Людвік Колянковський
Людвік Колянковський (Kolankowski Ludwik; псевд.: Bork, Jan Pniowski нар. 21 червня 1882 Надвірна, Австро-Угорщина — 19 березня 1956 Торунь, Польща) — польський історик, габілітований доктор історії, професор та академік. Найбільш відомий дослідження історії Королівства Польща
| Лювік Колянковський | |||
|---|---|---|---|
| Kolankowski Ludwik | |||
 | |||
| Народився |
21 червня 1882 Надвірна | ||
| Помер |
19 березня 1956 (73 роки) Торунь | ||
| Поховання | Цвинтар святого Юрія (Торунь)d | ||
| Місце проживання | Львів | ||
| Країна | Австро-Угорщина → Друга Річ Посполита → ПНР | ||
| Діяльність | історик, медієвіст, політик, бібліотекар, викладач університету | ||
| Alma mater | ЛНУ | ||
| Галузь | історія | ||
| Заклад | Львівський університет Яна-Казимира | ||
| Посада | сенатор Польщіd і Q108418732? | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Науковий ступінь | доктор наук | ||
| Членство |
Польська академія знань Історичне товариство у Львові | ||
| Партія | Табір національного об'єднання | ||
| Відомий завдяки: | Спеціаліст з історії ВКЛ та Королівства Польща 14-16 ст. | ||
| Діти | син Зігмунд Колянковський, дочки Ядвіга та Марія-Єлена | ||
| Нагороди |
| ||
 Людвік Колянковський у Вікісховищі | |||
Біографія ред.
Народився в селі Пнів, Надвірнянського району, Австро-Угорщина. Тато Кароль звичайний фермер, мама Марія Яблонська. З 1902 до 1906 роців вивчав історію у Львівському університеті. З 1906 до 1907 року навчався в університеті Берліна. Учень Броніслава Дембринського та Людовіка Фінкеля. В 1909 році одружився з Марією Тишинською.[1]
Кандидатська дисертація: «Кандидатура Яна Альбрехта Гогенцоллерна на єпископство Плоцька 1522—1523 рр.»
Докторська дисертація: «Зигмунт Август, великий князь литовський до 1548 року.»
З 1918-го року працював в МЗС Польщі. З 1931 року доцент університету Стефана Баторія. В 1931—1936 рр. завідувач кафедри історії Східної Європи. В 1936—1939 очолював кафедру історії Польщі. З 1936 року оридинарний професор Львівського університету Яна-Казимира. Після початку поділу Польщі в 1939 році, переїхав до Варшави. В 1946 році співзасновник Лодзинського університету. Того ж року став першим ректором університету в місті Торунь.[1]
З 1934-го року член-кореспондент Польської академії наук. В 1937—1947 рр. президент Польського історичного товариства.
Помер в 1956 році в місті Торунь. В 2001 році Мінстерство освіти підтвердило законність надання звання доктора присвоєного професору Колянковському місцевим університетом.[2]
Цікаві факти ред.
Син Людвіка — Зігмунд Колянковський (1913—1998) польський історик, архівіст
Під час Другої світової війни доклав зусиль до збереження творів мистецтва.
Нагороди ред.
Командорський хрест Ордена відродження Польщі (1931)[3]
Офіцерський хрест Ордена відродження Польщі[4]
Вшанування пам'яті ред.
В місті Торунь встановлено бюст Людвіка Колянковського.
Основні праці ред.
Zygmunt August, wielkie ksiąze Litwy do roku 1548. Lwów, 1913
Dzieje chanatu krymskiego Girejów w XV i XVI wieku. Lwów, 1917
Dzieje Wielkiego Księstwa Litewskiego za Jagiellonów. T. 1. Warszawa, 1930
Polska Jagiellonów. Dzieje polityczne. Lwów, 1936
Примітки ред.
- ↑ а б Крикун, М. Г. (2014). Колянковський Людвік (Ukrainian) . Т. 14. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ Doktorzy Honoris Causa. Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu (пол.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Zarządzenie o nadaniu Wielkiej Wstęgi, Krzyża Komandorskiego z Gwiazdą, Krzyża Komandorskiego, Krzyża Oficerskiego oraz Krzyża Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Uchwała Prezydium Krajowej Rady Narodowej z dnia 19 sierpnia 1946 r. o odznaczeniach, na wniosek Ministra Oświaty, obywateli za zasługi położone na polu działalności oświatowej i kulturalnej. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 28 березня 2023.