Лінський Дмитро Сергійович
Лінський Дмитро Сергійович — старший солдат підрозділу Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
| Дмитро Лінський Лінський Дмитро Сергійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 січня 1995 м. Красноград, Красноградський район, Харківська область, Україна | |
| Смерть |
28 лютого 2022 (27 років) м. Маріуполь, Донецька область, Україна (в ході бойових дій) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Сектант» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Формування | ОЗСП «Азов» | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 8 січня 1995 року в м. Краснограді на Харківщині. Там же й навчався в Багатопрофільному ліцеї №4. Фанат футбольного клубу «Металіст» (Харків).
З початком революційних подій в країні, як і переважна більшість фанатського загалу, Дмитро чинив опір злочинному режиму. Прагнучи волі для української нації, він з 2015 року долучився до Азовського руху. Спочатку це був Нац Корпус, а в 2016 році вже підрозділ АЗОВ. Перед вступом до Азову мешкав в Києві.
Останніми роками допомагав своєму командиру Станіславу Парталі, так вони і стали приятелями. Дуже прискіпливо ставився до своєї роботи, а побратими завжди могли покластися на Дмитра. Мав нагороди від президента України за участь в АТО. Окрім тренувань на полігоні, змагань з боксу та футболу, займався водолазними курсами, стрибками з гелікоптера з парашутом, хотів поїхати на змагання зі снайперської стрільби. Жив у громадянському шлюбі зі своєю коханою та мав багато планів на майбутнє: одружитися офіційно навесні 2022 року, купити будинок у Маріуполі, зробити з нерідного сина, якого виховував з шести років, чемпіона світу з боксу [1].
Заздалегідь усвідомлював, що буде повномасштабне вторгнення в Україну, і постійно до цього готувався. Під час російського вторгнення в Україну проходив службу в складі ОЗСП «Азов» на посаді снайпер 2-го відділення розвідки спецпризначення першого батальйону.
Загинув 28 лютого 2022 року у боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя на Донеччині.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (17 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті ред.
В рідному місті Дмитра на сьогоднішній день є проовулок імені Дмитра Лінського.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 17 березня 2022 року № 144/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |