Лімбургер
Лімбургер (нім. Limburger) — сир, що виник в XIX столітті в історичному герцогстві Лімбург, територія якого сьогодні розділена між Бельгією, Німеччиною і Нідерландами. Сир особливо відомий через свій сильний та їдкий запах, який викликаний бактеріями Brevibacterium[en][1].
Лімбургер | |
---|---|
Країна походження | Бельгія Німеччина Нідерланди |
Регіон | Лімбург |
Основа | Коров'яче молоко |
Пастеризованість | Так |
Структура | Напівм'який |
Витримка | 2—3 місяці |
Виробництво
ред.У той час як сьогодні більшість Лімбургера виробляється в Німеччині, сир ерв, який є одним із різновидів лімбургера, дотепер виробляється на території старого Герцогства Лімбург, в Бельгії. Зокрема, в місті Ерв[en], яке знаходиться неподалік від Льєжа та кордонів Бельгії з Нідерландами і Німеччиною. Окрім того, сир виробляється в «Краю Ерв», яким називають горбистий район між річками Фесдре[en] і Маас.
У США він вперше був виготовлений у 1867 році Рудольфом Бенкертом в його погребі з пастеризованого козячого молока.[2] Кілька років по тому, вже 25 заводів виготовляли цей сир. The Chalet Cheese Cooperative в Монро, штат Вісконсин, є єдиною американською компанією, яка виробляє цей сир.[3] Він також виготовляється в Канаді, де він є німецько-канадський культурний маркер, компанією Oak Grove Cheese Company в Нью-Гамбурзі[en], Онтаріо.
Опис
ред.У перший місяць, сир твердий і більш розсипчастим, схожий на текстуру сиру фета. Приблизно через шість тижнів, сир стає м'якшим по краях, але як і раніше твердий всередині, а також солоний і білий. Після двох місяців витримки, сир має вершкову і набагато більш ніжну структуру. Після того, як його вік досягне трьох місяців, сир виробляє свій горезвісний запах через бактерії, що використовуються для ферментації лімбургера, які заносяться в сир за допомогою мазка інших дозрілих сирів.[4] Ця бактерія Brevibacterium[en], також знайдена на шкірі людини, і відповідає за запах тіла[en] і особливо ніг[en][1].
Споживання
ред.Чи не найтрадиційнішим вживанням цього сиру в їжу є сендвіч з лімбургером. Через три місяці, коли сир дозрів, він набуває пастоподібної структури. Сир часто намащують товстим шаром (понад 0,5 см) на 100 % житній хліб з твердою текстурою, додаючи великий, товстий шматочок цибулі, і, як правило, подається з міцною чорною кавою або лагером. Як альтернатива, для вибагливіших їдців, шматки або скибочки сиру до 1,5 см завтовшки можна відрізати і покласти на бутерброд. Цей бутерброд як і раніше залишається дуже популярним серед нащадків німецьких іммігрантів на Середньому Заході США, зокрема, в Цинциннаті, і Джоман Віледж[en] в місті Колумбус, штат Огайо. У Вісконсині, бутерброд з лімбургером можна знайти в меню деяких ресторанів, у поєднанні з коричневою гірчицею.[5]
Цікаві факти
ред.У 2006 році було присуджено Ігнобелівську премію в області біології за дослідження, яке довело, що малярійних комарів однаково приваблює запах лімбургера і запах людських ніг.[6][7] Результати дослідження були опубліковані в медичному журналі «The Lancet» 9 листопада 1996 року.
Примітки
ред.- ↑ а б Crump, Marty (2009). Sexy Orchids Make Lousy Lovers: & Other Unusual Relationships. University of Chicago Press. с. 160. ISBN 9780226121871. (англ.)
- ↑ Limburger Cheese, History of Limburger Cheese, Limburger Cheese Sandwich Recipem How To Make A Limburger Sandwich. Whatscookingamerica.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 14 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Wisconsin Milk Marketing Board [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Fox, Patrick. Cheese: Chemistry, Physics and Microbiology. p. 200. (англ.)
- ↑ page does not exist. April 2006. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 7 травня 2009. (англ.)
- ↑ Ig Nobel Prize list of past winners. Improbable.com. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 14 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Knols BG (Листопад 1996). On human odour, malaria mosquitoes, and Limburger. Lancet. 348 (9037): 1322. doi:10.1016/S0140-6736(05)65812-6. PMID 8909415. (англ.)
Посилання
ред.- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лімбургер