Вікіпедія

Любовський Леонід Зіновійович

Любовський Леонід Зіновійович (24 лютого 1937, Кам'янка Київської області УРСР, нині Черкаської області[3] — 10 вересня 2021, Казань) — композитор, професор Казанської державної консерваторії імені Назіба Жиганова, Заслужений діяч мистецтв Росії і Татарстану, лауреат Державної премії Російської Федерації (2005 рік)[4].

Любовський Леонід Зіновійович
Народився 24 лютого 1937(1937-02-24)
Ка́м'янка, Черкаська область, СРСР
Помер 10 вересня 2021(2021-09-10) (84 роки)
Казань, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Місце проживання Marsil Sälimcanof Streetd, Казань[1]
Діяльність композитор, музичний педагог
Галузь музика[2]
Alma mater Казанська консерваторія
Знання мов російська[2]
Жанр опера
Нагороди
Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
Народний артист Республіки Татарстан Державна премія Росії Заслужений діяч мистецтв Росії

Автор опер, симфоній, численних інструментальних і вокальних творів.

Біографія ред.

Народився 24 лютого 1937 року в місті Кам'янка Черкаської області[4].

Після закінчення Львівського музичного училища отримав освіту в Казанськоій державній консерваторії в 1967 році. Композицію вивчав в Казанській державній консерваторії у професорів А. Лемана (спеціальність), Г. Літинського (контрапункт), Н. Жиганова (інструментування)[4].

У 1967—1985 роках — викладач, з 1985 року — доцент, потім з 2000 року — професор Казанської консерваторії[4].

Одружений, має двох синів (Володимир і Любомир — від першого шлюбу) і дочка Ольга.

Помер 10 вересня 2021 року у Казані в віці 84-х років від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19[5].

Творчість ред.

Л. З. Любовський — композитор, автор опер, симфоній, численних інструментальних і вокальних творів.

Його твори виконувалися в Москві, Санкт-Петербурзі, Казані, Саратові, Нижньому Новгороді, Томську, Хабаровську, Владивостоку, Чебоксарах. . ., а також в Україні, США, Японії, Німеччині, Словаччині, Болгарії, Польщі, Італії, Іспанії, Новій Зеландії, Ізраїлі, Литві, Естонії, Молдові.

Основні роботи ред.

Опера ред.

  • Опера «Свято святого Іоргена» (за повістю (Г. Бергстеда, 1967)
  • Опера «Камінний господар» (за драмою Лесі Українки, 1973)
  • Опера «Незнайко в Сонячному місті» (дет., 1973)

Балет ред.

  • Балет «Сказання про Йусуфа» (за поемою Кул Галі «Кисса-і Йусуф», 2002)
  • Балет «Стійкий олов'яний солдатик» (2012)
  • Балет «Жовтий лелека» (Жіганов-Любовський, 2011)

Для симфонічного оркестру ред.

  • 6 симфоній (1964, 1970, 1975, 1980, 1990, 2003)
  • 5 інструментальних концертів із симфонічним оркестром (для скрипки, для віолончелі, для альта, для фортепіано, для фортепіано в 4 руки, для труби) (1968, 1972, 1985)
  • Музика до трагедії Шекспіра «Антоній і Клеопатра» — симфонічна сюїта для оркестру з солістом.
  • Симфонічна сюїта «З Моабитських зошитів» для оркестру і соліста. Вірші М. Джаліля
  • Симфонієта для струнного оркестру
  • «Салонна музика» для струнного оркестру з фортепіано (1997)
  • Здравиця для великого симфонічного оркестру
  • Кантата «Земну біль в слова наділити» за поемою Твардовського «По праву пам'яті» — для змішаного хору, симфонічного оркестру та читця
  • Симфонічна легенда «Suyumbike»
  • Lacrimosa (1990)

Для хорового та симфонічного оркестру ред.

  • Симфонія — Ораторія до поеми І. Франка (1970)
  • Кантата «Перетворення безглуздих слів на слова» за поемою О. Твардовського «Про спогади» (Право на пам'ять, 1987)
  • Вокально-симфонічні сюїти з віршів Джаліла «З блокнотів Моабіта» (1969).
  • Кантата «Передчуття весни» для дитячого хору з фортепіано (оркестром)
  • «Світ природи» (слова Ф. Тютчева) — цикл для мішаного хору без супроводу
  • «Думки» (слова Р. Харіса) — цикл для чоловічого хору без супроводу

Для хору ред.

  • Ф. Тютчев поема «Світ природи» (1971 р.)
  • Р. Харіс поема «Думки» (1980 р.)
  • «Ранкові зірки згасають»

Інструментальна камерна ред.

  • Тріо (пам'яті артиста) для скрипки, віолончелі та фортепіано
  • Passionsmusik — для труби, тромбона, органу та ударних інструментів
  • Триптих Босха — для чотирьох тромбонів, приготованого фортепіано і ударних
  • Divertisment (Меленький концерт для кларнета, фагота, фортепіано і ударних)
  • Brass Quintet -для двох труб, валторни, тромбона і туби
  • 2 струнних квартети (№ 1, № 2)
  • Litania — для струнного оркестру
  • Інструментальні сонати з фортепіано: для труби, для скрипки, для тромбона, для флейти, для гобоя, а також для баяна, для вібрафона і литавр
  • Гра стилів (Play on Styles) — 12 прелюдій і фуг для фортепіано від 12 тонів.
  • Цикли для фортепіано: «Багателі», «Романтичні п'єси в 4 руки для фортепіано», «7 швидкоплинностей»,

Інше ред.

  • Вокальні цикли для голосу і фортепіано: «Нове століття», «Військові вітри», «Країна журавлина», на слова Сергія Острового, «З корейської народної поезії Січжі в перекладі Анни Ахматової», «Радість», «Марина» — три пісні на слова Марини Цвєтаєвої
  • музика для дітей, музика для драматичного театру і інші твори.

Авторські концертні програми ред.

  • Концерти-концерти (1995)
  • 7 інструментальна соната (1998)
  • Концерт пам'яті А. Сахарова (1989)
  • Поліфонічний музичний вечір (2000)
  • Симфонічний концерт (2002)

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://jytely.info/kazan
  2. ↑ а б Czech National Authority Database
  3. ↑ Российская еврейская энциклопедия. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 19 квітня 2020.
  4. ↑ а б в г Большая биографическая энциклопедия. 2009.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література ред.

Діалоги про татарську музику. К., 1984.

Музиковеди Казані (Біобібліографічний словник). Казань, 2000.

Композитори Татарстану. М., 2009.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любовський_Леонід_Зіновійович&oldid=36112021