Алла Мазур відзначає день народження: ведуча в ексклюзивному інтерв'ю Сніданку з 1+1 розповіла про виклики долі, 16-річного сина та де черпає натхнення. Офіційний сайт каналу 1+1 (укр.). 16 вересня 2024. Процитовано 20 жовтня 2024.
  13. ↑ 20-річчя ТСН: Алла Мазур згадала, як починала кар’єру ведучої. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  14. ↑ У Києві телеканал "1+1" презентував книжку "Незалежність очима ТСН". Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  15. ↑ Алла Мазур презентовала книгу "Независимость глазами ТСН". Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  16. ↑ Алла Мазур — талановита телеведуча родом з Хмельниччини Хмельницький (укр.). 22 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
  17. ↑ У СВІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ АЛЛА МАЗУР НАДИХАЄ ЖІНОК ВСЬОГО СВІТУ НА ОБКЛАДИНЦІ MARIE CLAIRE UKRAINE. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  18. ↑ Більше шансів одужати. Алла Мазур закликала українців не відкладати онкологічні обстеження через COVID-19 — відео.
  19. ↑ Події «Бути поруч». Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  20. ↑ Ведуча каналу 1+1 озвучила героїню мультфільму «У пошуках Дорі». Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  21. ↑ Хто запропонував взяти Коломойського на поруки (СПИСОК). Texty.org.ua.
  22. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  23. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 1999 року № 1031/99 «Про відзначення нагородами України працівників засобів масової інформації»
  24. ↑ а б Алла Мазур (Профіль на сайті 1+1). 1plus1.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 22 вересня 2012.
  25. ↑ «Телетріумф-2018» оголосив переможців (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). detector.media (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 9 жовтня 2018.
  26. ↑ Алла Мазур отримала нову нагороду і вітання від Анджеліни Джолі. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  27. ↑ ТОП-100 найуспішніших жінок (2016). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 12 липня 2021.
  28. ↑ ТОП-100 найуспішніших жінок України (2017). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 12 липня 2021.
  29. ↑ В рейтингу Фокуса "ТОП-100 впливових жінок" — більше половини нових імен (2021). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 12 липня 2021.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мазур Алла Григорівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мазур_Алла_Григорівна&oldid=43724171