Вікіпедія

Лііна Віктор Миколайович

російський воєначальник
1 зміна у цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 20 лютого 2024.

Віктор Миколайович Ліїна (нар. 19 червня 1968, Печори, Псковська область) — російський воєначальник. Командувач Тихоокеанським флотом ВМФ Росії з 21 квітня 2023 року, адмірал (2022). Командувач Балтійським флотом ВМФ Росії (5 жовтня 2021 — 21 квітня 2023).

Лііна Віктор Миколайович
рос. Лиина Виктор Николаевич
Народження19 червня 1968(1968-06-19) (56 років) або 19 липня 1968(1968-07-19) (56 років)
Печори, Псковська область, РРФСР, СРСР
КраїнаРосія Росія
Рід військВійськово-морський флот Росії
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Naval Submarine High Schoold і Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Званняадмірал
КомандуванняТихоокеанський флот ВМФ Росії
Нагороди
Орден Нахімова орден «За військові заслуги» Орден «За морські заслуги» медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «300 років Російському флоту» Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» медаль «Адмірал Горшков» Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації) медаль «За військову доблесть» (РФ) medal "For excellent graduation from a higher military educational institution of the Ministry of Defense of the Russian Federation" знак «Командир підводного човна»
CMNS: Лііна Віктор Миколайович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився 19 липня 1968 року в місті Печори Псковської області.

Із 1985 року по 1990 рік — курсант Вищого військово-морського училища підводного плавання ім. Ленінського Комсомолу.

Із 1990 року по 2004 рік — пройшов шлях від інженера електронавігаційної групи штурманської бойової частини крейсерського підводного човна до командира атомного підводного крейсера.

В період із 1999 року по 2004 рік — командир 74-го екіпажу АПРК «Сегежа» 11-ї дивізії підводних човнів Північного флоту ВМФ Російської Федерації[1].

Із 2004 року по 2006 рік — слухач командно-штабного факультету Військово-морської академії ім. Адмірала Флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнецова.

У 2006—2010 роках — заступник командира дивізії, начальник штабу — заступник командира дивізії і командир дивізії підводних човнів на Північному флоті ВМФ РФ. Із липня 2010 року — заступник командувача підводними силами Північного флоту[2].

Із жовтня 2010 року по 2012 рік — командир Біломорської військово-морської бази Північного флоту ВМФ РФ[3].

Указом Президента Російської Федерації від 09.08.2012 року № 1141 Віктору Миколайовичу присвоєно військове звання «контрадмірал»[4].

Із 14 жовтня 2012 року по 2014 рік — командувач Військами і силами на Північному Сході Росії Тихоокеанського флоту[5].

Із 2014 року по 2016 рік — слухач факультету Національної безпеки і оборони держави Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.

Із 2016 року по 2019 рік — начальник штабу — перший заступник командувача Чорноморським флотом ВМФ Російської Федерації[6].

Указом Президента Російської Федерації Володимира Путіна № 709 від 12 грудня 2018 року Віктору Миколайовичу присвоєно військове звання «віцеадмірал»[7].

Із 2019 року по 2021 рік заступник начальника Генерального штабу Збройних сил РФ[8]. Керував групою контролю Генерального штабу ЗС РФ, яка здійснювала перевірку Чорноморського флоту ВМФ Російської Федерації перед майбутніми стратегічними командно-штабними навчаннями «Кавказ-2020»[9]. 18 травня 2020 року взяв участь в урочистій церемонії вручення дипломів випускникам Військової академії радіаційного, хімічного та біологічного захисту імені Маршала Радянського Союзу Семена Костянтиновича Тимошенко.

Із 5 жовтня 2021 року по 21 квітня 2023 року — командувач Балтійським флотом ВМФ Російської Федерації[10].

Указом Президента Російської Федерації Володимира Путіна № 890 від 07 грудня 2022 року присвоєно військове звання «адмірал»[11].

21 квітня 2023 року призначений командувачем Тихоокеанським флотом ВМФ Росії[12].

Інцидент

ред.

Є учасником інциденту в Керченській протоці. За твердженнями української сторони, після розслідування даного інциденту віцеадмірала звинувачували в дезорганізації взаємодії флоту з прикордонною службою, а також в недоліках управління силами і засобами. Також за цими даними Лііну звинувачували в провалах організації розвідувальних заходів[13].

Санкції

ред.

19 жовтня 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, Віктор Лііна був доданий в санкційний список України як «відповідальний за дестабілізацію України і російську військову агресію, яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України»[14][15].

Фігурант центру бази «Миротворець».[16]

Сім'я

ред.

Дружина — Лііна Катерина Анатоліївна, 15.04.1967

Донька Лііна — Тетяна Вікторівна, 30.01.1989

Син — Лііна Дмитро Вікторович 08.09.1990. Також військовослужбовець – моряк.

Дружина Дмитра — Світлана Лііна 05.03.1992. Журналистка.

Нагороди

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Юбилей экипажа АПЛ 11-й дивизии КСФ. www.submariners.ru. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  2. ↑ Официальный отдел. Назначения. // Морской сборник. — 2010. — № 10. — С. 7—8.
  3. ↑ Командующий Северным флотом представил личному составу Беломорской военно-морской базы нового командира. flot.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  4. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 09.08.2012 г. № 1141. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  5. ↑ Официальный отдел. Назначения. // Морской сборник. — 2013. — № 2. — С.2.
  6. ↑ Экс-командир Беломорской ВМБ назначен начальником штаба Черноморского флота. www.korabel.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  7. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 12.12.2018 г. № 709. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 3 вересня 2021.
  8. ↑ Назначения и отставки в ВМФ РФ (39/43) [Форумы Balancer.Ru]. forums.airbase.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 3 вересня 2021.
  9. ↑ Что показала внезапная проверка боеготовности Черноморского флота - Лента новостей Крыма. crimea-news.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  10. ↑ У Балтийского флота – новый командующий — "Красная звезда". Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  11. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 07.12.2022 № 890 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  12. ↑ У Тихоокеанского флота сменился командующий. РБК (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2023. Процитовано 21 квітня 2023.
  13. ↑ Dialog.ua. Кремль начал "зачистку" военных, захвативших моряков ВСУ в Азове, - первой "жертвой" стал вице-адмирал флота РФ. Диалог.UA (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  14. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ №726/2022 О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 19 октября 2022 года "О применении и внесении изменений в персональные специальные экономические и другие ограничительные меры (санкции)". Архів оригіналу за 22 жовтня 2022. Процитовано 26 квітня 2023.
  15. ↑ ЛИИНА Виктор Николаевич - биография, досье, активы | Война и санкции. sanctions.nazk.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 квітня 2023. Процитовано 26 квітня 2023.
  16. ↑ Лиина Виктор Николаевич / Ліїна Віктор Миколайович / Liina Viktor Nikolaevich (рос.). 14 березня 2024.
  17. ↑ а б в г д Архивированная копия. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  18. ↑ Официальный отдел. Из указов Президента Российской Федерации. // Морской сборник. — 2003. — № 6. — С.3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лііна_Віктор_Миколайович&oldid=42066404