Луї Клод Денуайє
Луї Клод Жозеф Флоранс Денуайє (фр. Louis Desnoyers; 23 лютого 1802[4], Реплонж, Рона-Альпи — 12 грудня 1868, Париж) — французький журналіст, редактор і прозаїк. Один із засновників Товариства французьких літераторів (1837).
| Луї Клод Денуайє | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Louis Claude Joseph Florence Desnoyers | |||
| Псевдонім | Derville | |||
| Народився | 23 лютого 1802[1][2] Реплонж | |||
| Помер | 16 грудня 1868[3] (66 років) XVIII округ Парижа, Париж, Франція[3] | |||
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Louis Desnoyersd | |||
| Країна | .svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, дитячий письменник | |||
| Заклад | Le Charivarid, Le Corsaired, La Caricatured, Le Nationald і Le Siècled | |||
| Членство | Société des gens de lettresd | |||
|
| ||||
 Луї Клод Денуайє у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Навчався в Отені і Маконі. Викладав гуманітарні науки в коледжі м. Отен, якими керував його старший брат.
1828 року переїхав до Парижа, зайнявся журналістикою, яка стала його справжнім покликанням. Перші статті, опублікував в газетах «Le Globe» та «Le Figaro». 1829 року заснував власний журнал «Journal rose», в якому друкувалися його дотепні і сатиричні статті.
1830 року підписав разом з іншими паризькими журналістами та письменниками протест проти Липневих ордонансів, що пригнічують свободу преси.
Після Французької революції 1830 року перестав займатися журналістикою і повернувся на батьківщину. Наступного року повернувся в Париж і співпрацював з «Le Figaro», «Le Corsaire», «La Caricature», «Le Charivari», поміщав критичні статті в «Le National».
1836 року заснував газету «Siècle», яка швидко здобула велику популярність.
Похований на кладовищі Пер-Лашез.
Творчість
ред.
Відомий, як автор ряду романів для молоді, водевілів (під псевдонімом Дервілль), гумористичних статей і нарисів.
Вибрані твори
ред.- Романи
- Les aventures de Jean-Paul Choppart
- Les aventures de Robert-Robert et de son fidèle compagnon Toussaint Lavenette
- Le fou
- Le Diable a Paris
- Madame Macaire
- Водевілі
- Juste Milieu (1831)
- Vive le divorce ou ma femme m'adore (1833)
- Есе
- De l'opéra en 1847 (1847)
- Des femmes (1856),
- Гумористичні нариси
- Les béotiens de Paris
- La grande famille de ce bon monsieur Tartufe
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjMtMDEtMDciO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjEwNzI0O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=26%2C27&uielem_islocked=1&uielem_zoom=145&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F
- ↑ В Энциклопедическом словаре Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. 1890—1907 гг. дата рождения указана 1805 г.
Література
ред.- Денуайе, Луи-Клод-Жозеф-Флоранс / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Eugène de Mirecourt, Louis Desnoyers [archive, Paris, Gustave Havard, 1858.] [Архівовано 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.]