Любовський Леонід Зіновійович

Любовський Леонід Зіновійович (нар. 24 лютого 1937, Кам'янка Київської області УРСР, нині Черкаської області[2]) — композитор, професор Казанської державної консерваторії імені Назіба Жиганова, Заслужений діяч мистецтв Росії і Татарстану, лауреат Державної премії Російської Федерації (2005 рік)[3].

Любовський Леонід Зіновійович
Народився 24 лютого 1937(1937-02-24) (83 роки)
Кам'янка, Черкаська область
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Місце проживання
Діяльність композитор, музичний педагог
Alma mater Казанська консерваторія
Жанр опера
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Росії

Автор опер, симфоній, численних інструментальних і вокальних творів.

БіографіяРедагувати

Народився 24 лютого 1937 року в місті Кам'янка Черкаської області[3].

Після закінчення Львівського музичного училища отримав освіту в Казанськоій державній консерваторії в 1967 році. Композицію вивчав в Казанській державній консерваторії у професорів А. Лемана (спеціальність), Г. Літинського (контрапункт), Н. Жиганова (інструментування)[3].

У 1967—1985 роках — викладач, з 1985 року — доцент, потім з 2000 року — професор Казанської консерваторії[3].

Одружений, має двох синів (Володимир і Любомир — від першого шлюбу) і дочка Ольга.

ТворчістьРедагувати

Л. З. Любовський — композитор, автор опер, симфоній, численних інструментальних і вокальних творів.

Його твори виконувалися в Москві, Санкт-Петербурзі, Казані, Саратові, Нижньому Новгороді, Томську, Хабаровську, Владивостоку, Чебоксарах. . ., а також в Україні, США, Японії, Німеччині, Словаччині, Болгарії, Польщі, Італії, Іспанії, Новій Зеландії, Ізраїлі, Литві, Естонії, Молдові.

Основні роботи:Редагувати

ОпераРедагувати

  • Опера «Свято святого Іоргена» (за повістю (Г. Бергстеда, 1967)
  • Опера «Камінний господар» (за драмою Лесі Українки, 1973)
  • Опера «Незнайко в Сонячному місті» (дет., 1973)

БалетРедагувати

  • Балет «Сказання про Йусуфа» (за поемою Кул Галі «Кисса-і Йусуф», 2002)
  • Балет «Стійкий олов'яний солдатик» (2012)
  • Балет «Жовтий лелека» (Жіганов-Любовський, 2011)

Для симфонічного оркеструРедагувати

  • 6 симфоній (1964, 1970, 1975, 1980, 1990, 2003)
  • 5 інструментальних концертів із симфонічним оркестром (для скрипки, для віолончелі, для альта, для фортепіано, для фортепіано в 4 руки, для труби) (1968, 1972, 1985)
  • Музика до трагедії Шекспіра «Антоній і Клеопатра» — симфонічна сюїта для оркестру з солістом.
  • Симфонічна сюїта «З Моабитських зошитів» для оркестру і соліста. Вірші М. Джаліля
  • Симфонієта для струнного оркестру
  • «Салонна музика» для струнного оркестру з фортепіано (1997)
  • Здравиця для великого симфонічного оркестру
  • Кантата «Земну біль в слова наділити» за поемою Твардовського «По праву пам'яті» — для змішаного хору, симфонічного оркестру та читця
  • Симфонічна легенда «Suyumbike»
  • Lacrimosa (1990)

Для хорового та симфонічного оркеструРедагувати

  • Симфонія — Ораторія до поеми І. Франка (1970)
  • Кантата «Перетворення безглуздих слів на слова» за поемою О. Твардовського «Про спогади» (Право на пам'ять, 1987)
  • Вокально-симфонічні сюїти з віршів Джаліла «З блокнотів Моабіта» (1969).
  • Кантата «Передчуття весни» для дитячого хору з фортепіано (оркестром)
  • «Світ природи» (слова Ф. Тютчева) — цикл для мішаного хору без супроводу
  • «Думки» (слова Р. Харіса) — цикл для чоловічого хору без супроводу

Для хоруРедагувати

  • Ф. Тютчев поема «Світ природи» (1971 р.)
  • Р. Харіс поема «Думки» (1980 р.)
  • «Ранкові зірки згасають»

Інструментальна камернаРедагувати

  • Тріо (пам'яті артиста) для скрипки, віолончелі та фортепіано
  • Passionsmusik — для труби, тромбона, органу та ударних інструментів
  • Триптих Босха — для чотирьох тромбонів, приготованого фортепіано і ударних
  • Divertisment (Меленький концерт для кларнета, фагота, фортепіано і ударних)
  • Brass Quintet -для двох труб, валторни, тромбона і туби
  • 2 струнних квартети (№ 1, № 2)
  • Litania — для струнного оркестру
  • Інструментальні сонати з фортепіано: для труби, для скрипки, для тромбона, для флейти, для гобоя, а також для баяна, для вібрафона і литавр
  • Гра стилів (Play on Styles) — 12 прелюдій і фуг для фортепіано від 12 тонів.
  • Цикли для фортепіано: «Багателі», «Романтичні п'єси в 4 руки для фортепіано», «7 швидкоплинностей»,

ІншеРедагувати

  • Вокальні цикли для голосу і фортепіано: «Нове століття», «Військові вітри», «Країна журавлина», на слова Сергія Острового, «З корейської народної поезії Січжі в перекладі Анни Ахматової», «Радість», «Марина» — три пісні на слова Марини Цвєтаєвої
  • музика для дітей, музика для драматичного театру і інші твори.

Авторські концертні програмиРедагувати

  • Концерти-концерти (1995)
  • 7 інструментальна соната (1998)
  • Концерт пам'яті А. Сахарова (1989)
  • Поліфонічний музичний вечір (2000)
  • Симфонічний концерт (2002)

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://jytely.info/kazan
  2. Российская еврейская энциклопедия
  3. а б в г Большая биографическая энциклопедия. 2009.

ЛітератураРедагувати

Діалоги про татарську музику. К., 1984.

Музиковеди Казані (Біобібліографічний словник). Казань, 2000.

Композитори Татарстану. М., 2009.

ПосиланняРедагувати