Телеграфний зв'язок

Телегра́фний зв'язо́к — вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання і приймання повідомлень на віддаль електричними (з початку XIX століття, зокрема з 1830-их років) чи оптичними сигналами[1].

Історія

В 1774 році Лесаж побудував в місті Женева електростатичний телеграф[2].

Російська імперія

В Російській імперії з 1904 року на телеграфних лініях між містами Петербург та Москва використовувалися апарати Бодо[2].

Україна

На українських землях телеграфний зв'язок почався у 1840-их роках у Галичині (1846 року встановлено телеграфний зв'язок Львова з Віднем) і в 1850-их роках на центральних і східних землях (1855 між Києвом і Петербургом, згодом між Києвом і Москвою). Розвиток телеграфного зв'язку в Україні (у межах УРСР) видно з таблиці (у дужках для всього СРСР)[3]:

Відправлено телеграм 1913 1928 1940 1960 1970 1975
У млн 9,2 4,5 23,3 36,4 57,6 68,8 (943)
На 100 осіб 2,6 11 58 84 123 140 (174)

Примітки

  1. Шемшученко Ю.С. Юридична енциклопедія.Телеграфний зв'язок. leksika.com.ua (uk). Лексика - українські енциклопедії та словники. Процитовано 2021-02-26. 
  2. а б Женжера С. В. та інші (2015). Історія розвитку електрозв’язку. Невідомі сторінки //Системи обробки інформації. – 2015. – №. 5. – С. 6-10. (uk). Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба. Процитовано 2021-02-26. 
  3. Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.

Див. також

Література

Посилання