Вікіпедія

Луїза Маргарет Данклі

Луїза Маргарет Данклі (28 травня 1866 — 10 березня 1927) — австралійська телеграфісткою та організаторка праці, яка успішно боролася за право жінок на отримання рівної винагороди за рівну роботу на державній службі Австралії.

Луїза Маргарет Данклі
Народилася 28 травня 1866(1866-05-28)
Мельбурн, Вікторія, Австралія
Померла 10 березня 1927(1927-03-10) (60 років)
Сідней, Австралія
Країна  Австралія
Діяльність профспілкова діячка, telegraphist
Знання мов англійська

Молодість і освіта ред.

Луїза Маргарет Данклі народилася в Річмонді, Мельбурн, Австралія. Вона була донькою Вільяма Джеймса Данклі, імпортера черевиків, і Мері Енн Ріган, обидві з Лондона, Англія. Вона навчалася в католицьких школах для дівчат.[1]

Кар'єра ред.

У 1882 році Луїза почала працювати в Департаменті генерального поштмейстера. Вона вивчала телеграфію, 11 червня 1887 року склала іспит на державну службу[2], а в 1888 році юнка стала оператором, працюючи в столичних поштових і телеграфних відділеннях Мельбурна. У 1890 році Луїза отримала кваліфікацію телеграфістки і була призначена на посаду Головного телеграфного управління. На початку 1890-х років, працюючи телеграфісткою, вона дізналася про нерівну оплату та умови праці операторок. Дізнавшись про спроби телеграфісток у Новому Південному Вельзі досягти рівності в оплаті праці та статусі, вона сформувала комітет для захисту подібних покращень у Поштово-телеграфному департаменті Вікторії. Хоча її зусилля призвели до підвищення зарплати для операторок, вони не досягли рівності з операторами-чоловіками, і в результаті суперечки її перевели у віддалене поштове відділення.

У 1900 році, щоб виступати за рівну оплату та умови праці, Данклі та інші операторки заснували Вікторіанську жіночу поштово-телеграфну асоціацію. Поштарку пані Вебб було обрано президенткою, а Данклі — віце-президенткою та прес-секретаркою (1900—1904). Вона була обрана делегаткою на конференцію телеграфістів у Сіднеї в жовтні 1900 року, і там представила свою аргументацію на користь рівності в нових умовах державної служби Співдружності.

Хоча на конференції дехто виступав проти неї, вона змогла заручитися підтримкою парламенту, і, як наслідок, положення про рівну оплату для телеграфісток і поштарок було включено до Закону про державну службу Співдружності 1902 року. Вікторіанська жіноча поштово-телеграфна асоціація продовжувала існувати в Австралійській поштово-телеграфній асоціації Співдружності, спочатку як державна асоціація, а потім як державна філія федерального органу до 1920 року[3].

Newspaper clipping of the marriage notice for Edward Kraegen and Louisa Dunkley
Вирізка з газети повідомлення про шлюб Едварда Крегена та Луїзи Данклі

Особисте життя і визнання ред.

23 грудня 1903 року Данклі вийшла заміж за Едварда Чарльза Крегена, в Оклі, Вікторія[4], секретаря асоціацій пошти та телеграфу Нового Південного Вельзу та Співдружності (1885—1904), і залишила службу пошти та телеграфу. 1904 року у подружжя народилася донька та 1906 року народження — син.

Луїза Маргарет Данклі Креген померла від раку, який не був ідентифікований, 10 березня 1927 року в Лонгвілі, Сідней, і була похована на кладовищі Північного передмістя.[1] На її честь названий Вікторіанський федеральний електорат Данклі[5][6], як і Данклі-плейс у передмісті Канберри Спенс.[7]

Список літератури ред.

  1. ↑ а б Baker, J. S. Dunkley, Louisa Margaret (1866–1927). Australian Dictionary of Biography. National Centre of Biography, Australian National University. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  2. ↑ PUBLIC SERVICE EXAMINATIONS. The Ballarat Star. Т. XXXII, № 176. Victoria, Australia. 28 липня 1887. с. 4. Процитовано 27 квітня 2016.
  3. ↑ Melbourne, National Foundation for Australian Women and The University of. Victorian Women's Post and Telegraph Association - Organisation - The Australian Women's Register. www.womenaustralia.info. Процитовано 19 січня 2019.
  4. ↑ Family Notices. The Daily News. Т. XXIII, № 9003. Western Australia. 18 березня 1904. с. 6. Процитовано 27 квітня 2016.
  5. ↑ Victoria may get seven new seats in Representatives. The Canberra Times. Т. 58, № 17,839. Australian Capital Territory, Australia. 1 серпня 1984. с. 17. Процитовано 27 квітня 2016.
  6. ↑ corporateName=Australian Electoral Commission; address=50 Marcus Clarke Street, Canberra ACT 2600; contact=13 23 26. Profile of the electoral division of Dunkley (Vic). Australian Electoral Commission. Процитовано 19 січня 2019.
  7. ↑ National Memorial Ordinance 1928 Determination of Nomenclature Australian Capital Territory National Memorials Ordinance 1928 Determination of Nomenclature. Commonwealth of Australia Gazette. Periodic (National : 1977–2011). 31 серпня 1988. с. 1. Процитовано 20 травня 2019.

Подальше читання ред.

  • Louisa Margaret Dunkley. The Australian Women's Register. Процитовано 4 березня 2011.
  • Baker, J. S. Communicators and Their First Trade Unions (Sydney, 1980); Men, Machines, History: The History of the Early Telegraph and Post Office Associations of Australia (State Library of New South Wales).
  • Stevens, Joyce. Women, Politics, and Equal Pay, The Hummer Vol. 2, No. 9 (Sydney, 1997); http://asslh.org.au/hummer/vol-2-no-9/women-politics/
  • Frances, Raelene. Authentic Leaders: Women and Leadership in Australian Unions before World War II, Labour History, No. 104 (May 2013), pp. 9–30, Published by: Australian Society for the Study of Labour History, Inc. Stable URL: https://www.jstor.org/stable/10.5263/labourhistory.104.0009 Accessed: 17-12-2017 01:15 UTC
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїза_Маргарет_Данклі&oldid=41731219