Вікіпедія

Ліна Чанка

Ліна Чанка — капрал Латвії під час Першої світової війни та війни за незалежність Латвії.Вона служила в 3-му Курземському латиському стрілецькому полку під псевдонімом «Яніс Чанка» і була відома як перша жінка, яка отримала Військовий орден Лачплесиса, найвищу військову нагороду Латвії.

Ліна Чанка
латис. Līna Čanka - Freidenfelde
Народилася 5 листопада 1893(1893-11-05)
Renda Parishd, Латвія
Померла 8 квітня 1989(1989-04-08) (95 років)
Латвійська РСР, СРСР
Країна  Латвія
Діяльність військовослужбовиця
Учасник Перша світова війна
Військове звання капрал
Нагороди
Cross of St. George 3rd class Георгієвський хрест IV ступеня Військовий орден Лачплесиса орден Трьох зірок Георгіївська медаль

Військова кар'єра ред.

Ліна Чанка народилася 5 листопада 1893 року в родині землероба на хуторі «Межзілес» поблизу Рендської парафії з 4 сестрами та 1 братом.[1] На початку Першої світової війни її родина виїхала в біженці в Україну, але Ліна залишилася в Ризі, де з документами померлого брата та на прізвисько «Яніс» добровільно вступила до лав латиських стрільців.[2] Потім записалася в 3-й Курземський латиський стрілецький полк і брала участь у всіх боях полку на Ризькому фронті. Під час війни вона часто повторювала фразу:   Після того, як у 1915 році було виявлено її справжню стать, вона продовжувала служити в маєтку Павасару в Слоці і, незважаючи на поранення, залишилася на передовій і продовжувала битву під безперервним вогнем ворога, поки не була поранена вдруге.[3] У 1916 році брала участь у всіх боях за оборону Невес Сала влітку та брала участь у Різдвяних битвах під Тірелпурвою як старша фельдшерка і самовіддано продовжувала службу під безперервним ворожим вогнем. Під час служби в Росії вона була нагороджена орденом Святого Георгія III і IV ступеня, а також підвищена до звання капрала.[4][5][6]

Після відходу латиських стрільців до Росії та розвалу фронту вона залишилася в Латвії і у вересні 1919 року добровільно вступила до латиської армії та служила в служила в 5-му піхотному полку ім. Цесіса.[7][8]

Вихід на пенсію та поховання ред.

У 1920 році вона вийшла на пенсію, а в травні 1921 року отримала нову ферму в Ліелрендасі під назвою «Вірсайші», де вона стала фермеркою в епоху незалежності Латвії. У 1921 році вона отримала орден Лачплесиса III ступеня[9], а в 1927 році вона була нагороджена орденом Трьох зірок IV ступеня. Пізніше вона вийшла заміж за Роберта Фройденфельда.[10][11] Однак під час Великої депресії вона потрапила в борг і була змушена взяти позику, щоб погасити борг. Але коли їй довелося виплачувати позику, незважаючи на звернення до Ради Військового Ордену Лачплесиса за фінансовою допомогою, борги були надто великими, тому в 1934 році вона була змушена продати свою ферму та погодитись на меншу ферму в Канніенієкос, парафія Маткуле.[12]

Її нова власність також не проіснувала довго, оскільки її продали в 1937 році та купили ще меншу ферму під назвою «Laimas» у парафії Мілзкалне, округ Тукума. Потім вони продали цю ферму на користь «Eglītes» у волості Заленієкі. Наприкінці 1930-х років повідомлялося, що Чанка добровільно трималася осторонь громадського життя, віддаючи перевагу простішому життю зі своїм чоловіком.[12] Після початку Другої світової війни її прийомний син записався до латвійського Добровольчого легіону СС, і Чанка разом із чоловіком відкрила їдальню для легіонерів, а також доставляла їжу та товари латвійським легіонерам, які служили на Східному фронті.[12]

Після Другої світової війни стала репресованою громадянкою Латвійської РСР, втративши все своє майно. Решту життя вона провела в будинку престарілих Реґі в районі Кулдіга, де й померла 9 червня 1981 року. У 1989 році її перепоховали на родинному цвинтарі в приході Ренда.[10][11][13]

Список літератури ред.

  1. ↑ Drošsirdīgā strēlniece. Lāčplēša ordeņa kavaliere – Līna Čanka. Delfi (латис.). 11 жовтня 2019.
  2. ↑ Karā dziedē salauztu sirdi. Stāsts par vienīgo latviešu strēlnieci. Jauns.lv (латис.).
  3. ↑ Drošsirdīgā strēlniece. Lāčplēša ordeņa kavaliere – Līna Čanka. Delfi (латис.). 11 жовтня 2019.
  4. ↑ LKOK nr.3/1095 : Čanka-Freidenfelds, Līna (Jānis). lkok.com (латис.).
  5. ↑ LKOK no. 3/1095 : Čanka-Freidenfeld, Lina (Jānis). L.k.o.k. (латис.).
  6. ↑ Ivanov, Andrey (16 листопада 2015). Девушка-стрелок: К 100-летию подвигов героини Первой мировой войны Лины Чанка. Русская народная линия (рос.).
  7. ↑ LKOK no. 3/1095 : Čanka-Freidenfeld, Lina (Jānis). L.k.o.k. (латис.).
  8. ↑ Ivanov, Andrey (16 листопада 2015). Девушка-стрелок: К 100-летию подвигов героини Первой мировой войны Лины Чанка. Русская народная линия (рос.).
  9. ↑ Rīdigers fon der Golcs. Latvieši vēstures likteņdzirnās (латис.). 16 листопада 2010.
  10. ↑ а б LKOK no. 3/1095 : Čanka-Freidenfeld, Lina (Jānis). L.k.o.k. (латис.).
  11. ↑ а б Ivanov, Andrey (16 листопада 2015). Девушка-стрелок: К 100-летию подвигов героини Первой мировой войны Лины Чанка. Русская народная линия (рос.).
  12. ↑ а б в Drošsirdīgā strēlniece. Lāčplēša ordeņa kavaliere – Līna Čanka. Delfi (латис.). 11 жовтня 2019.
  13. ↑ Karavīri un zemessargi sakopj Lāčplēša kara ordeņa kavalieres Līnas Čankas atdusas vietu. sargs.lv (латис.). 17 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліна_Чанка&oldid=41194588