Людвіг Мадяр
Людвіг Гнатович Мадяр (нім. Ludwig Magyar) або Лайош Мадяр (угор. Magyar Lajos, справжнє ім'я — Лайош Мільхофер або Мільгорф, 25 листопада 1891, Іштванді, комітат Шомодь — 2 листопада 1937, СРСР) — угорський історик-китаєзнавець, політолог, економіст, журналіст і революціонер-марксист.
| Людвіг Мадяр | |
|---|---|
| угор. Magyar Lajos | |
 | |
| Народився |
25 листопада 1891[1] Іштвандіd, Угорщина |
| Помер |
2 листопада 1937[2][3] (45 років) Москва, СРСР, СРСР[1] або Бутовський полігон, Дрожжино, Ленінський район[d], Московська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | журналіст, економіст, політик |
| Галузь | Китаєзнавство |
| Посада | member of Hungarian National Councild |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Бланка Печіd |
 Людвіг Мадяр у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в сім'ї торговця. За професією був журналістом, в 1910—1911 роки співпрацював в «Pécsi Hírlap», потім сім років у «Világ». Взяв активну участь у створенні Угорської Радянської Республіки, після падіння якої був заарештований і засуджений до 15 років в'язниці. 1922 року, після трьох років в'язниці, в рамках обміну ув'язненими між Угорщиною і СРСР виїхав до Радянського Союзу, де того року вступив у РКП (б). У 1922—1926 роках працював у ТАСС, газеті «Правда». У 1926—1927 роках — на дипломатичній роботі в Китаї. Після повернення в Москву зайнявся науковою та викладацькою діяльністю.
Заарештований як «зінов'євець» за звинуваченням у причетності до вбивства Кірова 1935 року. 2 листопада 1937 року засуджений ВКВС до вищої міри покарання і розстріляний. Реабілітований 1956 року.
Дружина Людвіга Мадяра — акторка Бланка Пейча, яка пережила страченого чоловіка на 51 рік — 1986 року заснувала на батьківщині Премію імені Лайоша Мадяра, що присуджується в галузі журналістики.
Наукова діяльність ред.
Займався вивченням соціально-економічних проблем Китаю, Близького і Середнього Сходу, Індії. Брав активну участь у дискусії про азійський спосіб виробництва.
Книги ред.
- Magyar Lajos, ésői tudósitások. — Bdpst, 1966.
Примітки ред.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ ідентифікатор PIM
- ↑ https://www.sakharov-center.ru/asfcd/martirolog/?t=page&id=24957
Посилання ред.
- Коротка довідка [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Lajos Magyar Archive [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |