Див. також: Лікоть

Лікоть (пол. Łokieć) — покинуте село в Польщі, у гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства, колишнє село у Турківському районі.

село
Лікоть
пол. Łokieć


Координати 49°09′55″ пн. ш. 22°46′49″ сх. д. / 49.16527777780577679° пн. ш. 22.780277777805779° сх. д. / 49.16527777780577679; 22.780277777805779Координати: 49°09′55″ пн. ш. 22°46′49″ сх. д. / 49.16527777780577679° пн. ш. 22.780277777805779° сх. д. / 49.16527777780577679; 22.780277777805779

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Літовищі
Дата заснування 1565
Перша згадка 1565
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48)
Автомобільний код RBI
SIMC 0996287
Лікоть. Карта розташування: Польща
Лікоть
Лікоть
Лікоть (Польща)
Лікоть. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Лікоть
Лікоть
Лікоть (Підкарпатське воєводство)

ІсторіяРедагувати

Засноване до 1565 року краківським воєводою Петром Кмітом.

Село виселене протягом 1945—1946 років під час операції «очищення» прикордонної смуги. Західна частина території села (на лівому березі Сяну) віддана Польщі.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Станом на нині, на території села, де колись мешкало 466 осіб, залишилися лише фундаменти церкви та кілька могил на цвинтарі, які відновили представники родини Ліміч, встановивши там три хрести та обеліск[1].

ЦеркваРедагувати

Перші згадки про церкву датуються 1589 роком. 1737 року зведена тризрубна дерев'яна церква Святого архангела Михайла. 1927 року на її місці збудовано наступну святиню. 1936 року в селі було 719 греко-католиків, громада належала до парафії Беньова Лютовиського деканату Перемишльської єпархії. Церква 1955 року була знищена радянськими прикордонниками. Втім, церковний інвентар зберігся, його перенесли у сакральну споруду села Боберка[1].

НаселенняРедагувати

1938 року в селі проживало приблизно 655 осіб. У 1939 році в селі мешкало 580 осіб, з них 560 українців-греко-католиків, 10 поляків і 10 євреїв[2]. Населення станом на 1943 рік нараховувало 466 осіб.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Євгенія Пласконь (19 червня 2019). Історичні села Львівщини, яких ви більше не знайдете на карті України. 032.ua. Процитовано 27 серпня 2022. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 95.

ДжерелаРедагувати