Вікіпедія

Ліза Шварцбаум

Ліза Шварцбаум (англ. Lisa Schwarzbaum, народилася 5 липня 1952) — американський кінокритик. Приєдналася до Entertainment Weekly як старший автор у 1991 році, працюючи кінокритиком для журналу разом з Оуеном Глейберманом з 1995 по 2013 рік[2].

Ліза Шварцбаум
Народилася 5 липня 1952(1952-07-05) (71 рік)
Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність кінокритик, журналістка
Alma mater Sarah Lawrence College[1]

Раннє життя ред.

Ліза Шварцбаум народилася 5 липня 1952 року в родині Леона Шварцбаума, який був сапером під час війни на Тихому океані. Старша дитина єврейської родини, яка виросла в Бронксі, має двох братів[3].

Шварцбаум відзначила, що серія фільмів WWOR-TV на мільйон доларів викликала її інтерес до фільмів через презентацію каталогу RKO Pictures. Після того, як вона зосередилася на музиці в коледжі Сари Лоуренс, її мати запропонувала їй стати мистецтвознавцем, щоб поєднати свій інтерес із письменницькою діяльністю. Рання робота Лізи Шварцбаум під керівництвом Лео Лермана в розділі мистецтва та розваг журналу Mademoiselle ще більше сформувала її кар'єру кінокритика.

Кар'єра ред.

Письменницька кар’єра Лізи Шварцбаум почалася з рецензій на класичну музику для The Real Paper і The Boston Globe[4]. Окрім роботи кінокритиком у Entertainment Weekly з 1995 по 2013 рік, також писала для The New York Times, Time, Slate, The New Statesman і The Baltimore Sun.[5][6][7][8]. Вона є членом Національного товариства кінокритиків, колишнім президентом гуртка кінокритиків Нью-Йорка та протягом п’яти років була членом відбіркового комітету Нью-Йоркського кінофестивалю[9].

Після смерті Джина Сіскела в 1999 році Шварцбаум був запрошеним співведучим епізоду 14 сезону серіалу «Роджер Еберт і кіно». З'явилася в серії «Хто хоче стати супермільйонером» у лютому 2004 року як частина першої панелі «Трьох мудреців», яка підтвердила неправильний варіант відповіді[10]. Неодноразово виступала в ток-шоу Чарлі Роуза, щоб обговорити останні випуски фільмів[11].

Шварцбаум фігурує в документальному фільмі 2009 року «За любов до кіно: історія американської кінокритики», де описується важливість і вплив двох жінок-критиків, Моллі Хаскелл і Джанет Маслін[12].

На початку 2015 року Шварцбаум була обрана для участі в першій письменницькій програмі резиденції Amtrak, у рамках якої створювала дописи в блозі про свою подорож по країні та писала про свого батька для журналу Tablet[3][13].

Примітки ред.

  1. ↑ Aradillas, Aaron (14 березня 2021). From the Archives: Interview with Lisa Schwartzbaum (2006). RockCritics.com. Процитовано 21 серпня 2023.
  2. ↑ Schwarzbaum, Lisa (19 лютого 2013). Lisa Schwarzbaum's Entertainment Weekly Farewell Essay: Loving Movies. Entertainment Weekly.
  3. ↑ а б Schwarzbaum, Lisa (7 грудня 2015). Resting in Peace on Pearl Harbor Day. Tablet.
  4. ↑ Schwarzbaum, Lisa (28 грудня 1997). Plimpton's 'Capote': The Talk Never Ends. The Baltimore Sun. Процитовано 22 серпня 2023.
  5. ↑ Schwarzbaum, Lisa (9 грудня 2022). That’s Entertainment! Here’s a Dishy History of Hollywood. The New York Times (англ.). Процитовано 22 серпня 2023.
  6. ↑ Lisa Schwarzbaum - Recent Articles. Time. Процитовано 22 серпня 2023.
  7. ↑ Recently by Lisa Schwarzbaum. Slate. Процитовано 22 серпня 2023.
  8. ↑ Lisa Schwarzbaum - Latest Articles. New Statesman. Процитовано 22 серпня 2023.
  9. ↑ Schwarzbaum, Lisa (6 червня 2011). Lisa Schwarzbaum. Entertainment Weekly. Процитовано 22 серпня 2023.
  10. ↑ 2/2 Michael Koehn on Super Millionaire (Television production). 18 січня 2008.
  11. ↑ Lisa Schwarzbaum. Charlie Rose. 5 липня 2010. Процитовано 22 серпня 2023.
  12. ↑ For the Love of Movies: The Story of American Film Criticism (Motion picture). 2009.
  13. ↑ Niepow, Daniel (March 2015). Amtrak Writers in Residence Begin Maiden Voyages. Progressive Railroading.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліза_Шварцбаум&oldid=40647484