Мааська школа або мааське мистецтво — регіональний стиль мистецтва, який розвинувся у долині річки Маас у сучасній Бельгії, Нідерландах і Німеччині. Хоча в широкому розумінні термін охоплює мистецтво з цієї області за всі періоди, він як правило позначає період романського мистецтва, коли мааська романська архітектура, різьблення по каменю, роботи по металу, емалі і ілюмінування манускриптів досягли високого рівня розвитку в 11-му, 12-му і 13-му століттях.

Маастрихт, базиліка Діви Марії. Східний хор з різьбленими капітелями (12 ст.)
Музей Курція, Льєж. П'єр Будон або рельєф Аполлона (12 століття)
Льєж, церква Святого Варфоломія. Купіль роботи Реньє де Юї (деталь)
Сінт-Оділієнберг. Базиліка Святих Віро, Плехельмуса та Отгеруса

Розвиток мааського мистецтва і географічне поширення ред.

Долина Маас лежала у самому серці Імперії Каролінгів і тому стиль мав коріння переважно зі спадщини традицій Каролінзького мистецтва. Так мааське мистецтво містить містить сильні класичні елементи, які відокремлюють його від міжнародного романського стилю в інших місцях того періоду, наприклад у Франції,[1] Німеччині[2] , Англії та Італії. Втім, він розділяє з основним напрямком романського мистецтва елементи, такі як поводження з простором. Хоча іконографія 11-го і 12-го століття мааського мистецтво багато в чому спирається на біблійне натхнення, деякі з майстерно різьблених капітелів у двох головних церквах Маастрихту зображують сцени з багатьох аспектів повсякденного життя, а також зображення з інтригуючого світу фантазії.

Мааський регіон було сформований переважно кордонами Єпископства Льєжського, яке мало сильні політичні зв'язки з імператорами Священної Римської імперії, а також єпископами Кельна. Основні художні центри регіону були у містах Льєж, Юї, Дінан, Намюр, Тонгерен, Маастрихт, Рурмонд і Аахен, а також ряді важливих монастирів: Сінт-Трейден, Алденейк, Херкенроде, Авербоде, Мунстербілцен, Сустерен, Сінт Оділієнберг, Ролдук, Буртшайд, Корнелімюнстер, Ставелот, Нівель, Олне, Флореф, Фльоне, Сель, Гемблу і Лоб. Мааське мистецтво на своєму піку мало сильний вплив на прикордонні регіони, зокрема, на мистецтво Рейнської області (Кельн, Бонн).

Основні моменти мааського мистецтва ред.

Мааське романське мистецтво описується мистецтвознавцями як перший золотий вік нідерландського мистецтва (до раннього нідерландського живопису і Золотого віку голландського живопису). Зазвичай термін мааське мистецтво не включає середньовічну літературу, хоча Генріха фон Фельдеке можна вважати першим поетом, який писав середньонідерландською (а також середньоверхньонімецькою) мовою.

Архітектура ред.

Мааську архітектуру можна розглядати як своєрідне відгалуження романської архітектури, регіональний стиль, який створив вражаючі церкви у Аахені, Льєжі і Маастрихт, а також монастирі в сільській місцевості. Повністю розвинений мааський стиль 12-го століття є сумішшю старих традицій долин Маас та іноземних впливів, переважно занесених з Рейнської області і Італії. Визначною особливістю мааської архітектури є замкнутий вестверк. На жаль, деякі з найбільших церков, в  першу чергу собор Льєжа і монастирі Ставелот та Сінт-Трейден, були зруйновані.

  • Колишня колегіальна церква Святого Варфоломея, Льєж
  • Колишня монастирська церква Сен-Дені (Льєж)
  • Колишня колегіальна церква св. Іоанна, Льєж
  • Колишня Соборна церква Богоматері, Юі
  • Колишня Соборна церква Сент-Джордж і Сент-Оде, Амай
  • Колишня колегіальна церква Сент-Етьєн, Ваха
  • Колишня колегіальна церква Фос-ла-Віль
  • Колишнього монастирська церква Санкт-Гертруди, Нівель
  • Колишня монастирська церква Сен Урсмера, Лоб
  • Колишня монастирська церква Сель
  • Базиліка святого Серватія, Маастрихт
  • Базиліка Діви Марії, Маастрихт
  • Колишня монастирська церкві, Алденейк
  • Колишня монастирська церква, Ролдук
  • Колишня монастирська церква, Сустерен
  • Колишня монастирська церква, Сінт Оділієнберг
  • Мунстеркерк, Рурмонд
  • Аахенський собор (вестверк)

Різьблення по каменю ред.

Мааське різьблення по каменю досягло піку в 12 столітті в Маастрихті, Льєжі і Нівелі. Маастрихтські 'metsen' (різьбярі по каменю) працювали над капітелями і барельєфами аж до Утрехта, Бонна і Айзенаха.

  • Різьблені капітелі у західних галереях базиліки Святого Серватія, Маастрихт (12 століття)
  • Різьблені капітелі у східному хорі базиліки Діви Марії, Маастрихт (12 століття)
  • Різьблені капітелі у крипті церкви абатства Ролдук (12 століття)
  • «Діва Марія з собору Руперта» (фр. Vierge de Dom Rupert) (12 століття), музей Курція, Льєж
  • Рельєф «П'єр Будон» (12 століття), музей Курція, Льєж
  • Портал Самсона, колегіальна церква Св. Гертруди, Нівель
  • Купель, Фурно (Намюр)
  • Рельєф «Клятва на мощах» (12 століття), базиліка Діви Марії, Маастрихт
  • Тимпан «Majestas Domini» (12 століття), базиліка Святого Серватія, Маастрихт
  • Подвійний рельєф екрану хору (12 століття), базиліка Святого Серватія, Маастрихт
  • Рельєф з 4-х частин в церкві Святого Петра, Утрехт

Праці по металу ред.

Праця по металу вважається високим мистецтвом 12-го — початку 13-го століття в регіоні Маас, маючи кульмінацією роботи Ніколаса Верденського, які мають суто високу якість. Серед його найкращих робіт — Рака трьох королів в Кельнському соборі, Рака Св.Анно II, єпископа Кельнського, в Зігбургу і Рака Богоматері в Турне. Інші важливими майстрами по металу були Реньє де Юї і Уго д'Уані. Приклади робіт:

Живопис, ілюмінація та інші твори мистецтва ред.

До нашого часу дійшло дуже мало від того, що повинно бути вражаючою кількістю мааських фресок. Вольфрам фон Ешенбах, у своїй праці «Парцифаль» висловив високу оцінку художникам Маастрихту (і Кельну)[4]. Ілюмінування манускриптів, як і інші види мистецтва, досягло свого апогею в другій половині 12 століття. Основними центрами були абатства Сен-Лорана в Льєжі і абатства Ставелоту і Лобу. Ще одним високорозвиненим мистецтвом було нанесення склоподібної емалі.

  • Фрески склепіння хору (сильно відновлені). Базиліка Святого Серватія, Маастрихт
  • Ставелотська Біблія (11 століття). Британська Бібліотека
  • Біблія Флорефе (12 століття). Британська Бібліотека, Лондон
  • Євангеліарій з Авербоде (12 століття). Університетська Бібліотека, Льєж
  • Манускрипти з абатства Сінт-Трейден
  • Євангеліарій з Нотгера (10-12-те століття)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. www.musee-moyenage.fr. Архів оригіналу за 17 жовтня 2005. Процитовано 16 липня 2016. 
  2. www.musee-moyenage.fr. Архів оригіналу за 17 жовтня 2005. Процитовано 16 липня 2016. 
  3. Ретабло П'ятидесятниці. Архів оригіналу за 17 жовтня 2005. Процитовано 16 липня 2016. 
  4. Парцифаль, 158, 13-16. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 

Посилання ред.