Відкрити головне меню

«Ліда» (біл. Ліда) — професіональний білоруський футбольний клуб з однойменного міста в Гродненській області. Був одним з найсильніших клубів Білоруської РСР. Ставав 4-кратним чемпіоном БРСР (1983, 1985, 1986, 1989), дворазовим володарем суперкубка БРСР (1984, 1986), призером різних турнірів БССР.

«Ліда»
Ліда (Ліда) фк лого.png
Повна назва Державний заклад
„Футбольний клуб «Ліда»“
Прізвисько червоно-білі, біба і боба
Засновано 1962
Населений пункт Ліда, Білорусь Білорусь
Стадіон «Ліда», «Старт»
Вміщує 2870/3000
Президент Білорусь Віктор Піщик
Головний тренер Білорусь Сергій Солодовніков
Ліга Перша ліга
2018 4-те
Домашня
Виїзна


На даний час команда виступає в Першій лізі чемпіонату Білорусі з футболу.

Зміст

Хронологія назвРедагувати

  • 1962 — «Червоний стяг»
  • 1963—1970 — «Вимпел»
  • 1971—1996 — «Взуттєвик»
  • 1997—н.ч. — «Ліда».

ІсторіяРедагувати

Витоки (1962—1971)Редагувати

Футбольний клуб у місті Ліда був утворений в 1962 році під назвою «Червоний стяг» («Чырвоны сцяг»). Того ж року команда заявилася в чемпіонат БРСР. Потрапила в першу зону (всього на той момент було дві зони по 10 команд), в якій в підсумку посіла 8 місце, випередивши команди «Ракета» (Жодіно) і барановицький «Салют», який знявся зі змагань. У матчі плей-оф за 15-е місце команді протистояла полоцька «Зірка», якій в результаті команда поступилася 0:2 та 1:2. У підсумку в дебютному для себе сезоні команда посіла 16 місце із заявлених 20 команд.

Наступного сезону клуб виступав під назвою «Вимпел». У чемпіонаті команда зайняла передостаннє 15-е місце. Надалі клуб ще два роки провів у найсильнішому дивізіоні чемпіонату БРСР, а після зміни формули чемпіонату в 1966 році, в якій з'явилися дві ліги — команда почала виступати у другому за значущістю дивізіоні. Протягом п'яти сезонів «Вимпел» був середняком ліги, аж до 1971 року, коли команду під свою опіку взяла місцева взуттєва фабрика.

Становлення клубу (1971—1982)Редагувати

У 1971 році спонсором команди стала «Лідинська взуттєва фабрика». З цього року у команди з'явилася нова назва, яку вона носила 25 років — «Взуттєвик». У своєму дебютному сезоні в найсильнішому дивізіоні чемпіонату БРСР клуб не зумів закріпитися, посівши останнє 12-е місце. Однак через рік знову повернувся туди, залишаючись там до здобуття БРСР незалежності. У 1972 році, лідируючи у другому дивізіоні, команді вдалося досягти першої серйозної сходинки в своїй історії — фіналу кубка БРСР. Суперником у тому матчі був один з лідерів білоруського футболу жодінське «Торпедо». «Взуттєвик» програв з рахунком 0:2. Також, у 1982 році команди знову зустрілися в фіналі Кубка БРСР. Знову перемогу здобули жодінські футболісти — 3:0.

У період з 1977 по 1979 роки команда не виступала на республіканському рівні в зв'язку з реконструкцією свого стадіону.

У 1980 році чемпіонат БРСР став знову лігою, яка складалася з одного дивізіону. Однак в «Ліді» почався болісний період становлення команди. Результати виступів знову виявилися невдалими: команда зайняла 22-е місце з 23 команд, які стартували в першості. Протягом трьох сезонів не могла зачепитися за десятку найсильніших, але з 1983 року рохпочалося поліпшення результатів команда.

Серед найкращихРедагувати

У 1983 році, фінішувавши першим в своїй зоні, «Взуттєвик» у фінальному матчі за чемпіонство зустрічався з мінським «Торпедо». У двоматчевому протистоянні команди зіграли внічию 0:0 та 1:1. Лідинська команда перемогла завдяки власній дисциплінованості дисциплінованості (дві жовті картки проти шести у мінської команди). Уже наступного сезону команді вдалося вперше виграти суперкубок БРСР. У фінальному матчі була здобута перемога над футболістами з жодінского «Торпедо». Наступного 1985 року «Взуттєвик» став дворазовим чемпіоном БРСР, вигравши у фіналі у тих же жодінських футболістів за сумою двох поєдинків з рахунком 3:2.

У 1986 році команда впевнено пройшла дистанцію першості і в фінальному протистоянні за чемпіонство двічі обіграла бобруйський «Шинник» з рахунком 1:0. Також у тому році команда вдруге виграла суперкубок БРСР. У фіналі був обіграний солігорський «Шахтар». Перша зустріч завершилася нічийним результатом, а в матчі-відповіді лідинські футболісти розгромили суперників з рахунком 4:1. Також у команди були й два невдалих фінали в суперкубку БРСР. Спочатку, в 1987 році, футболісти «Шахтаря» обіграли «Ліду» за сумою двох зустрічей з рахунком 4:1, а в 1990 році з ще більшими 0:6 поступилися мінському «Супутнику».

Чемпіонати 1987 і 1988 років команда завершувала з бронзовими медалями, а в 1989 році, виграла вчетверте в своїй історії чемпіонат БРСР, випередивши мінський «Супутник» на одне очко. В останніх двох сезонах чемпіонату БРСР команда виступала гірше й завершувала їх на 8-м і 12-му місцях відповідно.

Незалежні часи (1992—2000)Редагувати

Зі здобуттям Білорусією незалежності з'явився об'єднаний турнір — Чемпіонат Білорусі з футболу. З моменту його створення в 1992 році «Взуттєвик» розпочав виступати в найсильнішому дивізіоні. У першому чемпіонаті команді вдалося закріпитися там, зайнявши 12-е місце з 16 команд-учасниць. Однак уже наступному сезону клуб завершив виступ на передостанньому місці й вилетів у другий дивізіон. Однак і в ньому команда не затрималася, відразу вигравши турнір у першій лізі. Повернувшись до вищого дивізіону на три сезони, знову опустилася вниз. Друге падіння сталося в рік перейменування клубу в ФК «Ліда». У 1998 році команда знову виграла першу лігу. Саме в тому році, вона встановила абсолютний рекорд, — 20 турів зі старту чемпіонату без поразок. У той період виділявся головний бомбардир клубу — Звіад Бурдзенідзе, який забив у чемпіонатах за клуб 68 м'ячів (23 з яких у 1998 році). Повернувшись до еліти, команда не затрималася там надовго. У 2000 році «Ліда» знову вилетіла з вищої ліги. До рятівного 13-го місця команді не вистачило трьох очок. На той час також виділялися Вітольд Хохлач, Сергій Петрушевський і майбутній капітан БАТЕ й гравець збірної Білорусі Олександр Юревич, який тільки но розпочинав у той час свій шлях у дорослому футболі.

Падіння (2001—2012)Редагувати

Починаючи з 2001 року команда надовго закріпилася в другому дивізіоні. «Ліда» завжди ставила перед собою завдання вийти до вищої ліги, однак у 2006 році ситуація сильно змінилася — вона вилетіла в третій дивізіон. У 2007 році команда одразу повернулася в першу лігу, зайнявши в третьому дивізіоні друге місце. Однак у 2010 році в команді стався серйозний провал — вона знову покинула першу лігу, завершивши чемпіонат на останньому місці. Наступного сезону команда впевнено пройшла дистанцію в другій лізі. Головною ударною силою в її складі в сезоні 2011 року став Дмитро Денисюк, який у 30 матчах відзначився 30-ма голами. Це найкращий в історії клубу бомбардирський показник за сезон. На початку сезону 2012 року клуб пробився в 1/4 фіналу Кубка Білорусі, де поступився новополоцькому «Нафтану». Тим самим, це досягнення в кубку поки що залишається найкращим в історії (подібне досягнення було лише в 2000 році). У чемпіонаті в тому сезоні вдалося закріпитися в першій лізі, зайнявши 11 місце.

Стабілізація (2013—...)Редагувати

У сезоні 2013 року «Ліда» мала збалансований склад, в якому переважно виступали власні вихованці. Команда дуже вдало стартувала, не зазнавши жодної поразки за перші 10 турів. Такому результату лідинці мали завдячувати в тому числі й нападнику Ігору Кривобоку, який швидко очолив таблицю найкращих бомбардирів Першої ліги. Проте в липні Кривобок перейшов у новополоцький «Нафтан», а «Ліда» зіграла декілька невдалих матчів (у тому числі й програла з рахунком 0:5 «Сморгоні» в кубку Білорусі). У серпні гра команди знову налагодилася. Замість Кривобока лідрську роль в колективі взяв на себе інший ветеран, Дмитро Ковальонок. У підсумку «Ліда» вийшла на четверте місце й зуміла нав'язати боротьбу «Вітебську» за третє місце. Тим не менше наприкінці сезону лідинцям довелося боротися з «Березою-2010» за утримання 4-ої позиції. Тільки завдяки перемозі в останньому турі над «Городеєю» (2:0) «Ліда» зуміла зайняти 4-те місце, яке стало найкращим результатом команди з 2001 року.

Взимку 2014 року «Ліду» залишили досвідчені гравці: Віталій Надієвський та Віталій Таращик завершили кар'єру футболіста, а вже напередодні початку сезону до гродненського «Німана» повернувся Дмитро Ковальонок. В результаті команда, незважаючи на те що зберегла переважну більшість своїх гравців, більшу частину сезону перебувала в середині турнірної таблиці. Але невдала кінцівка сезону відкинула «Ліду» на 14-те місце серед 16 команд-учасниць.

У сезоні 2015 року в «Ліді» відбулися зміни на тренерському містку: замість Андрія Петрова команду очолив її колишній воротар Максим Личов, який раніше входив до тренерського штабу. Незважаючи на те, що команду залишила значна кількість гравців, цю знівелював прихід нових виконавців, в тому числі й Едуарда Чудновського та Сергія Ковалюка. «Ліда» невдало розпочала сезон, програвши в перших двох турах чемпіонату, але потім почала здобувати перемогу одна за одною, внаслідок чого перше коло завершила на високому 3-му місці, яке надавало право наступного сезону виступати у Вищій лізі. Під час літнього трансферного вікна лідер команди Ковалюк перейшов у гродненський «Німан», і друге коло команда провела невдало, швидко вибувши з боротьби за медалі чемпіонату. У підсумку лідинці зайняли 6-те місце.

На початку сезону 2016 року головним тренером «Ліди» призначили Віталія Таращика. Однак уже в червні він залишив свою посаду, на той момент команда займала місце в середині турнірної таблиці. У серпні 2016 року новим тренером призначили В'ячеслава Геращенка. Під його керівництвом «Ліда» тривалий період часу знаходилася в нижній частині турнірної таблиці, але завдяки вдалому фініші зайняла 6-те підсумкове місце.

Сезон 2017 року «Ліда» розпочала під керівництвом Петра Качуро. Після непоганого старту команда почала програвати в наступних поєдинках й через деякий час закріпилася на останньому місці в турнірній таблиці. Влітку Качуро замінив Сергій Солодовников. Лідинський клуб у підсумку зайняв 14-те й зберіг своє місце в Першій лізі.

ДосягненняРедагувати

Радянський періодРедагувати

  •   Чемпіонат Білоруської РСР
    •   Чемпіон (4): 1983, 1985, 1986, 1989
    •   Бронзовий призер (2): 1987, 1988
  •   Суперкубок Білоруської РСР
    •   Володар (2): 1984, 1986
    •   Фіналіст (2): 1987, 1990
  •   Кубок Білоруської РСР
    •   Фіналіст (2): 1972, 1982

Незалежна БілорусьРедагувати

Статистика виступівРедагувати

Чемпіонат БілорусіРедагувати

Сезон Д Місце Іг В Н П М'ячі Очки Бомбардир Місце в Кубкі
1992 Д1 12 (16) 15 4 3 8 13 — 18 11 О.Савицький—4 1/8 фіналу
1992/93 Д1 16  (17) 32 4 9 19 15 — 45 17 В.Михальцов—5 1/16 фіналу
1993/94 Д2 1  (16) 28 20 6 2 49 — 14 46 О.Вербицький, О.Кузнєцов —8 1/16 фіналу
1994/95 Д1 8 (16) 30 10 10 10 32 — 36 30 З.Бурдзенідзе—7 1/8 фіналу
1995 Д1 12 (16) 15 4 4 7 15 — 23 16 В.Хохлач—5 1/16 фіналу
1996 Д1 15  (16) 30 6 6 18 26 — 43 24 З.Бурдзенідзе—5 1/16 фіналу
1997 Д2 3 (16) 30 20 5 5 59 — 24 65 З.Бурдзенідзе—13 1/8 фіналу
1998 Д2 1  (16) 30 23 5 2 65 — 19 74 З.Бурзенідзе—23 1/16 фіналу
1999 Д1 13 (16) 30 7 4 19 27 — 64 25 Ю.Жирун—8 1/4 фіналу
2000 Д1 14  (16) 30 3 10 17 16 — 60 19 В.Хохлач—3 1/16 фіналу
2001 Д2 9 (15) 28 9 7 12 27 — 33 34 З.Бурзенідзе—7 1/32 фіналу
2002 Д2 6 (16) 30 14 4 12 39 — 39 46 Ол. Третяк—7 1/32 фіналу
2003 Д2 8 (16) 30 13 4 13 35 — 45 43 Д.Сафронов—12 не приймав уч.
2004 Д2 8 (16) 30 11 7 12 37 — 30 40 Ол. Третяк—6 1/8 фіналу
2005 Д2 10 (16) 30 10 7 13 41 — 43 37 О.Масло—10 1/16 фіналу
2006 Д2 13  (14) 26 6 5 15 23 — 45 23 О.Масло—6 1/16 фіналу
2007 Д3 2  (16) 30 20 5 5 78 — 34 70 С.Цибуль—13 1/16 фіналу
2008 Д2 11 (14) 26 6 7 13 24 — 45 25 О.Довгилевич—5 1/16 фіналу
2009 Д2 11 (14) 26 6 8 12 19 — 31 26 О.Довгилевич—9 1/32 фіналу
2010 Д2 16  (16) 30 4 7 19 23 — 59 19 Д.Дуботавка—5 1/16 фіналу
2011 Д3 1  (16) 30 23 4 3 60 — 21 73 Д.Денисюк—30 1/4 фіналу
2012 Д2 11 (15) 28 8 6 14 32 — 49 30 О.Добровольський, О.Татарніков—5 1/16 фіналу
2013 Д2 4 (16) 30 15 7 8 53 — 38 52 Д.Ковальонок—12 1/16 фіналу
2014 Д2 14 (16) 30 10 1 19 46 — 64 31 О.Татарніков—12 1/16 фіналу
2015 Д2 6 (16) 30 15 5 10 60 — 53 50 О.Довгилевич, О.Добровольський—9 1/16 фіналу
2016 Д2 6 (14) 26 11 5 10 26 — 33 38 М.Дубай—5 1/16 фіналу
2017 Д2 14 (16) 30 6 10 14 28 — 39 28 Р.Грибовський—8 1/32 фіналу
2018 Д2 - - - - - -
 
Ліга Участь Матчів В Н П З-П м'ячі
Д1 7 182 38 46 98 144 — 289
Д2 18 518 207 106 205 696 — 693
Д3 2 60 43 9 8 138 — 55
Усього 27 760 288 161 311 978 — 1037

Примітки:

  • Починаючи з сезону 1995 року в чемпіонаті Білорусі за перемогу стали нараховувати 3 очка.
  • Блакитним кольором виділено найкращий результат у чемпіонатах Білорусі.

Кубок БілорусіРедагувати

Команда брала участь практично у всіх Кубках Білорусі (за винятком сезону 2003/04). Найвищим досягненням є сезони 1999/2000 та 2011/12 років, в яких команда виходила до 1/4 фіналу. Найкращим бомбардиром команди в цьому турнірі є Олександр Третяк. На його рахунку 5 голів (з 2004 по 2010 роки).

Виступів Матчів В Н П З-П м'ячі
26 45 17 3 25 59 — 79

СимволікаРедагувати

 
Логотип клубу в 1971-1996 рр.

Клубні кольориРедагувати

Традиційними кольорами клубу протягом півстолітньої історії залишалися червоний і білий. Резервним кольором для клубу є синій.

Червоний Білий Синій

Старий логотипРедагувати

Логотип був затверджений у 1971 році, коли команда змінила назву на «Взуттєвик» — основного спонсора команди. У 1997 році, після перейменування клубу в ФК «Ліда» було вирішено змінити й логотип клубу. Таким чином, старий логотип клубу протримався 35 років.

СтадіониРедагувати

Міський стадіонРедагувати

«ЦСК Юність» — багатофункціональний стадіон у м Ліда. В даний час використовується для міських змагань і проведення футбольних матчів. Є домашнім стадіоном футбольного клубу «Ліда».

  • Побудовано: 1962 року
  • Відкрито: 1962 року
  • Місткість: 2 870 місць
  • Головна команда: «ФК Ліда»
  • Розміри поля: 104 × 68 м

Стадіон «Старт»Редагувати

 
Панорамний вид стадіону «Старт»

Новий стадіон побудований спеціально до республіканського свята «Дожинки-2010», який проходив у місті Ліда в 2010 році. Окрім стадіону, на прилеглій території також знаходяться інші спортивні об'єкти, такі як Льодовий палац та СОК «Олімпія».

У 2013 році стадіон був повністю зданий в експлуатацію. Місткість арени становить 2960 місць. З цього ж року стадіон став новою домашньою ареною футбольного клубу «Ліда».

  • Побудовано: 2010
  • Відкритий: 2013
  • Місткість: 2 960 місць
  • Головна команда: «ФК Ліда»
  • Розміри поля: 104 × 68 м

Рекордсмени клубуРедагувати

Найкращі бомбардири  
М
Позиція
Гравець
Чемп.
Кубок
Усього
1 Нап   Звіад Бурдзенідзе 68 1 69
2 Нап   Олександр Третяк 39 5 44
3 Нап   Олександр Довгилевич 40 2 42
4 Пів   Олексій Добровольський 39 3 42
5 Нап   Олександр Татарніков 36 4 40
6 Пів   Дмитро Сафронов 37 2 39
7 Зах   Вітольд Хохлач 33 3 36
8 Пів   Сергій Петрушевський 34 0 34
9 Нап   Дмитро Денисюк 30 2 32
10 Зах   Юрій Каратай 26 0 26
10 Пів   Юрій Ходико 24 2 26
«Довгожителі» клубу  
М
Позиція
Гравець
Чемп.
Кубок
Усього
1 Пів   Сергій Петрушевський 452 23 475
2 Зах   Юрій Каратай 305 19 324
3 Зах   Сергій Салиго 305 13 318
4 Зах   Дмитро Макаренко 281 18 299
5 Пів   Юрій Ходико 273 20 293
6 Зах   Вітольд Хохлач 268 12 280
7 Пів   Дмитро Сафронов 257 21 278
8 Пів   Олександр Матюк 233 14 247
9 Нап   Олександр Третяк 215 12 227
10 Пів   Олексій Добровольський 210 16 226
Станом на кінець сезону 2017
Жирним шрифтом виділені гравці, які нині грають в команді

Гравці «Ліди» на престижних міжнародних турнірахРедагувати

Турнір Учасники Досягнення
  Чемпіонат Європи 2005 (U-17)   Ігор Карпович
  Ігор Лисиця
  Юрій Астравух
Груповий етап

* Враховуються гравці, які представляли клуб у фінальній частині змагань.

Відомі тренериРедагувати

  • 1962—1971   Леонід Булей
  • 1972—1988   Володимир Гришанович
  • 1989—1993     Іван Прохоров
  • 1993   Володимир Гришанович
  • 1994—1996   Андрій Петров
  • 1996—1997   Генріх Романовський
  • 1998—2000   Іван Прохоров
  • 2000—2001   Андрій Петров
  • 2001—2004   Віталій Рашкевич
  • 2004—2005   Олексій Шубенок
  • 2005—2006   Дмитро Макаренко
  • 2007   Ігор Фролов
  • 2008   Павло Батюто /   Сергій Петрушевський
  • 2009   Андрій Петров
  • 2010   Сергій Петрушевський /   Сергій Салиго
  • 2011—2012   Ігор Фролов
  • 2013—2014   Андрій Петров
  • 2015   Максим Личов
  • 2016   Віталій Таращик
  • 2016   В'ячеслав Геращенко
  • 2017   Петро Качуро
  • 2017—н.в.   Сергій Солодовніков

Відомі гравціРедагувати

* БРСР
  •   Вадим Роговський
  •   Юрій Суворов
  •   Олексій Павлов
  •   Ігор Криушенко
  •   Ойрат Саудов
  •   Даріус Магдішаускас

* Білорусь

* Вихованці

ПосиланняРедагувати