Барановичі (футбольний клуб)

«Барановичі» (біл. Футбольны клуб Баранавічы) — білоруський футбольний клуб з однойменного міста Берестейської області, заснований 1945 року. Виступає в Першій лізі Білорусі.

«Барановичі»
Baranovichi-b.gif
Повна назва Футбольний клуб
«Барановичі» (Барановичі)
Засновано 1945
Населений пункт Білорусь м. Барановичі, Білорусь
Стадіон «Локомотив»
Вміщує 3749
Президент Білорусь Олександр Зотов
Головний тренер Білорусь Олег Король
Ліга Перша ліга
2021 10
Домашня
Виїзна

Хронологія назвРедагувати

  • 1945: «Локомотив»
  • 1946: в/ч Барановичі
  • 1947—1949: «Динамо»
  • 1950—1952: «Локомотив»
  • 1953—1956: «Харчовик»
  • 1957—1959: «Барановичі»
  • 1960: «Промкомбінат»
  • 1961: «Локомотив»
  • 1962: «Салют»
  • 1963—1964: «Локомотив»
  • 1965—1967: «Текстильник»
  • 1968—1984: «Локомотив»
  • 1985—1989: «Текстильник»
  • 1990: «Барановичі»
  • 1991: «Хімік»
  • 1993: «Текстильник»
  • 1993—1994: «Метапол»
  • з 1995: «Барановичі»

ІсторіяРедагувати

За радянських часів клуб багато разів змінював назву, але виступав переважно в нижчих лігах чемпіонату БРСР. У 1993 році клуб почав виступати у Другій лізі чемпіонату Білорусі.

У 2003 році клуб очолив уродженець Барановичів, відомий у минулому нападник Андрій Хлібосолов. До Барановичів він запросив досвідчених гравців, з якими грав раніше (Сергій Сергель став найвідомішим серед уболівальників клубу). У підсумку, клуб впевнено виграв Другу лігу та вийшов у Першу лігу.

У Першій лізі «Барановичі» спочатку зайняли місце в середині таблиці. Надалі клуб виступав впевненіше: у 2009 та 2010 роках займав підсумкові 6-те місце, а найкращим бомбардиром сезону 2009 року став гравець «Барановичів» Михайло Колядко. Але в сезоні 2011 року через фінансові проблеми клубу залишили провідні гравці, і, не вигравши жодного сезону, «Барановичі» вилетіли до Другої ліги.

Сезон 2012 року клуб завершив у нижній половині таблиці Другої ліги. У 2013 році клуб виступив краще, посів п’яте місце. У сезоні 2014 року команда після важкої боротьби здобула перемогу в групі В і вийшла до фінального раунду. У фіналі «Барановичі» спочатку опинилися поза трійкою лідерів, які виходила до Першої ліги. Але, здобувши декілька перемог в останніх турах, команда зуміла посісти перше місце і через три роки повернутися в Першу лігу.

У Першій лізі клуб продовжував грати переважно місцевими гравцями, як наслідок в сезоні 2015/16 років зайняв місце в нижній половині таблиці. На початку 2017 року головним тренером «Барановичів» став Олексій Вергеєнко, який раніше працював з молодіжними збірними Білорусі. У команді багато молодих гравців, багато з яких орендували з клубів Прем’єр-ліги. Однак результати команди суттєво не покращилися, «Барановичі» у сезоні 2017 року посіли 12 місце із 16.

У 2018 році тренером став асистент Вергеєнка Іван Кротов, який ще більше омолодив команду, запросив більше гравців зі солігорського «Шахтаря». Однак справи в чемпіонаті знову були невдалими, команда опинилася в кінці таблиці. У серпні Кротов перейшов у мозирську «Славію», яку очолив Андрій Кіпра, але результати не покращилися. Зумівши обійти «Андердорга», Барановичі посіли 14-е місце з 15, що дозволило зберегти місце в Першій лізі.

У сезоні 2019 року головним тренером став Денис Яцина. Команда знову майже повністю оновила склад, де основними стали гравці, які залишалися незатребуваними в інших клубах. «Барановичі» швидко стали аутсайдером турніру і за декілька турів до фінішу забезпечили собі останній рядок, втративши шанс зберегти місце в Першій лізі. У вересні 2019 року Яцина покинув команду, до кінця сезону головним тренером був Андрій Хлібосолов. Барановичі здобули лише дві перемоги в двох останніх турах чемпіонату.

У сезоні 2020 року у Другій лізі команду продовжував очолювати Андрій Хлібосолов, спираючись переважно на власних вихованців та молодих запрошених гравців, які не змогли закріпитися в інших клубах. «Барановичі» перебували в числі фаворитів та боролися за високі місця, однак фінішував п'ятим. Однак через відмову декількох клубів Першої ліги продовжити участь у турнірі клуб отримав пропозицію й повернувся у Першу лігу.

Головним тренером на сезон 2021 року в Першій лізі став Олег Король, який раніше працював у мікашевицькому «Граніті». Він привів до команди чимало гравців зі свого колишнього клубу, «Слонім-2017», а також інших молодих виконавців, але переважна більшість продовжувала складати місцеві гравці. У зв’язку з початком реконструкції барановицького стадіону «Локомотив» усі матчі першого кола клуб провів на виїзді, а потім, оскільки реконструкція не закінчена, розпочав домашні матчі в сусідніх Івацевичах. «Барановичі» невдало розпочали сезон, набрали перше очко лише в сьомому турі, але після добре проведеної середини сезону, команда піднялася з останнього рядка й зайняти підсумкове 10-те місце з 12-ти команд.

ДосягненняРедагувати

Статистика виступівРедагувати

Сезон Ліга М Іг В Н П Голи Очки Кубок Примітки
1993/94 Третя (Д3) 7 34 14 11 9 44–35 39
1994/95 Третя — А (Д3) 5 22 7 7 8 24–27 21
1997 Третя — А (Д3) 13 26 7 1 18 33–58 22
1998 Друга — Б (Д3) 7 30 13 6 11 59–40 45 Зміна назви ліг
1999 Друга — Б (Д3) 7 22 7 6 9 29–28 27
2000 Друга — Б (Д3) 2 16 11 1 4 29–12 34 1/16 фіналу Вихід до фінального раунду
Друга (Д3) 7 141 4 1 9 17–24 13
2001 Друга (Д3) 5 34 18 9 7 63–34 63 1/8 фіналу
2002 Друга (Д3) 5 24 13 4 7 46–27 43 1/32 фіналу
2003 Друга (Д3) 1 28 19 7 2 79–28 64 1/16 фіналу   Вихід у Першу лігу
2004 Перша (Д2) 7 30 13 5 12 41–39 44 1/4 фіналу
2005 Перша (Д2) 9 30 11 5 14 38–43 38 1/4 фіналу
2006 Перша (Д2) 10 26 8 8 10 27–42 32 1/16 фіалу
2007 Перша (Д2) 9 26 10 5 11 23–28 35 1/16 фіналу
2008 Пера (Д2) 9 26 7 5 14 24–40 26 1/32 фіналу
2009 Перша (Д2) 6 26 10 8 8 39–33 38 1/16 фіналу
2010 Перша (Д2) 6 30 11 10 9 31–37 43 1/16 фіналу
2011 Перша (Д2) 16 30 0 3 27 10–90 3 1/16 фіналу   Виліт у Другу лігу
2012 Друга (Д3) 13 36 10 10 16 33–42 40 1/32 фіналу
2013 Друга (Д3) 5 24 11 3 10 37–33 36 1/32 фіналу
2014 Друга — Б (Д3) 1 22 14 6 2 55–19 48 1/16 фіналу Вихід у фінальний етап
Фінальний етап 1 142 9 3 2 33–13 30   Вихід у Першу лігу
2015 Перша (Д2) 13 30 8 8 14 36–49 32 1/16 фіналу
2016 Перша (Д2) 13 26 5 7 14 35–51 22 1/8 фіналу
2017 Перша (Д2) 12 30 7 10 13 34–47 31 1/16 фіналу
2018 Перша (Д2) 14 28 4 7 17 17–42 19 1/32 фіналу
2019 Перша (Д2) 15 28 2 3 23 12–80 9 1/16 фіналу   Виліт у Другу лігу
2020 Друга — А (Д3) 2 20 14 2 4 74–24 44 1/16 фіналу Вихід у фінальний етап
Фінальний етап 4 103 2 4 4 14–23 10 Отримав місце у Першій лізі
2021 Перша (Д2) 10 33 7 7 19 38–72 28 1/16 фіналу
  • 1 Враховуючи 6 матчів, перенесених з 1-го раунду.
  • 2 Враховуючи 6 матчів, перенесених з 1-го раунду. Показники у фінальній стадії: 8 матчів, 6-1-1, різниця м'ячів 16:5.
  • 3 Враховуючи 4 ігри, перенесені з 1-го раунду. Показники у фінальній стадії: 6 матчів, 1-2-3, різниця м'ячів 10:19.

Склад командиРедагувати

Станом на вересень 2021

Поз. Нац. Гравець
1 ВР   Ілля Пацевич
2 ПЗ   Даниїл Кіпра
3 ЗХ   Ілля Коваль
5 ЗХ   Максим Домашевич
6 ЗХ   Олексій Шило
7 ПЗ   Артур Тишко
9 ПЗ   Мартин Артюх
10 ЗХ   Віктор Тюшкевич
11 ПЗ   Артем Кільїманов
14 ПЗ   Павло Михальцов
17 НП   Денис Домашевич
18 ПЗ   Владислав Савчик
20 ПЗ   Артем Кислий
Поз. Нац. Гравець
21 ЗХ   Павло Чехов
23 ПЗ   Максим Кругленя
24 ПЗ   Олексій Петрусевич
22 ПЗ   Антон Сорокін
25 ПЗ   Владислав Чоботар
27 ЗХ   Станіслав Краєвський
30 ПЗ   Сергій Гузов
35 ВР   Антон Шунто
44 ПЗ   Степан Макаров
69 ЗХ   Артур Чудюк
99 ВР   Олег Голомако
ПЗ   Кирило Веленко
ПЗ   Данило Силинський

Відомі тренериРедагувати

  • Семен Вітько (1993 — 1994)
  • Юрій Демух (1995)
  • Михайло Шолохов (1997 — 1998)
  • Валер'ян Красовський (1999 — 2002)
  • Андрій Хлібосолов (2003 — 2008)
  • Андрій Кіпра (2009 — 2012)
  • Ігор Кунаш (2013 — червень 2016)
  • Сергій Коток (в.о. в липні — серпні 2016)
  • Андрій Хлібосолов (серпень — грудень 2016)
  • Олексй Вергеєнко (лютий — листопад 2017)
  • Іван Кротов (листопад 2017 — серпень 2018)
  • Андрій Кіпра (серпень 2018 — лютий 2019)
  • Андрій Хлібосолов (лютий 2019 — березень 2019)
  • Денис Яцина (березень — вересень 2019)
  • Андрій Хлібосолов (в.о. у вересні — грудні 2019; квітень 2020 — лютий 2021)
  • Олег Король (з лютого 2021)

ПосиланняРедагувати