Ліза Марклунд

шведська журналістка та авторка детективів

Єва Елісабет (Ліза) Марклунд (Liza Marklund) — шведська журналістка і письменниця (авторка бестселеру в жанрі трилерів). Разом із Геннінгом Манкеллем, Стігом Ларссоном і Камілою Лекберг вони формують «золоту шкатулку» шведського трилера.

Ліза Марклунд
швед. Liza Marklund
Liza-Marklund.jpg
Ім'я при народженні швед. Eva Elisabeth Marklund
Народилася 9 вересня 1962(1962-09-09)[1][2][…] (58 років)
Пітео, Швеція
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність письменниця, журналістка
Знання мов шведська[4]
Роки активності 1995 — тепер. час
Жанр кримінальний роман[d]
Magnum opus Annika Bengtzond
Посада посол доброї волі ЮНІСЕФ[d]
Нагороди
IMDb nm1065970
Сайт lizamarklund.com

Біографія та творчістьРедагувати

Народилася 9 вересня 1962 року. у Полмарк, Пітео, Норрботтен, Швеція. Має менших брата і сестру. Після закінчення середньої школи працювала як круп'є в готелі в Пітео, офіціанткою в Лондоні, в кібуці в Ізраїлі та, як телефоністка в Голлівуді.

Вивчала журналістику в Медіа-коледжі Кахіл в муніципалітеті Калікс. Після закінчення навчання працювала репортером у Норботтен Куриер. У віці 24 років вона була взята в газету «Aftonbladet» і пішла працювати в Стокгольм. Пізніше перейшла до «Expressen». Допомагала запустити газету «Метро» і працювала для TV4. Вона працювала журналісткою-слідчою протягом 10 років і 5 років — редактором телевізійних новин. Як журналістка вона часто підіймала питання про права жінок та дітей. Вона є авторкою документальних фільмів про дітей зі СНІДом у Камбоджі та Росії, а також серіалу про домашнє насильство.

Ліза Марклунд — оглядач у різних шведських та міжнародних газетах і журналах, включаючи таблоїд Expressen, Verdens Gang в Норвегії, Financial Times у Великій Британії, Welt am Sonntag у Німеччині, Dagbladet Information в Данії, та Ilta-Lehti у Фінляндії.

У 1995 році вона випускає свою проривну книгу «Gömda» (Скрита) — правдиву історію Марії Еріксон (співавторка), яка є першою жінкою, яка отримала притулок в Сполучених Штатах за домашнє насильство і терор у своїй країні. Книга видається англійською мовою під назвою «Buried alive». У 2004 році в романі «Асиль» (Refuge) було опубліковано продовження розповіді.

У 1998 році у серії «Аніка Бенґтсон» вийшов її перший трилер «Жінка, якій довелося померти». Головним героєм є наполегливий і емансипований слідчий репортер Анніка Бенґтсон. Роман був відзначений премією «Полоній» за найкращий роман про злочинність Швеції, написаної жінкою, а також премії «Дебютант» за найкращий дебютний роман року. У 2001 році роман «Жінка, яка мала померти» був екранізований у фільмі «Sprängaren» («Вбивця») в головній ролі з Хеленою Бергстром.

Далі йдуть трилери з серії — «Studio Sex», «Paradiset», «Prime Time», «Червона Вовчиця», які утверджують письменницю серед майстрів кримінальної напруги. У 1999 році Ліза Маркланд стала авторкою року у Швеції за «Studio Sex». У 2003 році трилер «Paradiset» був показаний за участю Хелени Бергстром та болгарського актора Георгія Стайкова.

У 2010 році разом із письменником Джеймсом Паттерсоном випустила трилер «PS Killers», який став № 1 у списку бестселерів New York Times, що зробило Лізу Марклунд другою шведською авторкою, який дістався цього місця (після Стіґа Ларсона з «Міленіум»).

Твори письменниці часто знаходяться на списках бестселерів. Вони були перекладені на більш ніж 33 мови й були опубліковані в більш ніж 15 мільйонах копій по всьому світу.

У 2003 та 2004 роках Ліза Марклунд входила до 10 найпопулярніших жінок Швеції, а у 2004 році стала послом доброї волі ЮНІСЕФ.

Вона є співвласником «Piratförlaget», одного з найуспішніших видавництв у Швеції.

Ліза Марклунд живе зі своєю родиною в Стокгольмі та в Марбельї, на півдні Іспанії.

ПрацюєРедагувати

Самостійні романиРедагувати

  • Härifrån till jämställdheten (1998) — із Лотою Карпентер
  • Det finns en särskild plats i helvetet för kvinnor som inte hjälper varandra (2005) — з Лотою Карпентер
  • The Postcard Killers (2010) — із Джеймсом Паттерсоном
  • Without a Trace (2015)

Серія «Марія Еріксон» (Maria Eriksson)Редагувати

  1. Gömda (1995) — з Марією Еріксон
  2. Притулок (2004) — з Марією Еріксон

Серія «Анніка Бенґцтон»Редагувати

  1. Sprängaren (1998)
  2. Studio sex (1999)
  3. Paradiset (2000)
  4. Prime Time (2002)
  5. Den Röda Vargen (2003) Червона Вовчиця
  6. Nobels testamente (2006) Остання воля Нобеля
  7. Livstid (2007) Довічний термін
  8. En plats i solen (2008) Місце під сонцем
  9. Du gamla, du fria (2011) Гучна справа
  10. Lyckliga gatan (2013)
  11. Järnblod (2015)

ЕкранізаціїРедагувати

ФільмографіяРедагувати

  • 2004 — Världens humorkväll

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  3. Munzinger-Archiv — 1913.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ПосиланняРедагувати