Луїджі Малерба

італійський письменник

Луїджі Малерба (італ. Luigi Malerba, справжнє ім'я — Луїджі Бонарді, 11 листопада 1927 — 8 травня 2008[5]) — італійський письменник, учасник неоавангардистської «Групи 63».

Луїджі Малерба
Народився 11 листопада 1927(1927-11-11)[1][2][…]
Берчето, Провінція Парма, Емілія-Романья, Королівство Італія
Помер 8 травня 2008(2008-05-08)[4][1][…] (80 років)
Рим, Італія
Країна Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність письменник, сценарист, кінорежисер, поет-адвокат
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
Мова творів італійська[2]
Нагороди

CMNS: Луїджі Малерба у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в провінції Парма в 1927 році. Отримав ступінь у галузі права в Римі, після чого з початку 1950-х років працював журналістом, співпрацюючи з багатьма кінематографічними журналами. У 1954 році разом з режисером Антоніо Марки зняв фільм «Жінки і солдати», в ці ж роки написав ряд сценаріїв спільно з Альберто Моравіа і Чезаре Дзаваттіні.

Перша збірка його оповідань «Відкриття алфавіту» була опублікована в 1963 році. Потім вийшли романи «Змія», «Сальто-мортале», «Блакитна планета», «Грецький вогонь», «Ітака назавжди», «Гранада-клуб». У цих творах проявилися такі характерні риси творчості Малерба, як тяга до сміливого експерименту, до змішування стилів, до поєднання прийомів фантастики, пригодницького, детективного, історичного роману.

У 1960-ті роки Малерба став активним учасником літературної неоавангардистської «Групи 63» (куди входили Альберто Арбазіно, Альфредо Джуліані, Джорджо Манганелла, Анджело Гульєльмі, Нанні Балестрино, Вальтер Педулла і Еліо Пальярані).

Поряд з кіносценаріями, Малерба писав сценарії для телебачення. Спільно з Б. Проетті, Д. Д'Анца і Ф. Карпі в 1978 році написав сценарій телефільму «Мадам Боварі» за романом французького письменника Гюстава Флобера для RAI, а також сценарії рекламних роликів для телепрограми Carosello.

Луїджі Малерба помер у Римі у 2008 році.

У 2010 році заснована премія Луїджі Малерба в галузі художньої літератури і кіно, якою нагороджуються автори книг і кіносценаріїв у віці до 28 років.

ТвориРедагувати

Романи та нарисиРедагувати

  • La scoperta dell'alfabeto (Bompiani, 1963)
  • Il serpente (Bompiani, 1966)
  • Salto mortale (Bompiani, 1968)
  • Il protagonista (Bompiani, 1973)
  • Le rose imperiali (Bompiani, 1974)
  • Le parole abbandonate (Bompiani, 1977)
  • Il pataffio (Bompiani, 1978)
  • Dopo il pescecane (Bompiani, 1979)
  • Diario di un sognatore (Einaudi, 1981)
  • Cina Cina (Piero Manni, 1985)
  • Il pianeta azzurro (Garzanti, 1986)
  • Testa d'argento (Mondadori, 1988)
  • Il fuoco greco (Mondadori, 1990)
  • Le pietre volanti (Rizzoli, 1992)
  • Il viaggiatore sedentario (Rizzoli, 1993)
  • Le maschere (Mondadori, 1994)
  • Che vergogna scrivere (1996)
  • Avventure (Il Mulino, 1997)
  • Interviste impossibili (Piero Manni, 1997)
  • Itaca per sempre (Mondadori, 1997)
  • La superficie di Eliane (Mondadori, 1999)
  • Proverbi italiani (Istituto poligrafico dello Stato, 1999)
  • Città e dintorni (Mondadori, 2001)
  • La composizione del sogno (Einaudi, 2002)
  • Il circolo di Granada (Mondadori, 2002)
  • Le lettere di Ottavia (Archinto, 2004)
  • Ti saluto filosofia (Mondadori, 2004)
  • Fantasmi romani (Mondadori, 2006)
  • Il sogno di Epicuro (Manni, 2008)
  • Parole al vento (Manni, 2008)
  • Diario delle delusioni (Mondadori, 2009)
  • Raccomandata Espresso (Edizioni dell'Elefante, 2009)

Твори для дітейРедагувати

  • Millemosche mercenario (Bompiani, 1969), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Millemosche senza cavallo (Bompiani, 1969), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Storie dell'anno Mille (Bompiani, 1970), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Millemosche fuco e fiamme (Bompiani, 1969), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Millemosche innamorato (Bompiani, 1971), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Millemosche e il leone (Bompiani, 1973), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Millemosche e la fine del mondo (Bompiani, 1973), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Millemosche alla ventura (Bompiani, 1969), у співавторстві з Тоніно Гуерра
  • Mozziconi (Einaudi, 1975)
  • Pinocchio con gli stivali (Cooperativa Scrittori, 1977, poi Monte Università Parma, 2004)
  • Storiette (1978)
  • Le galline pensierose (1980)
  • Storiette tascabili (1984)

п'єсиРедагувати

  • I cani di Gerusalemme (1988) (спільно з Фабіо Карпі).

Українські перекладиРедагувати

  • Летючi каменi
  • Луїджі Малерба. Моцціконі. Повість-казка. Переклад з італійської Анатолія Гуця. Передмова Ілька Корунця. Малюнки Радни Сахалтуєва. Київ. Видавництво «Веселка», 1981.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати