Мадридські принципи

Мадридські принципи є одним із пропонованих мирних шляхів врегулювання нагорно-карабаського конфлікту. Початковий варіант принципів представили міністрам закордонних справ Вірменії та Азербайджану на конференції міністрів закордонних справ Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в столиці Іспанії Мадриді в листопаді 2007 року[1].

ІсторіяРедагувати

Мадридські принципи виникли в результаті переглянутої пропозиції про мирне врегулювання конфлікту, яку оприлюднили країни-співголови Мінської групи ОБСЄ (Франція, Росія та США) на початку літа 2006 р. У 2009 році за наполяганням співголів Мінської групи ОБСЄ була запропонована оновлена версія Мадридських принципів.

Високопоставлені вірменські та азербайджанські представники погодилися з деякими із запропонованих принципів, але, як повідомляється, досягли незначного прогресу або взагалі не просунулися в імплементації принципів до визначеного строку виведення вірменських військ з окупованих територій або до шляхів визначення щодо майбутнього статусу Нагірного Карабаху.

У серпні 2016 року Вірменський національний комітет Америки (ANCA) — вірменська лобістська організація США — розпочав кампанію проти Мадридських принципів, стверджуючи, що Мадридські принципи, засновані на Гельсінських Угодах (1975), були «безрозсудними» та «недемократичними» і закликав адміністрацію президента Обами відхилити їх.[2]

ПринципиРедагувати

У липні 2009 року в рамках саміту G8 в Л'Аквілі (Італія) троє лідерів країн-співголів Мінської групи ОБСЄ, Медведєв, Обама і Саркозі опублікували заяву, в якій закликали президентів Вірменії та Азербайджану Сержа Саргсяна та Ільгама Алієва, «щоб вирішити ті нечисленні розбіжності, що залишилися між ними, і доопрацювати їх домовленість щодо цих Основних принципів».

Згідно з цією заявою, Основні принципи врегулювання нагірно-карабаського конфлікту базуються на принципах Гельсінських Угод (1975 р.) про незастосування сили, територіальну цілісність та рівність прав та самовизначення народів.[3]

Згаданий документ також визначив шість елементів врегулювання:

  1. Повернення територій, що оточують Нагірний Карабах, під контроль Азербайджану;
  2. Тимчасовий статус Нагірного Карабаху, що забезпечує гарантії безпеки та самоврядування;
  3. Коридор, що зв'язує Вірменію з Нагірним Карабахом;
  4. Майбутнє визначення остаточного правового статусу Нагірного Карабаху шляхом юридично обов'язкового волевиявлення;
  5. Право всіх внутрішньо переміщених осіб та біженців повернутися до своїх колишніх місць проживання;
  6. Міжнародні гарантії безпеки, які включали б операцію з введення миротворчих сил.

У той же час співголови ОБСЄ закликали президентів Вірменії та Азербайджану вирішити ті нечисленні розбіжності, що залишились між ними, і остаточно домовитись про ці основні принципи, які окреслюють всебічне врегулювання.

ПриміткиРедагувати

  1. Armenian, Azerbaijani Presidents Agree On Preamble To 'Madrid Principles' - Armenia. ReliefWeb (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 вересня 2020. 
  2. ANCA Launches Campaign Prioritizing Artsakh Freedom, Rejecting Undemocratic ‘Madrid Principles’. Asbarez.com (амер.). 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020. 
  3. Statement by the OSCE Minsk Group Co-Chair countries. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.