Людина, що знала надто багато (фільм, 1956)

«Людина, що знала надто багато» (англ. The Man Who Knew Too Much) — американський кінофільм режисера Альфреда Гічкока з використанням технології «техніколор», що вийшов на екрани в 1956 році. Кольоровий ремейк однойменного фільму 1934 року. Фільм знятий за оповіданням Чарльза Беннетта і Віндхема Левіса. Премія «Оскар» за пісню «Що має бути, того не минути» (Que Sera, Sera (Whatever Will Be, Will Be)).

Людина, що знала надто багато
The Man Who Knew Too Much
Файл:The Man Who Knew Too Much 1956 poster.jpg
Жанр	детектив
Режисер	Альфред Гічкок
Продюсер	Альфред Гічкок Герберт Коулмен
Сценарист	Джон Майкл Гейс Чарльз Беннетт Д.Б. Віндхем Левіс
У головних ролях	Джеймс Стюарт Доріс Дей
Оператор	Роберт Беркс
Композитор	Бернард Геррманн
Художник	Henry Bumsteadd
Кінокомпанія	Filwite Productions Paramount Pictures
Дистриб'ютор	Paramount Pictures і Netflix
Тривалість	120 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1956
Кошторис	2,5 млн. $
Касові збори	11 333 333 $
IMDb	ID 0049470
Рейтинг	IMDb:
Людина, що знала надто багато у Вікісховищі

Сюжет

В центрі фільму — звичайне американське сімейство: лікар Бенджамін Маккенна, його дружина Джо (відома в минулому співачка) і син Генк. Дорогою з Європи до США вони заїжджають на відпочинок в Марокко, де випадково знайомляться із загадковим французом Луї Бернаром і подружжям Дрейтон з Англії. Під час прогулянки по ринковій площі сімейну ідилію перериває поява араба, пораненого в спину кинджалом. Подружжя Маккенна впізнають в ньому переодягненого Бернара. Він підбігає до лікаря і перед смертю встигає шепнути йому на вухо про те, що скоро в лондонському Альберт-холі буде скоєно вбивство.

Дуже скоро Маккенна виявляється в становищі людини, яка «занадто багато знає» і не може нічого розповісти поліції: невідомі беруть в заручники його сина, обіцяючи розправитися з ним, якщо він відкриє рота. Тепер подружжю належить одночасно вирішувати два завдання — знайти сина і запобігти вбивству в Альберт-холі…

У ролях

• Джеймс Стюарт — доктор Бенджамін Маккенна (Бен)
• Доріс Дей — Джозефін Конвей Маккенна (Джо)
• Бренда Де Бензі — Люсі Дрейтон
• Бернард Майлз — Едвард Дрейтон
• Ральф Труман — інспектор Б'юкенен
• Даніель Желен — Луї Бернар
• Крістофер Олсен — Генрі Маккенна (Генк)
• Керолін Джонс — Сінді Фонтейн
• Волтер Готелл — гвардієць (в титрах не вказаний)
• Гілларі Брук — Джан Петерсон

Знімальна група

• Режисер — Альфред Гічкок
• Продюсер — Альфред Гічкок, Герберт Коулмен
• Сценарист — Джон Майкл Гейс
• Оператор — Роберт Беркс
• Композитор — Бернард Геррманн

Цікаві факти

Гічкок зробив другий фільм на 40 хвилин довший за перший і переніс зав'язку з Швейцарських Альп на північ Африки. Як і в первісній версії, дуже велику роль у розвитку сюжету грає музика і, зокрема, пісня «Whatever Will Be, Will Be (Que Sera, Sera)» у виконанні Доріс Дей. Автори пісні Джей Лівінгстон і Рей Еванс отримали за неї премію «Оскар». Кульмінаційна сцена сюжету, вміщена в Альберт-холі, впродовж 12 хвилин триває під акомпанемент класичної музики: за цей час в кадрі не вимовляється жодного слова. Диригента зображує Бернард Геррманн, який написав музику до фільму. Камео Альфреда Гічкока — один з глядачів акробатичної вистави на ринку в Марракеші перед убивством француза (його видно тільки зі спини).

Фільм демонструвався в конкурсній програмі Каннського фестивалю 1956 року. Між шанувальниками Гічкока давно не вщухає суперечка про те, який фільм вдався режисерові більше — 1934 або 1956 року. На питання Франсуа Трюффо сам Гічкок відповів., що вважає кращим рімейк, так як це робота професіонала, а не «обдарованого любителя», яким він був 30 років тому.

Посилання

• «Людина, що знала надто багато» на сайті IMDb (англ.) (05.07.2020)