Лідс (замок)
Замок Лідс (англ. Leeds Castle) — замок у графстві Кент в Англії, розташований посеред озера на острові неподалік від селища Лідс[en]. Був зведений у 1119 році, у 1278 році перейшов у власність короля Едуарда I, ставши його улюбленою резиденцією. Сучасного вигляду набув у XIX столітті.
| Замок Лідс англ. Leeds Castle | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Замок Лідс, Кент | ||||
  Замок Лідс Замок Лідс (Велика Британія) | ||||
| Країна | Велика Британія | |||
| Територіальна одиниця | Leedsd[1] | |||
| 51°14′56″ пн. ш. 0°37′48″ сх. д. / 51.248888888889° пн. ш. 0.63° сх. д. | ||||
| Стиль | Нормандська архітектураd | |||
| Час заснування | 1119 | |||
| Сучасний стан | реєстрова будівля I ступеняd[1] і Grade II* listed park and gardend[1] | |||
| Власник | Едуард I Довгоногий і Olive, Lady Baillied | |||
| Сайт | leeds-castle.com | |||
 | ||||
 Замок Лідс у Вікісховищі | ||||
Історія замку
ред.
Рання історія
ред.Назва замку, Esledes, походить від імені його першого власника — Ліда чи Лідіана, який у 857 році побудував на цьому місці укріплення з дерева. Перша згадка сягає кінця XI століття, коли під час поземельного перепису населення дані про Лідс і його мешканців увійшли до Книги страшного суду. 1119 року Роберт де Кревекер звів на озерному острові кам'яний замок. 1278 року він був значно перебудований Едуардом I для його першої дружини, Елеонори Кастильської. Був споруджений потрійний барбакан, кожна частина якого мала власний вхід, розвідний міст, ворота і герсу. До 1318 року замок входив до вдовиної долі королев Англії, у ньому подовгу жила друга дружина короля Маргарита Французька. Після смерті мачухи Едуард II обміняв Лідс на маєток Еддерлі у Шропширі, що належав лорду Бартоломью Бадлсмеру[en].
Резиденція королев
ред.Осінню 1321 року під час паломництва до Кентербері у Лідсі мала намір зупинитися королева Ізабелла. Господаря, лорда Бадлсмера, який на той момент перебував в опозиції до короля, не було у замку, а його дружина відмовилась прийняти королеву. Декілька осіб з охорони Ізабелли були вбиті при спробі прорватися у Лідс[2]. У жовтні 1321 року Едуард II у помсту взяв замок в облогу, його комендант і солдати були страчені, а родичі Бадлсмера були арештовані та доправлені у Тауер. Налякані долею захисників Лідса, гарнізони інших замків, що належали Бадлсмеру, здались королю без бою.
Можливо, вже у 1321 році замок був переданий королеві Ізабеллі, оскільки відомо, що на Великдень 1322 року за її наказом продавалися продовольчі припаси Лідса[3]. Але документально передача Лідса королеві засвідчена тільки у 1327 році[4]. Більше ніколи замок не зазнавав облог, протягом наступних століть він залишався резиденцією королев Англії. 1395 року Річард II приймав у замку французького літописця Жана Фруассара, який описав цей епізод у своїх «Хроніках».
Генріх VIII перебудував замок для своєї першої дружини, Катерини Арагонської. В Лідсі зберігається картина з зображенням зустрічі Генріха і короля Франциска I. Деякий час тут провела в ув'язненні майбутня королева Єлизавета.
.jpg)
XVII–XIX сторіччя
ред.Протягом Громадянської війни замок уникнув руйнувань, оскільки його власник сер Чейні Калпепер (Cheney Culpeper[en]) перебував на стороні парламентаристів. Протягом війни замок використовувався як склад озброєнь і як в'язниця. Інший член родини Калперерів, Джон Калперер, який був на стороні роялістів, отримав понад 5,000,000 акрів (20,000 км²) земель у Вірджинії у нагороду за допомогу у втечі принца Вельського[5].
Замок належав Роберту Фаєрфоксу протягом 46 років до 1793 року, коли він зрештою перейшов до Вікгем-Мартинсів (Wykeham Martins). Розпродаж майна у Вірджинії приніс родині значну суму коштів, що дозволило провести великі ремонтні роботи, а також реконструкцію замку у тюдорівському стилі, яка була завершена у 1823 році. Сучасний вигляд замку є результатом цієї реконструкції[5].
XX сторіччя
ред.У 1926 році Лідс придбала леді Олів Бейлі. Вона повністю переробила інтер'єри замку, найнявши найкращих дизайнерів. Архітектор Арман-Альбер Рато займався як змінами зовні, так і внутрішнім оздобленням. Ним були, приміром, побудовані дубові сходи у стилі XVI століття. Пізніше у Лідсі працював паризький декоратор Стефан Будін. Завдяки леді Бейлі у замку зібрані колекції меблів, кераміки, гобеленів, картин і китайської порцеляни XVIII століття. Були реконструйовані спальня королеви і ванна кімната — цим приміщенням повернули вигляд палат початку XV століття, коли до замку часто навідувалась Катерина Валуа, дружина Генріха V. Також леді Бейлі організувала Фонд замку Лідс, який займається благоустроєм замку і прилеглого парку.
Цікаві пам'ятки
ред.Галерея
ред.-
Столова кімната -
Бенкетна зала -
Бібліотека -
Лабіринт замку Лідс
Примітки
ред.
- ↑ а б в National Heritage List for England
- ↑ Costain, Thomas B. (1958). The Three Edwards. pp.193-95. Garden City: New York: Doubleday and Company, Inc
- ↑ The History of the King's Works. Vols I—III: The Middle Ages / ed. H. M. Colvin and A. J. Taylor. — London : HMSO, 1963.
- ↑ Calendar of the Petent Rolls preserved in the Public Record Office: Edward I, Edward II and Edward III. — London : HMSO, 1894—1916.
- ↑ а б McCann, 2002
- ↑ The Maze, Grotto and Turf Maze, Leeds Castle, процитовано 14 березня 2012
{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Fisher та Loxton, 2007, с. 68
Література
ред.- Costain, Thomas B. (1958), The Three Edwards, Doubleday and Company
- Emery, Anthony (2006), Greater Medieval Houses of England and Wales: Volume III Southern England, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-58132-5
- Fisher, Adrian; Loxton, Howard (2007), Secrets of the maze: an interactive guide to the world's most amazing mazes, Barnes & Noble, ISBN 978-0-7607-9073-1
- McCann, Nick (2002), Leeds Castle, ISBN 0-85101-374-0
- McKisack, May (1959), The Fourteenth Century, Oxford History of England
- Pettifer, Adrian (1995), English Castles: A Guide by Counties, Woodbridge: Boydell, ISBN 0-85115-782-3
Посилання
ред.- Офіційний сайт замку [Архівовано 21 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)