Лісной Сергій Володимирович

Сергі́й Володи́мирович Лісно́й (нар. 21 листопада 1978(19781121), м. Кам'янське, Дніпропетровська область — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Лісной Сергій Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Лісной Сергій Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 21 листопада 1978(1978-11-21)
Кам'янське
Смерть 14 червня 2014(2014-06-14) (35 років)
Луганськ (аеропорт)
(загинув у збитому терористами літаку)
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
25 ОПДБр к.svg
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Д/ф "49" // UA: Перший, 17 травня 2017

ЖиттєписРедагувати

Сергій Лісной народився в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Закінчив середню школу № 24, продовжив навчання в металургійному коледжі.

У травні 1998 почав працювати слюсарем-ремонтником на Дніпровському металургійному комбінаті, звідти був призваний на строкову військову службу в Збройні Сили України. Після служби повернувся на комбінат.

З 2007 працював у відділі матеріально-технічного забезпечення. Наприкінці 2009 призначений виконуючим обов'язки начальника бюро комплектації. Сергій завжди був душею колективу, вмів об'єднувати людей, в нього було багато друзів і на комбінаті, і у місті.

Активно займався спортом, грав у футбол. Разом з «Прогресом» завоював Кубок 2012 року, приурочений до Дня фізкультури і спорту України; за команду «Управління», зібрану з працівників управління ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», виступав на протязі багатьох років; також виступав за міську команду любителів футболу «Дніпро». Брав участь у спартакіадах та змаганнях з легкої атлетики, волейболу, плавання у складі команди «Управління»[1].

У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 року мобілізований на захист Батьківщини.

Солдат, механік-водій 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибеліРедагувати

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[2][3]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

« Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки». »

Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[4]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Двоє із загиблих десантників — мешканці Кам'янського: старший солдат Авдєєв Костянтин Сергійович і солдат Лісной Сергій Володимирович.

25 липня 2014 року з двома десантниками попрощались у Кам'янському, їх поховали на військовому кладовищі Соцміста[5].

Вдома у Сергія залишились мати, дружина і маленька донька.

Нагороди та відзнакиРедагувати

  • Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[6].
  • Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
  • Пам'ятна відзнака міського голови м. Кам'янське Нагрудний знак «Захисник України» (11.10.2016, посмертно).

Вшанування пам'ятіРедагувати

  • 13-14 червня 2015 року в м. Кам'янське проведено Кубок пам'яті героїв, присвячений футболістам Сергію Лісному і Володимиру Жаркову. В кубку взяли участь 13 міських футбольних команд. Кубок став традиційним і проводиться щорічно[7][8].
  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[9].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[10].

Див. такожРедагувати

Збиття Іл-76 у Луганську.

ПриміткиРедагувати

  1. Турнір пам'яті друга // Сайт ПАТ «ДМК», 21 листопада 2014(рос.)
  2. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014
  3. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // «Українська правда», 14 червня 2014
  4. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  5. Дніпропетровщина попрощалась зі своїми героями // «Дніпро вечірній», 26 липня 2014(рос.)
  6. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Кубок пам'яті героїв // Сайт ПАТ «ДМК», 15 червня 2015(рос.)
  8. Відкриття турніра на честь Сергія Лісного та Володимира Жаркова відбулося у Кам'янському // «Собитіє», 14 червня 2017(рос.)
  9. У Дніпропетровську відкрили меморіал військовим, загиблим у збитому під Луганськом літаку // «Радіо Свобода», 13 червня 2015
  10. На Дніпропетровщині відкрили пам'ятник воїнам-десантникам, які віддали своє життя за Україну // Сайт Міністерства оборони України, 19 червня 2016

ДжерелаРедагувати