Льюїс Керрол

англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священник, теолог) і фотограф
(Перенаправлено з Люїс Керролл)

Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон
англ. Charles Lutwidge Dodgson
Charles Lutwidge Dodgson
Льюїс Керрол
Ім'я при народженніангл. Charles Lutwidge Dodgson
ПсевдонімЛьюїс Керрол (англ. Lewis Carroll)
Народився27 січня 1832(1832-01-27)
Дерсбері, Чешир, Англія, Великобританія
Помер14 січня 1898(1898-01-14) (65 років)
Гілфорд, Суррей, Англія, Великобританія
·пневмонія[1]
ПохованняMount Cemeteryd[2]
Країна Сполучене Королівство[3]
 Англія
Національністьанглієць
Місце проживанняАнглія
Діяльністьписьменник, автор, ілюстратор, поет, математик, фотограф, викладач, винахідник
Сфера роботиписьменник
Alma materКрайст Черч, Регбі (школа)[1], Університет Оксфорда[4] і Richmond Schoold[1]
ЗакладУніверситет Оксфорда
Мова творіванглійська
Роки активності1852[5]1898[5]
Жанрдитяча література, математична логіка, literary nonsensed, поезія, лінійна алгебра і теорія суспільного вибору[d]
Magnum opusПригоди Аліси у Дивокраї
Конфесіяангліканство
БатькоCharles Dodgson[en]
МатиFrances Jane Lutwidged[6]
РодичіCharles Dodgsond
Брати, сестриCaroline Hume Dodgsond[6], Louisa Fletcher Dodgsond[6], Elizabeth Lucy Dodgsond[6], Wilfred Longley Dodgsond[6], Frances Jane Dodgsond[6], Skeffington Hume Dodgsond[6], Edwin H. Dodgsond[6], Henrietta Harrington Dodgsond[6], Mary Charlotte Dodgsond[6] і Margaret Anne Ashley Dodgsond[6]
Автограф
Сайт: університет

CMNS: Льюїс Керрол у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Лью́їс Ке́ррол (англ. Lewis Carroll, справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон, Charles Lutwidge Dodgson; 1832 — 1898) — англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священник, теолог) і фотограф.

Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» (Alice's Adventures in Wonderland) і продовження «Аліса в задзеркаллі» (Through the Looking-Glass), а також поеми «Полювання на Снарка» (The Hunting of the Snark) і «Бурмоковт» (Jabberwocky: Jabber — балаканина, wacky — ідіотський, божевільний).

Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великій Британії та Новій Зеландії.

У біографії Керрола є багато запитань, унаслідок чого виник термін «Міф Керрола».

Біографія

ред.

Народився у гравстві Чешир. Сім'я Доджсонів мала переважно північноанглійські корені з певними ірландськими зв'язками. Консервативні та прихильники Високої Церкви — напряму в англіканській церкві, який тяжів до католицизму (High Church Anglican), більшість предків Доджсонів були армійськими офіцерами або клериками англіканської церкви. Прадід Керрола, якого також звали Чарльз Доджсон, пройшов усі церковні ранги і став єпископом; дід, ще один Чарльз, був армійським капітаном і загинув в бойових діях 1803 р., коли двоє його синів були ще майже дітьми. Старший з цих синів — черговий Чарльз — був батьком Керрола: він повернувся до іншого сімейного покликання і прийняв священничий сан. Учився в Школі Реґбі (Раґбі-Скул, англ. Rugby School), а потім в оксфордській Церкві Христа (Christ Church, Oxford); був математично обдарований і двічі виборов першу вчену ступінь, що відкривало шлях до блискучої академічної кар'єри. Замість цього він одружився з двоюрідною сестрою в 1827 р. — і відійшов в невідомість, ставши сільським священиком.

Батько юного Чарльза був активним і вельми консервативним клериком англіканської церкви, який часом вдавався до напружених релігійних диспутів, що розділяли англіканську церкву. Будучи членом Високої Церкви, схильної до Англо-католицизму, шанувальником кардинала Ньюмена і Тракторіанського руху, він вважав за найкраще прищеплювати такі погляди своїм дітям. Проте юний Чарльз виявляв сумніви щодо релігійних цінностей батька і англіканської церкви в цілому.

Одна людина — дві особистості

Сама собою склалася звичка говорити про цього письменника як про двох зовсім різних людей. Перший, Чарлз Лутвідж Доджсон, — солідний професор математики, занурений у формули та цифри, нудний і прискіпливий викладач, похмурий і відлюдькуватий джентельмен, який не терпів втручань у своє особисте життя й ретельно дотримувався встановленого розпорядку дня, автор наукових праць.

Другий, Льюїс Керрол, — фантазер і дотепний жартівник, невтомний винахідник розваг і розіграшів, завзятий театрал, майстер фотографії, кращий друг дітей, автор чудернацьких казок, що уславили його як «короля нісенітниць».

Як співіснували ці дві протилежні особистості в одній людині, так і залишилося загадкою...

Юність

ред.

Юний Доджсон народився в домі сільського священика в селі Дерсбері (Daresbury) поблизу Ворінгтона, графство Чешир. Він був найстаршим хлопчиком, але третьою дитиною від шлюбу, якому було чотири з половиною роки. Після Чарльза народилося ще восьмеро дітей, рідкісно для того часу, всі діти — семеро дівчат і четверо хлопців (включаючи Едвіна Доджсона) дожили до зрілого віку. Коли Чарльзу виповнилося 11 років, батько переїхав в Крофт-на-Тіз (Croft-on-Tees) в північному Йоркширі, і вся родина переїхала в просторий дім парафіяльного священника. Вони жили в цьому домі наступні 25 років.

Освіту юний Доджсон почав в домашніх умовах. Його «читацький щоденник», який зберігався в сім'ї, свідчить про не за роками розвинутий інтелект: у семирічному віці дитина прочитала алегоричну новелу «Мандрівку пілігрима» (The Pilgrim's Progress) Джона Баньяна. Він також страждав від заїкуватості — була притаманна також його братам і сестрам — яка багато разів впливала на його соціальні стосунки протягом життя. В дванадцять років його відправили в невелику приватну школу біля Річмонду, де йому трапилося бути щасливим і зрівноваженим. Але в 1845 році Чарльз переходить до Рагбі-Скул. «Відтоді як я прийшов у Рагбі, я не мав учня його віку, який подавав би такі надії», — відзначав вчитель математики Р. Б. Мейджор.

Оксфорд

ред.

Він залишив Рагбі наприкінці 1849 року і після перерви, причини якої залишились нез'ясованими, продовжив навчання, вступивши в січні 1851 року в Оксфорд, де став студентом старого батькового коледжу — Церкви Христа. Він пробув в Оксфорді лише два дні, коли отримав виклик додому. Його мати померла від «запалення мозку» — можливо менінгіту чи інсульту — у віці 47 років. Його рання академічна кар'єра роздиралась між подаванням величезних надій і непереборним відволіканням від навчання. Він міг не завжди часто працювати, але він був виключно обдарованим і досягнення легко приходили до нього. Отримавши першість в публічному екзамені на ступінь бакалавра в 1852, він незабаром був номінований на студентську стипендію старим другом його батька каноніком Едвардом П'юзі. Однією з вимог до роботи Льюїса Керролла була безшлюбність, целібат (умова поширювалась на деяких викладачів Оксфорда), і він вірив, що секс суперечив Божій волі[8].

Походження псевдоніма

ред.

Всесвітньо відомий псевдонім професора математики Доджсона було утворено такою вподобаною письменником грою слів. А саме, англійське Charles Lutwidge спочатку було задаптовано до латини. Після цього отримане ім'я Carolus Ludovicus Доджсон переклав англійською і переставив слова місцями, явивши світу Lewis Carroll — Льюїса Керрола.

  • Захоплення Улюбленим захопленням Доджсон віддавався з пристрастю нечуваною для «застебнутого на всі гудзики» професора. Саме так він ставився до театру і до мистецтва фотографії, у якому досягнув неабиякої майстерності — став одним з найкращих фотографів-аматорівсвого часу. А ще захоплювався вигадуванням різноманітних ігор - математичних, логічних, мовних. Але найпліднішим виявилося захоплення літературою. Адже саме завдяки йому з’явилися дивовижні, найзагадковіші у світі казки про пригоди дівчинки Аліси в Країні Див і в Задзеркаллі. Ці твори ввібрали все розмаїття талантів і вподобань письменника, щедро обдарованого природою. У них утілилася і любов до світу дитинства, і багата уява, і пристрасть до фокусів, і досвід фотографа, і знання з математики... В історіях про Алісу поєдналися філософія, казка, гумор, гра та фантастика.
  • ТВОРИ
  • Історія створення казок про Алісу 4 липня 1864 року Керрол разом зі своїм другом і трьома сестрами Лідделл, доньками віце-канцлера Оксфордського університету (Лорін було 13 років, Алісі — 10 років, Едіт — 8 років) вирушили на човні прогулятися Темзою. Під час подорожі Аліса попросила Керрола розповісти їм казку. Він розповів, а коли прощалися Аліса сказала: "Містер Доджсон, як би мені хотілося, аби ви записали для мене пригоди Аліси". Згодом Керрол розповідав, що «просидів цілу ніч, записуючи в зошиті всі дурниці, які запам’яталися». Перший примірник казки автор переписав для Аліси Лідделл від руки і прикрасив 37-ма власними малюнками. Казку Алісі було вручено в листопаді 1864 року, а всі інші читачі змогли її прочитати тільки в 1865 році, коли книжка вийшла друком з малюнками відомого англійського художника Джона Тенніела. Читачі казку прийняли із захопленням. А в 1871 році Керрол написав її продовження — «Аліса в Задзеркаллі», на яку його надихнула інша дівчинка — Аліса Теодора Рейкс. На Льюїса Керрола знову очікував величезний успіх.A Tangled Tale
  • Alice's Adventures in Wonderland — «Пригоди Аліси у Дивокраї» («Аліса в Країні чудес»)
  • An Elementary Treatise on Determinants, With Their Application to Simultaneous Linear Equations and Algebraic Equations
  • Euclid and his Modern Rivals (1879)
  • Facts
  • He thought he saw an elephant
  • Rhyme? And Reason? (Phantasmagoria)
  • Pillow Problems
  • Sylvie and Bruno
  • Sylvie and Bruno Concluded
  • Symbolic Logic Part I
  • Symbolic Logic Part II
  • The Game of Logic
  • The Hunting of the Snark — Полювання на Снарка
  • Three Sunsets and Other Poems
  • Through the Looking-Glass, and What Alice Found There — «Аліса в Задзеркаллі»
  • What the Tortoise Said to Achilles

Твори Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес» та «Аліса в Задзеркаллі» захоплють не тільки читачів, а й науковців-неврологів, які на їх сторінках знаходять важливі дані про особливості роботи мозку. Менш вивченим залишається вплив творів на дослідження у психології, дослідники вивчають їх вплив на пам'ять, мову і свідомість. До того як технології дозволили заглибитися в робочі процеси людського мозку, письменник дозволив зазирнути в його таємниці за допомогою грайливих інтелектуальних експериментів[9].

Вшанування пам'яті

ред.

У місті Кривий Ріг вулицю Чижевського перейменували на вулицю Льюїса Керролла.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Thomas, Donald. Lewis Carroll: A Portrait with Background. — John Murray, 1996—404 p.
  • Will Brooker. Alice's Adventures: Lewis Carroll in Popular Culture. — A&C Black, 2004—380 p.
  • (рос.)Галинская И. Л. Льюис Кэрролл и загадки его текстов. — М.: ИНИОН РАН, 1995. — 76 с.

Посилання

ред.
  • Керролл Льюїс // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 738. — ISBN 966-692-578-8.