Лінн Ремсі

Шотландська кінорежисерка, сценаристка, продюсер та кінооператор

Лінн Ре́мсі (англ. Lynne Ramsay; нар. 5 грудня 1969, Глазго, Шотландія) — шотландська кінорежисерка, сценаристка, продюсерка та кінооператорка[1].

Лінн Ремсі
англ. Lynne Ramsay
Лінн Ремсі на Каннському МКФ, 2013
Дата народження5 грудня 1969(1969-12-05) (55 років)
Місце народженняГлазго, Шотландія, Велика Британія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіякінорежисерка, сценаристка, продюсер, кінооператор
Alma materЕдинбурзький Нейпірський університетd і Національна школа кіно і телебаченняd
Роки активності1995наш час
IMDbID 0708903
Нагороди та премії
Сазерленд Трофі (1999)
Лінн Ремсі у Вікісховищі

Біографія ка кар'єра

ред.

Народилася 5 грудня 1969 року в Глазго, Шотландія. Вивчала техніку й мистецтво фотографії в технологічному коледжі Нейпіра в Единбурзі. У 1995 році закінчила британську Національну школу кіно і телебачення у Біконсфілді (Бакінгемшир, Англія).

Як режисерка повнометражного проекту Лінн Ремсі дебютувала в 1999 році, знявши за власним сценарієм фільм «Щуролов». (англ. Ratcatcher). Фільм «Морверн Каллар» вийшов через три роки, у 2002-му; як і «Щуролов», він був відзначений цілою низкою різних кінопремій.

Фільми Лінн Ремсі відмічені тематикою дитинства та підліткового періоду, а також темами горя, що повторюються, провини і смерті та їхніми наслідками. У них мало діалогів та явної сюжетної експозиції, натомість вони використовують зображення, яскраві деталі, музику та звуковий дизайн для створення власних світів[2][3][4].

У квітні 2013 року Лінн Ремсі входила до складу міжнародного журі на 66-му Каннському кінофестивалі, очолюваного Стівеном Спілбергом[5]. У 2015 році вона була членом журі головного конкурсу на 72-му Венеційському кінофестивалі.

Фільм Лінн Ремсі 2017 року «Тебе ніколи тут не було» входив до основної конкурсної програми 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю, змагаючись за головний приз — «Золоту пальмову гілку»[6][7]. Ремсі отримала приз за найкращий сценарій до фільму, а виконавець головної ролі Хоакін Фенікс — приз за найкраще виконання чоловічої ролі[8][9].

З 2002 року Лінн Ремсі одружена з музикантом Рорі Стюартом Кіннером[10].

Фільмографія

ред.
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер Оператор
1997 к/м Маленькі смерті Small Deaths      
1997 к/м Газівник Gasman    
1999 Щуролов Ratcatcher    
2000 к/м Убийте день Kill the Day    
2002 Морверн Каллар Morvern Callar    
2011 Щось не так з Кевіном We Need to Talk About Kevin    
2012 к/м Плавець Swimmer  
2017 Тебе ніколи тут не було You Were Never Really Here      

Визнання

ред.
  Нагороди та номінації Лінн Ремсі[11]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський міжнародний кінофестиваль
1996 «Золота пальмова гілка» за найкращий короткометражний фільм Маленькі смерті Номінація
Приз журі Перемога
1998 «Золота пальмова гілка» за короткометражний фільм Газівник Номінація
Приз журі Перемога
1999 Приз «Особливий погляд» Щуролов Номінація
2002 Приз молодих за іноземний фільм Морверн Каллар Перемога
Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (C.I.C.A.E.) Перемога
2011   Золота пальмова гілка Щось не так з Кевіном Номінація
2017 Тебе ніколи тут не було Номінація
Приз за найкращий сценарій Перемога
Кінофестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані
1997 Спеціальний приз журі Убийте день Перемога
Премія BAFTA, Шотландія
1997 Найкращий короткометражний фільм Газівник Перемога
Європейський кінофестиваль короткометражних фільмів у Бресті
1997 Французький Гран-прі Убийте день Перемога
Премія BAFTA
1998 Найкращий короткометражний фільм Газівник Номінація
2002 Приз Александра Корди за найкращий британський фільм Щуролов Номінація
Приз Карла Формена багатообіцяючому новачку Перемога
2012 Приз Александра Корди за найкращий британський фільм Щось не так з Кевіном Номінація
Приз Девіда Ліна за найкращу режисуру Перемога
2013 Найкращий короткометражний фільм Плавець Перемога
Атлантичний кінофестиваль
1900 Найкращий міжнародний короткометражний фільм абр відео Газівник Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1998 Золота таріль за найкращий художній короткометражний фільм Газіник Перемога
1999 Срібний Г'юго найкращому режисерові Щуролов Перемога
2002 Золотий Г'юго за найкращий художній фільм Морверн Каллар Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1998 Леопарди завтрашнього — Найкращий фільм Газівник Перемога
Нагороди Британського кіноінституту
1999 Сазерленд Трофі Щуролов Перемога
Британські нагороди незалежного кіно
1999 Найкращий сценарій Щуролов Номінація
Приз Дугласа Нікокса Перемога
2000 Найкращий режисер Морверн Каллар Номінація
Найкращий сценарій Номінація
2011 Найкращий режисер Щось не так з Кевіном Перемога
Найкращий сценарій Номінація
Гентський міжнародний кінофестиваль
1999 Гран-прі Щуролов Номінація
2011 Гран-прі Щось не так з Кевіном Номінація
Приз аудиторії Перемога
Единбурзький міжнародний кінофестиваль
1999 Приз нових режисерів Щуролов Перемога
Ризький міжнародний кінофорум «Арсенали»
2000 Приз ФІПРЕССІ Щуролов Перемога
Братиславський міжнародний кінофестиваль
2000 Гран-прі Щуролов Перемога
2002 Морверн Каллар Номінація
Лондонське коло кінокритиків
2000 Режисер року 'Щуролов Перемога
2012 Щось не так з Кевіном Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2002 Приз ФІПРЕССІ режисерові року Морверн Каллар Перемога
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса
2002 Нагорода Нова генерація Морверн Каллар Перемога
Талліннський кінофестиваль «Темні ночі»
2011 Приз журі найкращому режисерові Щось не так з Кевіном Перемога
2013 Приз журі лунатиків Плавець Номінація
Лондонський кінофестиваль
2011 Найкращий фільм Щось не так з Кевіном Перемога
Гавайський міжнародний кінофестиваль
2011 Приз EuroCinema за найкращий фільм Щось не так з Кевіном Номінація
Приз EuroCinema найкращому режисерові Перемога
Премія «Боділ»
2013 Найкращий американський фільм Щось не так з Кевіном Номінація
Міжнародна спільнота сінефілів
2017 Найкращий режисер Ти ніколи не був тут насправді Перемога

Громадська позиція

ред.

У липні 2018 підтримала петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[12].

Примітки

ред.
  1. Lyttelton, Oliver (14 вересня 2012). Lynne Ramsay Talks Her Version Of 'The Lovely Bones,' Tilda Swinton Says More Adventures Are Coming. Indiewire. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 5 червня 2017.
  2. O'Hagen, Sean (1 жовтня 2011). Lynne Ramsay: 'Just talk to me straight'. The Guardian. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  3. Lynne Ramsay and the Senses of Cinema. Harvard Film Archive. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 8 червня 2012.
  4. Romney, Jonathan (23 жовтня 2011). We Need to Talk About Kevin, Lynne Ramsay, 112 mins (15). The Independent. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 5 червня 2017.
  5. Saperstein, Pat (23 квітня 2013). Nicole Kidman, Christopher Waltz, Ang Lee Among Cannes Jury Members. Variety. Reed Business Information. Архів оригіналу за 26 квітня 2013. Процитовано 5 червня 2017.
  6. The 2017 Official Selection. Cannes. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
  7. 2017 Cannes Film Festival Announces Lineup: Todd Haynes, Sofia Coppola, ‘Twin Peaks’ and More. IndieWire. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
  8. Debruge, Peter (28 травня 2017). 2017 Cannes Film Festival Award Winners Announced. Variety. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 29 травня 2017.
  9. Cannes Film Festival: The Square wins Palme d'Or. BBC News. 28 травня 2017. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 29 травня 2017.
  10. Synnot, Siobhan. Profile: Lynne Ramsay. Scotsman. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  11. Нагороди та номінації Лінн Ремсі на сайті IMDb (англ.)
  12. Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання

ред.