Лінґу
Координати: 32°03′27″ пн. ш. 118°51′46″ сх. д. / 32.05750° пн. ш. 118.86278° сх. д.
Храм Лінґу (кит. спр. 灵谷寺, піньїнь: Línggŭ Sì, акад. Лінґу-си, букв. «Храм Долини духів») - буддійський храм в Нанкіні, на південному схилі гори Цзицзінь (紫金, Гора Пурпурного Золота).
Історія ред.
Спочатку храм (що називався тоді Кайшань-си, 开善 寺) був побудований близько 515 року, при імператорі У-ді династії Лян, на пагорбі Дулунфу (Холм Одинокого Дракона),[1] знаходився за 2 кілометри на захід від сучасного розташування храму. В Танську епоху (618-906) храм був перейменований в Баоґун Шеньюань (宝公 神院), в сунську і юанську (10-14 ст.) він був відомий як Тайпінсінґо-си (太平 兴国寺). Після повалення монгольського ярма і встановлення мінської династії (1368) храм отримав назву Цзяншань-си (蒋山 寺).[1]
У ньому містилися священні останки ченця Сюаньцзана.[2]
У 1376 р, при першому імператорі династії Мін Чжу Юаньчжані храм був переведений на нинішнє місце, щоб звільнити фронт робіт для будівництва імператорського мавзолею Сяолін (розпочатого в 1381 р).[1][3][4] Тоді ж храм отримав і його сучасну назву.
Більшість споруд храму були зруйновані під час тайпінської війни в середині XIX століття; від мінського періоду зберігся лише зал Улян-дянь (无梁 殿) - знаменита «Палата без крокв», названа так тому що вона побудована без дерев'яних матеріалів, і її дах, на відміну від більшості традиційних китайських будівель, не підтримують дерев'яні крокви. У 1867 р була побудована Палата драконового бога (Луншень-дянь, 龙 神殿).[1]
У 1929 році поряд з храмом була побудована залізобетонна пагода Лінг 60,5 м заввишки в пам'ять про воїнів, загиблих в Північному поході.
В декількох сотнях метрів на захід від храму знаходиться Мавзолей Сунь Ятсена, найбільша ритуальна споруда республіканського періоду (до 1949).
Примітки ред.
- ↑ а б в г (Yang та Lu, 2001, с. 273)
- ↑ Eminent monk's remains for public worship in E China [Архівовано 27 квітня 2011 у Wayback Machine.] Xinhua, 2011-04-24
- ↑ Imperial Tombs of the Ming and Qing Dyansties (PDF), 2000-2004, архів [http: //whc.unesco.org/uploads/nominations/1004ter.pdf оригіналу] (PDF) за 12 січня 2022, процитовано 26 червня 2022 - офіційний документ номінації, підготовлений китайською стороною для ЮНЕСКО. Стор 201
- ↑ (Yang та Lu, 2001, с. 273,595)
Література ред.
- Http://www.magic-city-news.com/R_P_BenDedek_33/Sun_Yat-sen_s_Mausoleum_Nanjing10017.shtml [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Yang, Xinhua (杨新华 / Ян Синьхуа); Lu, Haiming (卢海鸣 / Лу Хаймін) (2001), 南京 明清 建筑 (Мінська і цинская архітектура Нанкіна), 南京大学出版社 (Видавництво Нанкинського університету), ISBN 7-305-03669-2