Лихачов Сергій Олександрович

азербайджанський тенісист

Сергій Олександрович Лихачов (20 березня 1940, Баку, Азербайджанська РСР - 18 жовтня 2016, Москва, Росія [3]) — радянський азербайджанський тенісист, потім — тенісний тренер, заслужений майстер спорту СРСР.

  • 15-кратний чемпіон СРСР в чоловічому і змішаному парному розряді
  • Триразовий чемпіон Європи серед любителів в чоловічому парному розряді (1969, 1970, 1972)
  • Кращий парний гравець збірної СРСР
  • Член Зали російської тенісної слави з 2007 року
  • Керівник Тенісної академії Сергія Лихачова, Лейрія (Португалія)
Громадянство Азербайджан
Дата народження20 березня 1940(1940-03-20)[1]
Місце народженняБаку, Азербайджанська РСР
Дата смерті18 жовтня 2016(2016-10-18)[2] (76 років)
Місце смертіМосква, Росія[2]
Початок кар'єри1956 р.
Завершення кар'єри1983 р.
Робоча рукаправа

Одиночний розряд

Матчів в/п11—22
Мейджори
Ролан Гаррос3-й раунд (1967)
Вімблдон4-й раунд (1967)
США1-й раунд

Парний розряд

Матчів в/п35—18
Мейджори
Ролан Гаррос1/2 фіналу (1966)
Вімблдон1/4 фіналу (1963, 1967)
Інші парні турніри
Завершив виступи

Спортивна кар'єра

ред.

У 1956 році взяв участь у своїй першій Спартакіаді народів СРСР. Згодом він візьме участь ще в семи спартакіадах, чотири рази ставши їх чемпіоном. У 1958 і 1960 роках він двічі став фіналістом чемпіонату СРСР з тенісу в одиночному розряді, поступившись спочатку Сергію Андрєєву, який завоював титул в п'ятий раз поспіль, а потім Михайлу Мозеру. У проміжку, в 1959 році, він став чемпіоном СРСР у чоловічому і змішаному парному розряді, завоювавши перші дві з 15 медалей вищого достоїнства в парних чемпіонатах країни [4]. З 1960 року Лихачов став постійним гравцем збірної СРСР в Кубку Девіса.

В середині 1960-х років Лихачов впевнено виступав у парному розряді не тільки в чемпіонатах СРСР, а й в міжнародних аматорських змаганнях. Так, в 1963 і 1967 роках він доходив до чвертьфіналу турніру Вімблдону в чоловічих парах (на ці ж два роки припадають і його кращі результати на Вімблдоні в одиночному розряді - третє коло в 1963 і четвертий в 1967 році), а в 1 966 році - до півфіналу чемпіонату Франції [5].

У 1967 році Лихачов було присвоєно звання заслуженого майстра спорту СРСР. У 1968 році він виграв з Олександром Метревелі великий любительський турнір в Монте-Карло, а на Літньому міжнародному турнірі в Москві дійшов до фіналу в одиночному розряді, де його зупинив Тоомас Лейус.

В кінці 1960-х і початку 1970-х, коли найбільші турніри стали відкритими для професіоналів, тенісист, що вже пройшов пік своєї форми, таких результатів більше не показував, хоча в 1972 році дійшов до чвертьфіналу чемпіонату Франції з Олександром Метревелі в чоловічих парах і Леслі Хант в змішаних. У Кубку Девіса, однак, він і в ці роки залишався одним з опорних гравців радянської збірної, приносячи їй в парі з Метревелі очки в матчах з такими сильними суперниками, як збірні Іспанії, Чехословаччині та Румунії. Свій останній матч за збірну провів в 1973 році, встановивши так і не побитий рекорд радянської команди - 24 перемоги в парному розряді (при дев'яти поразках) [6]. На наступний рік в останній раз став чемпіоном СРСР, перемігши в змішаному парному розряді з Євгенією Бірюковою, а свій останній фінал всесоюзних першостей провів ще два роки по тому в парі з іншим бакинцем Рамізом Ахмеровим [4]. У 1983 році в останній раз зіграв в тенісному турнірі Спартакіади народів СРСР, встановивши рекорд цього змагання за тривалістю участі (27 років) [7].

Після закінчення ігрової кар'єри Лихачов займався тренерською роботою. Спочатку він викладав в бакинському клубі «Гой», пізніше став тренером збірної Азербайджану і другим тренером збірної СРСР в Кубку Девіса; працював з Шамілем Тарпіщевим. У 1991 році був відряджений Федерацією тенісу СРСР в Португалію, де і залишився працювати. Тенісна академія Сергія Лихачова, де в основному займалися діти з Росії, а також з Бразилії, Швейцарії та деяких інших країн, працювала в португальському місті Лейрія [8].

У 2007 році ім'я Сергія Лихачова включено в списки Зали російської тенісної слави.

Примітки

ред.
  1. Association of Tennis Professionals website
  2. а б http://novosti.az/sport/3948.html
  3. Скончался сильнейший теннисист СССР бакинец Сергей Лихачев. Новости-Азербайджан. 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
  4. а б Статья Чемпионаты СССР летние личные [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] в Энциклопедии «Российский теннис»
  5. Лихачев Сергей Александрович (СССР) [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайте «Биографии знаменитых спортсменов»
  6. Профиль сборной СССР [Архівовано 7 грудня 2011 у Wayback Machine.] на сайте Кубка Дэвиса (англ.)
  7. Статья Спартакиады народов СССР [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.] в Энциклопедии «Российский теннис»
  8. Виктор Васильев. (14 листопада 2007). Имя Лихачева еще прозвучит. tennisinfo.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 19 червня 2021.

Посилання

ред.