Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

вищій навчальний заклад у Києві
(Перенаправлено з Інститут журналістики)

Навчально-науковий інститу́т журналі́стики Київського національного університету імені Тараса Шевченка — структурний підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Історія ред.

Заснований 1947 року як відділення філологічного факультету, з 1953 — перший в Україні факультет журналістики.

У 1993 році перейменовано на інститут, сучасна назва — з 2021 року.

Міститься в навчальному корпусі на вулиці Юрія Іллєнка, 36/1 (до 1992 працював у корпусі гуманітарних факультетів на бульварі Тараса Шевченка, 14).

Сучасний стан ред.

Випускає магістрів, спеціалістів, бакалаврів за напрямами:

  • журналістика;
  • видавнича справа та редагування;
  • реклама та зв'язки з громадськістю;
  • кіно- і телемистецтво
  • Медіапродусування

В інституті функціонує спеціалізована вчена рада Д 26.001.34[1] за спеціальностями 27.00.01 — Теорія та історія комунікацій, 27.00.07 — Соціальна інформатика, 27.00.06 — Прикладні соціально-комунікаційні технології. Головою ради є професор Іванов Валерій Феліксович.

Кафедри ред.

  • Соціальних комунікацій;
  • Видавничої справи та редагування;
  • Періодичної преси;
  • Історії журналістики;
  • Телебачення і радіомовлення;
  • Реклами та зв'язків з громадськістю;
  • Мови та стилістики;
  • Кіно- і телемистецтва;
  • Мультимедійних технологій і медіадизайну.

Лабораторії та студії ред.

  • Інформаційно-обчислювальний сектор;
  • Навчально-видавнича група;
  • Навчально-поліграфічний сектор;
  • Міжкафедральна навчальна медіалабораторія[2].

Кафедра соціальних комунікацій ред.

Катедра соціальних комунікацій — один із наймолодших підрозділів в Інституті журналістики. Створена 13 травня 2002 року як кафедра теорії масової комунікації, за короткий час здобула провідну роль у навчально-методичному та науковому житті інституту[3].

Кафедра видавничої справи та редагування ред.

Кафедра видавничої справи та редагування створена 1996 року на базі кафедри журналістської майстерності. Того ж року в Інституті журналістики було відкрито спеціалізацію «Видавнича справа та редагування», а у 1999 році — відділення видавничої справи. Біля витоків відкриття спеціальності видавнича справа і редагування стояв професор В. В. Різун, який був і першим завідувачем кафедри. Підготовка спеціалістів здійснюється за спеціалізаціями: редактор книжкових і газетно-журнальних видань та редактор електронних видань (разом із кафедрою електронних видань та медіадизайну). У 2002—2010 роках кафедру очолював професор М. С. Тимошик. Нині кафедра є випусковою на відділенні видавничої справи та редагування. Завідувач — доцент В. І. Теремко. Чотири роки поспіль кафедра організовує Фестиваль молодих видавців і редакторів.

Кафедра історії журналістики ред.

Кафедра створена на факультеті журналістики Київського державного університету восени 1953 року. У липні — вересні наказом виконувача обов'язків ректора було здійснено перерозподіл навантаження та внесено зміни в штатний розклад: частина викладачів кафедри теорії і практики радянської преси влилася до складу нового підрозділу[4].

Кафедра мови та стилістики ред.

Створена 1972 року під назвою кафедра стилістики, редагування і видавничої справи. З 1990 мала назву кафедра стилістики та редагування, з 1992 — кафедра мови засобів масової інформації. Сучасна назва з 1994.[5] Після об'єднання 2017 з кафедрою іноземних мов поділяється на секцію української мови та секцію іноземних мов.

Завідувачами кафедри були доктори філологічних наук, професори: Алла Коваль (19721988), Олександр Пономарів (19882001), Наталя Непийвода (20012004); з 2004 кафедру очолює доктор філологічних наук, професор Наталя Шумарова. Також на кафедрі працювали відомі науковці і педагоги — доктори філологічних наук, професори: Володимир Різун, Георгій Почепцов, Роман Іванченко, Марія Фурдуй, Анастасія Мамалига та інші.

Напрями наукових досліджень кафедри: культура мовлення ЗМК і стилістика медійних текстів, теорія твору й тексту, теорія сприймання та розуміння твору, типологія помилок у медіамовленні.

Викладачі кафедри читають нормативні курси «Мовна підготовка: українська мова», «Мовна підготовка: іноземна мова», «Мовна підготовка: редагування», викладають низку вибіркових дисциплін і спецкурсів.[6]

На базі кафедри протягом 19942019 щороку проходили Міжнародні науково-практичні конференції з питань розвитку й функціонування української мови (з 2010 — під постійною назвою «Мова. Суспільство. Журналістика»), у 20012018 виходив щорічний науковий збірник «Стиль і текст».

Кафедра мультимедійних технологій та медіадизайну ред.

Кафедра була створена спочатку як кафедра електронних видань і медіадизайну у 2009 р. шляхом поділу однієї з найбільших і найпотужніших кафедр — видавничої справи та редагування. Перший завідувач — професор, доктор філологічних наук Черняков Борис Іванович. Нині завідувач кафедри — доктор наук із соціальних комунікацій Шевченко Вікторія Едуардівна.

На кафедрі активно провадяться наукові та методичні розробки. Наукова тема кафедри «Комунікаційні технології конвергентних ЗМІ».

Наукова проблематика кафедри (затверджена на засіданні кафедри електронних видань і медіадизайну (протокол № 7 від 15 лютого 2016 р.):

  • агрегація, редагування, верифікація контенту та його просування в інтернеті;
  • система комунікаційних технологій, краудсорсинг та партисипативні моделі у діяльності конвергентних медій;
  • концепції дослідження візуальних комунікацій;
  • механізми зорового сприйняття медійного повідомлення;
  • специфіка мережевої комунікації: природа, характер, форми, тренди, тенденції;
  • технології пошуку та аналізу даних для медійних продуктів;
  • візуалізація контенту та мультимедійний сторітелінг;
  • комунікативність і комунікативний потенціал засобів композиційно-графічного моделювання;
  • технології опрацювання вербального та візуального контенту, підготовки оригінал-макетів друкованих та електронних видань, рекламної продукції;
  • моніторинг медій та аналіз інформаційних потоків в аспекті соціально-комунікаційних процесів сучасного медіапростору;
  • розробка та просування медійних сайтів на динамічних платформах;
  • комунікаційні стратегії для залучення читацької уваги до інтернет-видань;
  • теоретико-методологічні аспекти вивчення стратегій розвитку мережевих ресурсів;
  • стратегії управління активністю аудиторії;
  • мотивація творчих та комунікаційних потреб аудиторії;
  • конвергентна модель регулювання поширення та використання медіаконтенту в цифровому медіапросторі. [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Студії та лабораторії інституту ред.

Директори (Декани) ред.

Біля початків журналістської освіти на рівні відділення філологічного факультету стояли:

Декани:

Директори:


Видатні випускники ред.

Див. також Категорія:Випускники Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Діяльність студентів ред.

В Інституті щороку організовують Фестиваль молодих видавців та редакторів («Штурмові загони Ґутенберґа» — 2010—2012) та «Журналістську весну». Студенти видають газети «Жужужу», «Ять», «Сирець», «Редактор». З 2011 в Інституті функціонує театральна студія «Комільфо».

Скандали ред.

Справа Артамонової ред.

13 жовтня 2009 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 (яка функціонує в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) відбувся захист докторської дисертації викладача кафедри журналістики Донецького національного університету Артамонової Інеси Михайлівни на тему «Інтернет-журналістика в Україні: еволюція, соціоінформаційний контекст, системні характеристики»[7]. Пізніше було встановлено, що ця дисертація містить в собі численні факти плагіату, зокрема багаторазові запозичення з дипломних робіт студентів Московського державного університету[8][9][10][11][12][13].

Науковим консультантом Артамонової був доктор філологічних наук, професор Іванов Валерій Феліксович, завідувач кафедри реклами і зв'язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

31 жовтня рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки Артамонову Інесу Михайлівну позбавлено[14] наукового ступеня доктора наук. На даний час Артамонова співпрацює з терористичною організацією ДНР[15].

Викладачі ред.

Наукові видання інституту ред.

Пам'ятні знаки ред.

Усі пам'ятні дошки встановлено всередині навчального корпусу на 2-му поверсі.

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 20 липня 2015. 
  2. Міжкафедральна навчальна медіалабораторія. kinolab.knu.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 грудня 2022. 
  3. Кафедра соціальних комунікацій інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. journ.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 20 грудня 2022. 
  4. Кафедра історії журналістики інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. journ.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 20 грудня 2022. 
  5. Кафедра мови та стилістики інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. journ.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 20 грудня 2022. 
  6. Про кафедру. Мовна підготовка майбутніх медійників
  7. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C.%3EA%3DАртамонова%20І$%3C.%3E%29&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20 [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]>
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 липня 2015. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 31 липня 2015. 
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 31 липня 2015. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 31 липня 2015. 
  14. http://old.mon.gov.ua/ua/news/39186-ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-vede-borotbu-z-plagiatom[недоступне посилання з травня 2019]
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 липня 2015. 
  16. Наукові записки Інституту журналістики: щоквартальний науковий збірник … Київ: Інститут журналістики — Т. 50, січень — березень. — 2013.– С. 3
  17. Наукові записки Інституту журналістики в каталозі «Наукова періодика НБУВ». Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. 

Джерела ред.

Посилання ред.