Луї-Філіпп де Сеґюр

Луї-Філіпп де Сеґюр[7] (фр. Louis-Philippe de Ségur; 10 грудня 1753(17531210), Париж — 27 серпня 1830, Париж) — французький державний діяч, дипломат, граф. Представник старовинного французького роду Сеґюр. Батько французького генерала Філіпа-Поля де Сеґюра, учасника наполеонівського походу на Росію 1812 року[7]. Брав участь у Війні за незалежність США, нагороджений орденом Цинцинната[7]. Надзвичайний і повноважний послол Франції при дворі російської імператриці Катерини II (1784—1789)[7]. Після Французької революції деякий час перебував на дипломатичній службі, але згодом був заарештований. У Наполеонівський період зробив успішну кар’єру: був членом Державної ради, сенатором і головним церемоніймейстером[7]. Після Ватерлоо зайнявся упорядкуванням мемуарів. Описав Східну Європу (зокрема Польщу та Росію) кінця XVIII століття як край напівдикунів; регіон, що перебуває в стадії між цивілізацією і варварством[7].

Луї-Філіпп де Сеґюр
фр. Louis Philippe, comte de Ségur
фр. Louis-Philippe de Ségur
Louis-Philippe de Ségur.jpg
Народився 10 грудня 1753(1753-12-10)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція[1]
Помер 27 серпня 1830(1830-08-27)[3][4][…] (76 років)
Париж, Франція[1]
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1958).svg Франція
Діяльність шансоньє, політик, дипломат, поет
Знання мов французька[2]
Учасник Війна за незалежність США і Наполеонівські війни
Членство Французька академія[6]
Титул граф[d] і Маркіз
Посада député au Corps législatifd, посол Франції в Росіїd, пер Франції[d], член Охоронного сенатуd, Grand Master of Ceremonies of Franced, Q3504958? і seat 22 of the Académie françaised[6]
Військове звання Фельдмаршал
Рід Q3066038?
Батько Philippe Henri, marquis de Ségurd
Брати, сестри Joseph Alexandre Pierre de Ségur, Viscount of Ségurd
Діти Філіпп Поль де Сегюр і Octave-Henri Gabriel, comte de Ségurd
Нагороди

Про Східну ЄвропуРедагувати

ПольщаРедагувати

  Коли перетинаєш східну частину володінь короля Пруссії, складається враження, що залишаєш терен, на якому владарює уприємнена зусиллями мистецтв природа та довершена цивілізація. Око починають засмучувати посушливі пустирі та безкраї ліси.

Потрапивши до Польщі, переконуєшся, що Європа повністю лишилася позаду, а перед очима відкривається нове приголомшливе видовище: величезна країна, майже повністю вкрита хвойними лісами, вічно зеленими, але й вічно похмурими, серед яких вряди-годи трапляються оброблені лани, розкидані, наче острови в океані; злиденні, поневолені мешканці; брудні села; хати, що мало відрізняються від дикунських халуп, — усе навіює думку, що мандрівник повернувся на десять сторіч у минуле, опинившись в оточенні орд гунів, скіфів, венедів, слов’ян і сарматів[8]

 

РосіяРедагувати

  Вигляд Санкт-Петербурґа викликає подвійне зачудовання думки; тут злилися століття варварства і століття цивілізації, X і XVIII століття, азійські й європейські манери, незугарні скіфи й витончені європейці, блискуча, гордовита знать і закріпачений народ.

З одного боку, витончена мода, величне вбрання, пишні бенкети, розкішні свята й театри не поступаються тим, що прикрашають і тішать добірне товариство Парижа і Лондона. З другого боку, купці в азійських костюмах, слуги, кучери і довгобороді селяни, зодягнені в овечі шкури і хутряні шапки, довгі шкіряні рукавиці без пальців, із сокирами за широкими шкіряними поясами. Це вбрання й товсті вовняні стрічки, якими вони обмотують ноги, формуючи щось на кшталт неоковирного черевика, оживлюють перед вашими очима образи скіфів, даків, роксоланів і ґотів, котрі колись наганяли жах на римський світ. Здається, ніби всі ті напівдикі постаті з барельєфів Траянової колони в Римі оживають на ваших очах [9]

 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #100130828 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Sycomore / Assemblée nationale
  4. SNAC — 2010.
  5. International Music Score Library Project — 2006.
  6. а б www.academie-francaise.fr
  7. а б в г д е Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. – К.: Критика, 2009.
  8. Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи... С. 49-50.
  9. Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи... С. 53.

ДжерелаРедагувати