Вікіпедія

Форестьє Луї Петрович

французький, російський і радянський кінооператор, з 1910 року працював у Росії
(Перенаправлено з Луї Форестьє)

Форестьє Луї Петрович  (фр. Louis Forestier, 1892(1892)—1954) — французький, російський і радянський кінооператор, з 1910 року працював в Росії.

Форестьє Луї Петрович
фр. Louis Forestier
Дата народження 1892[1][2]
Місце народження Париж
Дата смерті 1954[3][1][2]
Місце смерті Москва, СРСР
Поховання Останкінський цвинтар
Громадянство  Франція
Професія оператор-постановник, кінооператор
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений діяч мистецтв РРФСР
IMDb ID 0286189
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Форестьє.

Життєпис ред.

Закінчив коллеж у Парижі. Почав працювати в кінематографі з 1907 р. в паризькій фірмі «Гомон».

В 1910 р. переїхав до Росії. Співробітничав з О. Ханжонковим, Талдикіним (фільми: «У давнину дідам жилося», «Таємниця вапняної печі», «Від темряви до світла» та ін.). Потім став оператором кіносекції Ради робітничих депутатів Москви, працював на студії «Межрабпом-Русь», в 1922 і 1926 рр. — на Одеській і Ялтинській кінофабриках ВУФКУ.

У 1945 році він опублікував свої спогади російською мовою під назвою "Великая игра".

Автор книги «Великий немой» (1945).

Похований на Останкінському цвинтарі в м. Москві.

Фільмографія ред.

 
Могила

Зняв кінокартини:

  • «Арлезіанка» \ фр. L'Arlésienne (1908, Франція)
  • «Опівночі на цвинтарі» (1909)
  • «У студентські роки» (1910)
  • «Друга молодість» (1910)
  • «Євгенія Гранде» \ фр. Eugénie Grandet (1910, Франція)
  • «Заживо похований» (1910)
  • «Ідіот» (1910)
  • «Кур'єр Її Величності» (1910)
  • «Напередодні» (1910)
  • «Пікова дама» (1910)
  • «Оборона Севастополя» (рос. «Воскресший Севастополь») (1911, у співавт.)
  • «Борис Годунов» (1911)
  • «Боярська дочка («Вільна волюшка»)» (1911)
  • «Василиса Мелентіївна і цар Іван Васильович Грозний» (1911)
  • «Виїзд пожежної команди 1 частини м. Тули» (1911)
  • «Донські козаки» (1911)
  • «Євгеній Онєгін» (1911)
  • «Життя за царя» (1911)
  • «Князь Срібний» (1911)
  • «Крейцерова соната» (1911)
  • «На жвавому місці» (1911)
  • «Напередодні маніфесту 19 лютого» (1911)
  • «Останній нинішній день» (1911)
  • «Святковий вигляд Київської вулиці у Тулі» (1911)
  • «Руїни палацу Катерини Великої» (1911)
  • «Світить, та не гріє» (1911)
  • «Хірургія» (1911)
  • «1812 рік» (1912)
  • «Брати розбійники» (1912)
  • «Весняний потік» (1912)
  • «Селянська частка» (1912)
  • «Кубок життя та смерті» (1912)
  • «Мороз по шкірі» (1912)
  • «Робоча слобідка» (1912)
  • «Знедолені» (1913, у співавт.)
  • «Бідні овечки
  • «рос. Воцарение дома Романовых (1613)» (1913)
  • «Драма на полюванні» (1913)
  • «Дубровський» (1913)
  • «Обрив» (1913)
  • «Пияцтво ы його наслідки» (1913)
  • «Шаленство пияцтва» (1914)
  • «У вирі Москви» (1914)
  • «Волга і Сибір» (1914, у співавт.)
  • «Сонька Золота Ручка» (1914, одна із серій)
  • «У золотому павутинні Москви» (1915)
  • «Сьома заповідь» (1915)
  • «Дві квартири — дві любові» (1916)
  • «Кохання всесильне» (1916)
  • «Продана слава» (1916)
  • «Смерть богів» (1916)
  • «Той, хто отримує ляпаси» (1916)
  • «Юність» (1916)
  • «Володар» (1917)
  • «За що страждати та померти» (1917)
  • «Червона блискавка» (1917)
  • «Кумир повалений» (1917)
  • «Кохання і випадок» (1917)
  • «Люди палких пристрастей» (1917)
  • «Ніч суду та страти» (1917)
  • «Свято ночі» (1917)
  • «Зруйнований храм» (1917)
  • «Серце, кинуте вовкам» (1917)
  • «Жалобний вальс» (1917)
  • «Духовні очі» (1918)
  • «Кулак» (1918)
  • «Маскарад» (1918)
  • «Меч милосердя» (1918)
  • «П'ять поверхів» (1918)
  • «Скерцо диявола» (1918)
  • «Праця і капітал» (1918)
  • «Флавія Тессіні» (1918)
  • «Голод і боротьба з ним» (1922)
  • «Від темряви до світла» (1922, у співавт.)
  • «Магнітна аномалія» (1923)
  • рос. «Что говорит «Мос», сей отгадай вопрос» (1924)
  • «Чотири і п'ять» (1924)
  • «Його заклик» (1925)
  • «Гасла восьми Жовтнів» (1925)
  • «Боротьба велетнів» (1926)
  • «Останній постріл» (1926)
  • «Земля в полоні» (1927)
  • «Чужа» (1927)
  • «Кульгавий пан» \ рос. «Хромой барин» (1928)
  • «Саламандра» (1928, у співавт.)
  • «Вогняний рейс» (1930, у співавт.)
  • «Друзі совісті» (1932)
  • «Батько і син» (1936)
  • «Кінець полустанку» (1936)
  • «Гобсек» (1936)
  • «Юні комунари» (1938)
  • «Варя-капітан» (1939, у співавт.)
  • «Випадок у вулкані» (1940, у співавт. з М. Кириловим) та ін.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  2. ↑ а б Catalog of the German National Library
  3. ↑ Форестье Луи Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література ред.

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.454.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Форестьє_Луї_Петрович&oldid=40865098